Григорій Савич Сковорода. Народився 3 грудня 1722 року в містечку Чорнухи, Полтавська область, в козацькій родині. В 7 років пішов у дяківську школу. До Києво-Могилянської академії вступив, коли йому було 16 років, і опанував тут 5 іноземних мов. В академії навчався з перервами 10 років, але так і не отримав диплом про вищу освіту. Садиба Сковороди
Його ставлення до учнів суттєво відрізнялося від узвичаєного на той час у школах. Замість схоластичного зазубрювання навчальних текстів молодий учитель спонукав своїх вихованців міркувати й висловлювати власні думки про прочитане. Після закінчення навчання в академії Сковорода деякий час працював у Переяславській та Харківській колегіях. Хоча викладацької кар’єри так і не зробив. Працював домашнім вчителем у багатих поміщиків.
Сковорода відомий своєю філософією «сродної праці»Філософ наполягав: слід робити в житті те, що приносить людині радість і щастя. «Цілком мертва людська душа, яка не вдалася до свого природного діла… Я безнастанно говорив це молодим, щоб випробовували свою природу. Шкода, що батьки не карбують цього на серці своїм синам. Звідси-бо й буває, що військову роту веде той, хто повинен би сидіти в оркестрі».
ФІЛОСОФІЯ СЕРЦЯ. “Втікай од слави, обіймай самотність, люби бідність, цінуй скромність, дружи з терплячістю, оселися зі смиренням укупі – оце тобі проміння божественного серця” . Саме серце для Сковороди є джерелом думок і бажань, тому його постійно треба тримати в чистоті. ВЧЕННЯ ПРО ЩАСТЯ. На думку Григорія Сковороди, людина тілесна – нещаслива, людина духовна – вільна і щаслива. Аби бути щасливою, людина має пізнати себе, вибрати “сродну працю”, розвинути свої здібності шляхом освіти, дружити з людьми, близькими за інтересами і переконаннями.
Філософ набув слави непересічного оригінального мислителя і талановитого педагога. Про нього знали як про знавця і любителя Біблії й простого життя. Адже він не мав пишних шат, ходив, як прості люди, босоніж, вставав до сніданку споживав просту, селянську їжу. Окрім того, він був завжди веселий, шанобливий до всіх, завжди любив зі всього виводити мораль і товаришував із людьми, що мали «щиру побожність без марновірства, вченість без чванливості». Сковорода – мандрівник із Біблією за пазухою