Урок "«Теорія» Раскольнікова: Наполеон, супермен, крутий… Що далі?"

Тема. «Теорія» Раскольнікова: Наполеон, супермен, крутий… Що далі?

Епіграф. «Там диявол з Богом бореться. А поле бою – серця людей». (Ф.М. Достоєвський)

Мета: дослідити «теорію» Раскольнікова, звернувши увагу на її суперечність, зв'язок з ідеєю наполеонізму та філософією «надлюдини», створеною Ніцше; сприяти розвитку критичного мислення, вміння вести полеміку, обґрунтовувати власну позицію; формувати в учнів навички, необхідні для вирішення нестандартних завдань; всебічно розвивати їхні інтелектуальні та моральні якості.

Тип уроку: диспут.

Методи: технологія критичного мислення, «інформаційні пакети», «техніка + ‑», «нездійсненне», дискусія.

Обладнання: портрети Достоєвського, Наполеона, Ніцше, ілюстрації до твору, інформаційні пакети, тлумачний словник, схема «Правила ведення дискусії», вислів Ніцше «Тому, хто бореться з чудовиськами, треба дуже берегтися, щоб і самому не перетворитися на чудовисько».

Хід уроку

1. Евокація

1. Мотивація навчальної діяльності.

Ще Пушкін говорив: «Мы все глядим в Наполеоны». У романі Достоєвського ця відома історична особа згадується не один раз. Розумний і спостережливий Порфирій Петрович говорить: «Ну хто ж у нас на Русі себе Наполеоном тепер не вважає?» А Раскольніков, беручи за приклад для наслідування постать Бонапарта, навіть вибудовує цілу «теорію». Чим же так приваблювала особистість Наполеона молодь ХІХ ст.?

2. Повідомлення учня «Вплив особистості Наполеона на сучасників».

У наш час Наполеон вже давно існує лише у спогадах, люди перестали ним захоплюватися, проте й досі жива сама ідея – ідея сильної особистості, здатної піднестися над натовпом, підкоривши його собі. Тільки зараз таких людей ми називаємо дещо інакше. Як саме?

Зараз таких людей називають «крутими».

3. Оголошення мети уроку.

Сьогодні на уроці ми повинні вияснити, у чому суть теорії «сильної особистості», до чого вона призводить суспільство, якою має бути людина, щоб заслужити право звестися над іншими, стати вищою від інших.

4. Оголошення теми уроку.
5. Робота з епіграфом.
6. Оголошення питань дискусії (на картках).

• Супермен і крутий – це тотожні поняття чи ні? Кого можна вважати крутим? Чи вважаєте ви себе крутим? Чи був у свій час Наполеон крутим хлопцем?
• Чи згодні ви з думкою Раскольнікова, що світ складається з людей звичайних і власне людей? До якого типу людей належите ви? Якою має бути людина, щоб заслужити право звестися над іншими?
• Раскольнікова приваблює ідея сильної влади, насильства як засобу порятунку людства. Що, на вашу думку, гуманніше: насилля в ім’я порятунку чи покірність?
• Вбивство старої – Тулон чи Ватерлоо Раскольнікова?

2. Усвідомлення

1. Диспут.

• Супермен і крутий – це тотожні поняття чи ні? Кого можна вважати крутим? Чи вважаєте ви себе крутим? Чи був у свій час Наполеон крутим хлопцем?

2. Словникова робота.

Крутий – суворий, вимогливий; той, що не допускає відхилень від загальноприйнятих норм поведінки.

Супермен – людина, яка вважає себе такою, що стоїть вище за інших (іронічне).

• Доберіть синонім до слова «супермен». (Надлюдина.)
• Чи був у свій час Наполеон крутим хлопцем? (Наполеон – це людина, що здобула собі світову славу власним мечем, стала володарем світу і кумиром мільйонів людей.)
• До чого призвела людство його політика?

3. Слово вчителя.

