Презентація на тему "Стійкість та стреси рослин"

Індивідуальне науково ─ дослідне завдання з предмету екологія рослин і тварин на тему: Підготувала: Студентка 21 – Е групи КОГПА ім. Т. Шевченка. Хоршунова Іванна. Стійкість та стреси рослин

План. Вступ. Визначення стійкості рослин. Два види стійкості рослин у фізіологічні екологіїСтійкість рослин до несприятливих умов. Структурна і функціональна стійкісті за В. Ф. Альтерготом Шість основних форм стійкості за І. Ю. Усмановим. Специфічна і неспецифічна стійкіст. Визначення стресу рослин. Механізми стресу у рослин. Фактори, які здатні спричинити стресс-реакції у рослин. Три фази реакції рослин на стрес за Г. СельєФактори стресу для саду. Стрес від температури і пересихання. Стрес після збору врожаю і позакореневе підживлення. Стрес від пестицідів і агрохімікатів. Стрес від шкідників та хвороб. Гумати проти стресу. Рекомендації для допомоги рослинні із стресами. Висновок. Список використаних джерел

Вступ. Рослини схильні численним стресам, які часом серйозно позначаються на їх продуктивності. До таких несприятливих впливів можна віднести як низькі, так і високі температури, як недолік вологи, так і засуху, а також вплив фітопатогенів, ультрафіолетової радіації та ін. Навіть застосування хімічних препаратів не обходиться без стресу для організмів культурних рослин. Наука інтенсивно працює над питанням зменшення впливу на рослини різних негативних факторів, над тим, щоб допомогти їм підготуватися до екстремальних ситуацій ще до моменту зіткнення з ними.

1. Стійкість рослин — здатність рослин витримувати вплив тих чи інших несприятливих чинників зовнішнього середовища.

2. В екологічній фізіології рослин розрізняють два види стійкості рослин

3. Стійкість рослин до несприятливих умов має різний характер. Вона може бути заснована на тому, що організм у той чи інший спосіб уникає дії стресових чинників.

Значно більше значення має стійкість, заснована на витривалості клітин рослин, тобто здатності у процесі адаптації перебудовувати швидкість і напрям метаболічних реакцій так, щоб і в умовах середовища, яке змінилося, повністю реалізовувати свої функції.

4. Структурна і функціональна стійкісті за В. Ф. Альтерготом

5. І. Ю. Усманов (2001 р) поділяють стійкість на шість основних форм:

Стійкість залежить від характеру несприятливого чинника. Рослина може бути стійкою до одного якогось екологічного чинника і нестійкою до іншого. Впливає і сила дії чинника – його інтенсивність. Визначальною щодо рівня стійкості є наявність у рослин резерву матеріально-енергетичних ресурсів. Рослини високої життєвості набагато стійкіші, ніж рослини ослаблені.

6. Стійкість поділяється на дві форми  – неспецифічну і специфічну

Залежно від характеру екстремального екологічного чинника розрізняють такі види стійкості у рослин :

7. Стрес у рослин - це комплексна захисна реакція, що включає як неспецифічні, так і специфічні компоненти.

8. Механізми стресу у рослин. Усі реакції організму на стрес зводяться до підтримання гомеостазу рослини в умовах дії несприятливого фактора. Адаптаційний синдром триває від секунд до багатьох днів. 

9. Фактори, які здатні спричинити стресс-реакції у рослинних організмів, поділяють на:

10. Три фази реакції рослин на стрес за Г. Сельє

Три фази реакції рослин на стрес:

11. Фактори стресу для саду. На теренах України актуальним є запобігання наслідкам стресу від високих температур і посухи та низьких темеператур (заморозків).

12. Стрес від температури і пересихання Недовготривала посуха спричинює зниження в’язкості цитоплазми та уповільнює ростові процеси. Стійкість до нестачі вологи рослини забезпечують шляхом утримання води в клітинах і запобігання її втратам. 

 Особливу роль у регуляції стресу відіграє абсцизова кислота (АБК). АБК закриває клітини, що замикають продихи, захищає мембрани клітин. Також вона нагромаджується у коренях і виділяється у навколишнє середовище, сигналізуючи іншим рослинам про посуху шляхом алелопатичних взаємодій.. 

13. Стрес після збору врожаю і позакореневе підживлення. Після плодоношення дерево виснажується, позаяк більшість елементів живлення витрачається на формування плодів. Таке виснаження навесні призводить до того, що із генеративних бруньок формуються пагони та листки. Виснажені рослини слабко плодоносять, часто уражуються хворобами. 

14. Стрес від пестицідів і агрохімікатів. Гумати зв’язують пестициди та важкі метали у нерухому форму, запобігаючи їх проникненню у воду і корені рослини, і абсорбції токсичних хімічних речовин, таким чином долають пестицидний стрес і відновлюють нормальний метаболізм у клітинах рослини.

15. Стрес від шкідників та хвороб. Мікроелементи забезпечують стійкість до грибкової та вірусної інфекції, стійкість до пересихання і виморожування збільшують процес фотосинтезу і допомогають асиміляції рослинами.

16. Гумати проти стресу. Гумати використовують переважно для збільшення врожайності, але їх застосування у стресових умовах призводить до низки позитивних наслідків. Додавання гуматів під час пересаджування покращує укорінення рослин, структуру і склад ґрунту, на більш тривалий час затримуючи вологу біля коренів. Розвивається більш об’ємна і потужна коренева система, збільшується кількість кореневих волосків, стимулюється імунна система. У результаті рослина добре зимує і навесні швидко відновлює свій ріст навіть за незначних морозних ушкоджень.

17. Рекомендації для допомоги рослинні із стресами. Використовувати фіто регулятори. Вчасно боротися зі шкідниками. Не допускати пересушення рослини. Запобігати переохолодження та перегрівання рослини. Уникати шкідливого опромінювання. Уникати шкідливих контактів з тваринами

Висновок. Здатність захищатися від несприятливих умов зовнішнього середовища - невід'ємна властивість будь-якого живого організму. З огляду на нерухомість рослин і неможливость уникнути несприятливих факторів, просто перемістившись в інший ареал, рослина змушена включати активні механізми саморегуляції, в результаті чого відбуваються глибокі зміни в обміні речовин без порушення узгодженості між окремими функціями, що дозволяє зберігати єдність організму і середовища (гомеостаз). У високих дозах повторювані стреси сприяють загартовуванню організму. Вивчення стресу у рослин дозволило по-новому поглянути на фізіологію рослинного організму.

Список використаних джерелhttps://agro-online.com.ua/ru/public/blog/19869/details/https://pidruchniki.com/86608/ekologiya/kontseptsiya_stresu_roslinhttp://pesticidov.net/articles/bio/4152/http://www.summit-agro.com.ua/ukr/recommendations_stresses_spring_2018