Презентація на тему: Технологія раннього розвитку навчання Зайцева та Доманаю

Технологія раннього навчання Технологія раннього навчання М. Зайцева. Технологія раннього навчання Г. Домана

Проблемою розвитку дітей та раннім навчанням за допомогою дидактичної гри займалися та розробляли методики американський дитячий лікар і психолог Глен Доман, який досліджував психологію розумового розвитку дітей та російський педагог-філолог Микола Зайцев. Методики засновані на принципово нових підходах до навчання грамоти й математики і забезпечують високу його результативність.

Технологія раннього навчання М. Зайцева. Освітня технологія раннього навчання створена сучасним російським педагогом-філологом Миколою Зайцевим. Вони засновані на принципово нових підходах до навчання грамоти й математики і забезпечують високу його результативність. Особливостями, які зумовили популярність і широке застосування цих технологій, є доступність у використанні і максимальна наочність матеріалів.

Вражає широта педагогічної діяльності Зайцева – він працював вихователем у садку, учителем у колонії та в інтернаті для особливих дітей, учителем російської мови та літератури у загальноосвітній школі, учителем англійської мови. А також викладав російську мову для іноземців. Не дивно, що, маючи такий багатий педагогічний досвід, Микола Зайцев зумів створити новаторський метод навчання дітей. Микола Олександрович Зайцев, відомий новатор-педагог, народився 1939 року у сім'ї вчителів. Навчався на російській філології в інституті ім. Герцен. Хоча диплом так і не отримав – вже у студентські роки Микола Зайцев виявляв свої нестандартні підходи, його дипломна робота мала лише 18 сторінок, а мало бути не менше 200.

Технологія раннього навчання спрямована на опанування грамоти дитиною. Розвивального ефекту технологія навчання ранньому читанню досягає: завдяки складовому, а не фонемному принципу навчання; поєднанню навчання зі співами; використанню всіх видів пам’яті; максимальному використанню наочності. Навчання грамоти за технологією М. Зайцева пропонує оригінальний шлях до читання через письмо (від письма кубиками – до читання). Принциповим положенням технології є одночасний розвиток мовлення дітей із навчанням їх читання. За такого підходу читання розглядається не як передумова "прискореного розвитку", а як процес оволодіння новою мовною реальністю – письмовим мовленням.

Методика Миколи Зайцева ставить перед собою мету навчити дитину читати за допомогою гри-посібника «Кубики Зайцева», за яким відбувається навчання читанню в три етапи. Технологія засвідчила свою високу результативність, а також можливість використання як в дошкільних закладах, так і вдома.

Суть технологіїРосійський психолог Микола Олександрович Зайцев розробив унікальну методику навчання читанню і лічби на основі оригінальних кубиків. Кубики різних розмірів заповнюються відповідним матеріалом, у залежності від складу (дзвінкі - залізячками; глухі - деревинками; "золоті", голосні - мідними монетками). До того ж за визначеними буквами закріплені певні кольори, які допомагають на асоціативному рівні запам'ятати основні правила фонетичного розбору. Навчання спирається на сприйняття (зір, слух, тактильні відчуття, інтуїцію), мислення активну практичну діяльність дитини, розвиває її пізнавальні здібності. "Кубики Зайцева" дозволяють навчити дитину плавному складовому читанню, минаючи етап складового уривчастого читання, значно скорочують час оволодіння читанням цілими словами, закладають основи грамотного письма. Навчальний пакет містить у собі: кубики, таблиці, аудіокасету і керівництво для батьків.

Концептуальні засади. Важливим у системі оздоровчих ефектів дидактичних прийомів М. Зайцева є формування правильної постави, висока загальна рухова активність, робота над фіксацією погляду тощо. Все це здійснюється на засадах індивідуального підходу до дитини. Педагогічні технології М. Зайцева дистанційовані від вербально-логічного спрямування, яке за традиційних форм і методів навчання часто породжує ефект беззмістовної багатомовності. Розроблена Зайцевим технологія навчання читання використовує типово дитячий засіб пізнання світу — кубики, яким великого значення надавали Я.-А. Коменський, Ф. Фребель. Психологічні особливості віку враховуються у використанні всіх видів пам´яті: звукової, моторної, зорової, кінестетичної (просторово-рухової), що робить процес навчання нескладним, захопливим. За твердженням дефектологів, які працюють з малюками, що мають вади психічного розвитку, заняття за системою М. Зайцева забезпечують неабиякі результати в опануванні читання, письма, мови. Тому окремі з цих дітей випереджають своїх здорових однолітків.