Мало хто знає, що блискучий воїн був жорстоким і переступав через людей заради своєї слави. Перед кожною битвою він звертався до воїнів: «Солдати! Мені потрібне ваше життя, і ви маєте мені ним пожертвувати». З його щоденників довідуємося: «Я не така людина, як усі, і закони моралі та суспільних вимог не можуть для мене мати значення». «Така людина, як я, плює на життя мільйонів людей…»

Ідея сильної особистості з часів Наполеона п’янить розум мільйонів. Наприкінці ХІХ ст. під впливом наукових праць німецького філософа, професора Фрідріха Ніцше, сформувався культ «надлюдини».

4. Робота з інформаційними пакетами, що містять уривки з трактату Ніцше «Так казав Заратустра».
5. Словникова робота.

Заратустра – пророк, який жив між Х і VІ ст. до н.е., і реформатор давньоіранської релігії зороастризму.

• У своєму трактаті «Так казав Заратустра» Ніцше ділить суспільство на два розряди. Що це за розряди? Виділіть їхні характерні ознаки. (Суспільство ділиться на людей і над людей. Шлях надлюдини небезпечний, бо натовп може знищити її. Надлюдина любить людину тільки за те, що вона засіб для досягнення мети. Заради мети надлюдина може знехтувати життям людини.)
• Чи нічого не нагадує вам праця Ніцше?

6. «Техніка + ‑».

• Перелічіть позитивні й негативні сторони філософії Ніцше.

+          Надлюдина          ‑

• У житті керується любов’ю до ближніх
• Повинна бути доброю, красивою в душі
• Всі свої сили має віддавати служінню людям
• Це творець власного характеру. Мужня, безтурботна, войовнича, безжальна
• Заперечує закони Божі і створює власні, в яких нема місця милосердю, співчуттю до слабких, немічних старих
• За свої переконання змагається зі зброєю в руках

Зовні героїчна ідея «надлюдини» запаморочила голови цілого покоління. Раскольніков – сучасник Ніцше, хоча і не філософ, проте має свою власну «теорію».

7. Словникова робота.

Теорія – 1. Вчення, система наукових ідей, що узагальнюють практичний досвід. 2. Думки, погляди певної людини на щось.

8. «Впіймай деталь».

• На які два розряди ділить людей Раскольніков? Назвіть їхні характерні риси.
• Його теорія виникає не на пустому місці. Вона ґрунтується на історичних фактах і припущеннях. Які приклади наводить герой задля підтвердження своєї теорії?
• Яку соціальну та історичну функцію виконують обидва розряди людей?
• Які люди, на його думку, повинні населяти світ?

9. Складання ЛСК «Теорія Раскольнікова» (одночасно з попереднім завданням).

• Виділимо основні положення теорії Раскольнікова та узагальнимо у вигляді схеми.
• До якого розряду людей відносить герой себе? (Він убиває стару, щоб довести собі, що він «власне людина»: «Тварь ли я дрожащая или право имею?»)
• Чи згодні ви з думкою Раскольнікова, що світ складається з людей звичайних і власне людей?
• До якого типу людей належите ви?
• Чи є серед вас хтось, хто не хоче в житті зробити карколомну кар’єру, досягти успіху, слави, стати популярним?
• Ви вірите у те, що ви єдині і неповторні? Що таких у світі більше немає? Що ви найкращі?
• Хочемо ми цього чи ні, але кожній людині властиво вважати себе «надлюдиною». І Раскольніков не виняток. Чи має право Раскольніков вважати себе «надлюдиною»? Якою має бути людина, щоб заслужити право звестися над іншими, стати вищою за інших? (Любити людей і присвятити своє життя служінню їм.)

10. «Нездійсненне».

• А хіба не про це мріяв герой? Що не встиг він здійснити? На що був здатний?

Родіон зізнається Соні: «Не для того я вбив, щоб матері допомогти, – брехня! Не для того я вбив, щоб отримавши засоби і владу, зробитися благодійником людства. Брехня! Я просто вбив, для себе вбив, для себе одного; а там чи став би я чиїмось благодійником або все життя, мов павук, ловив би усіх у павутиння і з усіх живі соки висмоктував, мені в ту хвилину все одно мало б бути!» Тож право звестися над іншими така людина не має.

