Презентація на тему "Східні слов’яни у V—IX ст."

Східні слов’яни у V—IX ст.

Мета Схарактеризувати спосіб життя (господарство, побут, організацію суспільства і влади, світосприйняття) слов’ян, які жили на теренах сучасної України; Уміти показати на карті території розселення літописних слов’янських племен на теренах сучасної України 1 2 Завдання Охарактеризувати становище слов’ян під час Великого переселення народів, утворення племінних союзів східних слов’ян VIII–IX ст. на території України; визначати території розселень східнослов’янських племен; визначити особливості етнічних і державотворчих процесів у східних слов'ян; пояснити зміст термінів і понять «Велике розселення слов'ян», «союзи племен», «князь», «дружина», «віче» «літопис» «язичництво»; ✓

V–VII ст. – період Великого розселення слов’ян Причини Подія Наслідок Зростання населення Брак вільних земель Зміни клімату V–VII ст. – Велике розселення слов’ян Подунав'я і Балканського півострова на півдні Береги Ельби та Балтійське узбережжя на заході Верхів'я Дону і Волги на північному сході Слов'яни заселили території ✓ ✓ ✓

Словаки, чехи, поляки, полабські слов’яни Слов’яни Хорвати, серби, чорногорці, македонці, болгари, словенці Українці, білоруси, росіяни Західні Південні Східні

602 р. авари (тюркські племена) розбивають антський племінний союз

Причини Подія Наслідок Потреба оборонятися від ворогів Розвиток торгівлі Релігійна спільність Утворення союзів племен (княжінь) Посилення ролі племінного князя як очільника війська Виділення серед населення військової знаті (дружини) Виникнення передумов створення держави ✓ ✓ ✓ Племінний союз — об’єднання племен, які склалися у VII-X ст. Район розселення ✓

Деревляни, поляни, уличі, тиверці, сіверяни, волиняни (дуліби) і  білі хорвати Літопис – історичний твір, в якому найголовніші події записувалися у хронологічному порядку за роками (літами) Східнослов’янські союзи племен — предки українців

Формування організації влади у слов’ян Князівська влада як вищий виконавчий орган племінного управління перетворювалася з виборної на спадкову Дружина ставала постійною організацією воїнів, атрибутом князівської влади ✓ ✓ Князь — голова племені або союзу племен, що звичайно стояв на чолі військової дружини, а з розвитком феодалізму —вождь війська та правитель князівства Князь Віче – народні збори Дружина – військо Князі разом із дружиною оселялися в укріплених племінних центрах-городищах; деякі з них переросли в міста ✓

Житло – землянка або напівземлянка Cуспільний устрій Родова громада Сусідська громада Складалася з  великих патріархальних сімей, не пов’язаних між собою родинними зв’язками Громади вели спільне господарство, володіли окремими господарськими будівлями, житлами, навіть невеликими поселеннями. ✓ ✓

У лісовій зоні вогнево-підсічна система обробітку землі У лісостеповій зоні двопільна система обробітку землі Присадибне скотарством: розводили велику рогату худобу, коней, свиней. Поширені рибальство, збиральництво, бортництво Господарство ✓ ✓ ✓ ✓

Посуд, вироби зі скла, бронзи, срібла й золота, вино, олію. З населенням Подунав’я, Центральної Європи,Хозарського каганату й Балтії. Хутро, мед, віск, шкури, зерно. Торгівля Купували Продаж

Ковальство, гончарство, деревообробка прядіння, чинбарство,  ткацтво. Ремесло

Релігійні вірування слов’ян Язичництво — релігійні вірування, що передбачає поклоніння богам, явищам природи, тваринам та рослинам, а також віру в існування людиноподібних істот: русалок, духів та ін. Збруцький ідол.

Опрацювати §2, с. 7-12. Підручник О. В.  Гісем, О.  О.  Мартинюк.  — Харків  : Вид-во «Ранок», 2020 Заповніть таблицю розселення слов’янських племен на території України використовуючи карту і додаткові джерела Домашнє завдання:

Племінне об’єднання Територія розслення Політичний центр Поляни Середнє Подніпров’я, між річками Тетеревом і Россю Південний басейн річок Прип’яті, Горині, західний берег Дніпра, Північний баскейн Тетерева Місто Іскоростень (сучасний Коростень) Сіверяни Місто Чернігів, місто Новгород-Сіверський Між нижніми течіями Дністра й Прута аж до Чорного моря Фортеця Білгород над Дністром Уличі Місто-порт Олешшя в пониззі Дніпра Басейн річки Західний Буг Міста Волинь, Пліснеськ Хорвати Карпати, басейн Середнього та Верхнього Дністра Розслення слов’янських племен на території України

Основні дати Друга половина V-VII ст. — Вел. розселення слов’ян.

Терміни і поняття Племінні союзи — об’єднання племен, які склалися у VII-X ст. На території України мешкали сім племінних об’єднань: поляни, древляни, волиняни (дуліби, бужани), сіверяни, уличі, тиверці, хорвати (білі хорвати). Згадуються в «Повісті минулих літ», назви перестають вживатися в XI ст. Князь — глава держави-князівства або окремого політ. об’єднання у багатьох слов’янських народів. До IX ст. к. називали воєначальників племен чи союзу племен, які виконували деякі судові й адмін. функції. У середині IX ст. суть влади к. змінилася, набрала монархічного характеру і поступово стала спадковою. К., що очолював Київську державу, мав титул вел. к. Князівська влада мала свої особливості в різних князівствах. Язичництво (поганство) — релігії, для яких характерними є віра в багатьох богів, поклоніння явищам природи, предметам тощо. Віче — нар. збори стародавніх слов’ян у Київській державі, на яких вирішували важливі гром. та держ. справи. Вперше згадується в літописах у Новгороді (1016), Києві (1068), згодом набуває все більшого значення. В. скликалися нерегулярно, за ініціативою населення або влади. На них оголошувалася війна або укладався мир, обирався чи усувався князь і гол. посадові особи, чинився суд, ухвалювалися закони. Рішення приймалися шляхом схвалення тієї чи ін. пропозиції криком. Дружина – (первісне значення: «товариство», «спілка», «об'єднання людей») — особисте військо монарха у Східній Європі VIII—XVI ст