Принциповим положенням технології є одночасний розвиток мовлення дітей з навчанням їх читання. За такого підходу читання розглядається не як передумова «прискореного розвитку», а як процес оволодіння новою мовною реальністю — письмовим мовленням. Опоненти М. Зайцева критикують його за намагання навчити читати дітей у надто ранньому віці, не аргументуючи своїх міркувань. Певною мірою можна було б з ними погодитися, якби ця технологія передбачала обов´язкове сидіння за столами, регламентувала поведінку дітей, потребувала складних дидактичних посібників. Навпаки, реалізація цієї технології не вириває дитину з контексту її природного буття, не створює для неї нездоланних бар´єрів. Навчання читання поєднується із грою, співом. Наприклад, запам´ятовування складів відбувається у формі коротких складових пісеньок (використовуються як фонетична розминка і супроводжуються рухами).

Психофізіологічні засади технологій М. Зайцева засновані на визнанні неабияких можливостей дошкільного віку в сприйманні та засвоєнні на чуттєвій основі знань про навколишній світ. Їх автор виходив з того, що для повноцінного формування особистості потрібно задіяти всі органи чуття, забезпечити належний розвиток відчуттів і сприймань як головних способів пізнання дитиною предметів і явищ. Наприклад, безмежні можливості зору, слуху, нюху, тактильного (на дотик) сприймання слід використовувати в навчанні саме тоді, коли вони формуються і розвиваються як головні чинники пізнання дитиною світу. Адже навіть у дитини, яка народилася здоровою, неуважність батьків і педагогів до розвитку чуттєвих способів пізнання може спричинити серйозні проблеми розумового і морального розвитку. Людина із сформованими відчуттями і вмінням сприймати вільно орієнтується в навколишньому світі, самостійна, впевнена у своїй діяльності, у стосунках з іншими людьми.

Такий самий підхід, як для навчання читання, реалізується і у формуванні в дітей еле­ментарних математичних уявлень. Гра-посібник «Столік» («Мільярдер») зорієнтована на математичний розвиток дітей. Базується вона на ви­користанні двох наборів картонних смуг (числових стрі­чок) завдовжки 65 см по 10 шт. у кожному, з рядами чи­сел: від 0 до 9, від 10 до 19 . від 90 до 99, завширшки від 6 до 23см (ширина смуги зростає із збільпіенням значен­ня числового ряду). Відмінність наборів полягає в тому, Що в одному десяток представлений пірамідкою з кру­жечків, набраних як 4 + 3 + 2 + 1, у другому — двома ря­дами квадратиків 5 + 5. Застосовують і дві таблиці — зе­лену, що знайомить з використанням знаків « + », «-», « = » на елементарних арифметичних прикладах; і черво­ну, яка допомагає дитині зрозуміти математичні дії мно­ження і ділення. Крім ознайомлення з цифрами, числами і матема­тичними діями, посібник представляє будь-яке число в в межах сотні у чотирьох образах: звуковому, графічному (цифровому), кількісному та компонувальному (можли­вості поділу одного числа на інші або його складання.

Технологія раннього навчання Г. Домана. Технологія Глена Домана довела,що мозок дитини з самого народження запрограмований на навчання, і поки йде його активне зростання, дитині не потрібно ніякої додаткової мотивації для навчання. Якщо грамотно організувати процес, будь- яка дитина з насолодою буде вчитися всьому, що ви йому запропонуєте.

Після закінчення піхотних офіцерських курсів у Форті Беннінгу направлений до Франції. Командир роти лейтенант Гленн Доман у складі 87-ї піхотної дивізії 3-ї армії (генерал Дж. Паттон) брав участь у Арденнській операції, воював у Люксембурзі, Голландії, Німеччині та Чехословаччині. По закінченні війни Доман повернувся до медичної практики. Разом з колегами він організував та почав проводити роботи з відновлення дітей з різними ушкодженнями головного мозку та тяжкими ураженнями нервової системи. У 1955 році Глен Доман заснував Інститут Розвитку Людського Потенціалу (англ. Institutes for the Achievement of Human Potential, IAHP), що базується на його методику. Батько трьох дітей. Джанет та Дуглас Домани також працюють у IAHP. Гленн Доман (англ. Glenn Doman) - американський лікар-фізіотерапевт, автор відновлювальних методик для дітей з ураженнями нервової системи та навчальних методик для всіх дітей (метод Домана). Народився в місті Філадельфії (США) в сім'ї приватного детектива. У 1940 році закінчив Університет Пенсільванії. З цього моменту Доман займався вивченням розвитку дитячого мозку. Основна ідея Глена Домана звучить так: "У будь-якій дитині прихований величезний потенціал, який можна розвинути, тим самим надавши йому необмежені можливості в житті". У роки Другої світової війни Глен Доман записався добровольцем у піхоту армії США наступного дня після нападу на Перл-Харбор.