• Раскольнікова приваблює ідея сильної влади, насильства як засобу порятунку людства. Що, на вашу думку, гуманніше: насилля в ім’я порятунку чи покірність?
• Чи є покірність стимулом для розвитку цивілізації, науково-технічного прогресу?
• Чи потрібні добру благодіяння, замішані на крові?
• Одним із аргументів теорії Раскольнікова є діяльність Ньютона і Кеплера. Чи могли великі діячі науки, самовіддані трудівники, стати кровопроливцями? (Внаслідок великої любові до людства, відданості науці, вони могли стати мучениками, як Галілео Галілей і Джордано Бруно, «проте ніяка любов до ідеї, ніколи не могла перетворити їх на катів з тої простої причини, що катування нікого не переконують і, отже, ніколи не приносять ні крихти користі» (Д.І. Писарєв).)

Всі революції, здійснені в ім’я свободи, людини, рівності й братерства неминуче оберталися тюрмами, нерівністю і братовбивством. Утопічні теорії Томаса Мора, Кампанелли, Сен-Симона, Фур’є, Оуена, Маркса, Енгельса, Леніна про справедливий пере устрій суспільства, загальне благоденство і рай на землі привабливі своєю простотою. Та як тільки їх починали втілювати в життя, то з’являлися Сталін, Мао Дзе Дун, Пол Пот, інші речники прірви.

• Раскольніков, намагаючись довести спроможність своєї теорії про право сильної особистості на злочин убиває стару лихварку. Вбивство старої – Тулон чи Ватерлоо Раскольнікова?
• Чому герой говорить Соні: «Я себя убил, а не старушонку»?

Ідея наполеонізму, в полоні якої перебуває герой, не дає змоги йому жити нормальним життям, спотворює його гарні риси, заважає кохати і бути щасливим. Ідея перетворила доброго і великодушного чоловіка на безсердечного егоїста, жорстокого ката. Наполеонізм не може призвести до добра. Він губить душу, а зрештою і розум, адже герой вже й сам не вірить у свою теорію: «Я не человека убил, я принцип убил».

3. Рефлексія

1. Узагальнююча бесіда.

• У чому полягає небезпечність теорії про право сильної особистості на злочин?
• Чи варто бути крутим і боротися за людину?

2. Робота з висловом Ніцше.

Варто бути крутим, але потрібно пам’ятати застереження Ф. Ніцше: «Тому, хто бореться з чудовиськами, треба дуже берегтися, щоб і самому не перетворитися на чудовисько».

3. Оголошення домашнього завдання.

Відповісти на питання «У чому полягає згубність теорії Раскольнікова?» *

Підготувати уявний діалог з Раскольніковим. ∆

ДОДАТКИ

Цитати з трактату Фрідріха Ніцше «Так казав Заратустра»

Картка № 1

«Людина – це линва, напнута між звіром і надлюдиною, – линва над прірвою. Небезпечно ступати на линву, небезпечно йти по ній, небезпечно озиратися, небезпечно від страху здригнутися й зупинитися. Велич людини в тому, що вона міст, а не мета, і любити людину можна тільки за те, що вона – перехід і загибель».

Картка № 2

1. «Залишайтеся, брати мої, відданими світові всією силою своїх чеснот! Нехай ваша щедра любов і ваше пізнання служить світу! До цього я вас закликаю».

2. «Ні від кого я так не вимагаю краси, як від тебе, могутній: нехай твоєю останньою перемогою над собою буде доброта».

3. «Любов – це смолоскип. Що має світити вам на ваших дорогах».

Картка № 3

1. «Хто сходить на найвищі вершини, той сміється з усіх трагедій на сцені і в житті».

2. «Нехай доля дає мені в супутники тих, хто не має співчуття».

3. «Мужніми, безтурботними, насмішкуватими, дужими – такими нас хоче бачити мужність: вона ж бо – жінка і любить завжди тільки войовника».

4. «Вмирай своєчасно!.. Так я раджу зайвим».

5. «Свого ворога шукайте, свою війну ведіть, війну за свої думки!.. Любіть мир як те, що породжує нові війни. А короткий мир ще більше, ніж тривалий!»