Основа технології раннього розвитку Г. Домана – розвиток інтелекту. Мета технології Гелена Домана: «Дати дітям необмежені можливості в житті. А здійснення цієї мети буде визначатися тим, що вибере для себе дитина, ким вона вирішить стати, що сподобається їй з довгого списку можливостей ». Якість методики Домана підтверджується її результатами: в світі існує вже декілька десятків нобелівських лауреатів, які в дитинстві вчилися по його методиці.

Технологія навчання дітей читання. Називаючи дитину «лінгвістичним генієм», Г. Доман переконаний, що її потрібно вчити читати не за буквами і складами, а відразу словами, оскільки це значно простіше і доступніше для дітей будь-якого віку, починаючи з 6—8 місяців. Це означає, що дитина може навчитися читати (про себе) раніше, ніж говорити. Ця технологія придатна і для навчання читання дітей іноземними мовами. Як свідчать дослідження Г. Домана, дитина запам´ятовує певне слово, побачивши і почувши його 12—15 разів. Для цього рекомендується писати слова на смужках щільного паперу розміром 10—15 см червоними прописними буквами заввишки 7,5 см, оскільки великі букви максимально прості для зору, а червоний колір здатний привернути увагу дитини. Поступово можна переходити на чорні букви меншого розміру. Протягом 5—6 днів дитині показують набори слів (по п´ять у кожному), починаючи з одного набору і поступово збільшуючи їх кількість до п´яти. Кожний із них показують дитині тричі на день протягом 5 днів, кожне слово — до 1 секунди. За день проводять 15 занять тривалістю 5—7 секунд, з інтервалом не менше півгодини. Далі у кожному наборі щодня замінюють одне слово на нове.

Дитина будь-якого віку, навчаючись читати, долає 5 етапів, на яких об´єктами її уваги є:1) окремі слова;2) словосполучення;3) прості речення;4) поширені речення;5) книги. Перші 15 слів, які пропонують дитині для читання, мають бути найзнайомішими і найприємнішими для неї. Як правило, це її ім´я, імена родичів, назви улюблених продуктів і видів діяльності, предметів домашнього побуту та ін. Потім дають слова, які позначають частини тіла, елементи будинку і домашньої обстановки; предмети, що належать дитині, продукти харчування тощо. Наступна група слів містить дієслова. Кожне нове слово супроводжують демонстрацією дії, яку воно позначає. Пізніше пропонують прикметники. На кожному новому етапі поступово зменшують висоту букв, дотримуючись правила, яке забороняє одночасно зменшувати розмір шрифту і збільшувати кількість слів.

Технологія навчання дітей математики Г. Домана Її застосовують у ранньому віці (2,5—3 років), оскільки вона дає змогу навчити мозок дитини розрізняти кількість і, як наслідок, усі обчислення здійснювати як операції з множинами, за рахунок чого і досягається їх швидкість. Навчання дітей математики згідно з цією технологією передбачає 5 етапів:1) упізнавання кількості;2) упізнавання рівності;3) розв´язання прикладів;4) упізнавання цифр;5) упізнавання рівності з цифрами. Суть технології Г. Домана найчіткіше окреслює перший етап. Для впізнавання кількості виготовляють комплект карток з червоними кругами, від 1 до 100. Навчання починають з карток, на яких нанесені круги від 1 до 5.

Дитині тричі на день послідовно показують картки з кількістю кругів від 1 до 5 і називають відповідне число. Наступного дня проводять три заняття з першим комплектом, додаючи ще один комплект — з картками від 6 до 10. Його також показують тричі на день. Перед кожним наступним показом картки обов´язково перетасовують, щоб їх послідовність була непередбачуваною. З першими двома комплектами заняття проводять п´ять днів. З шостого в кожному комплекті щоденно одну картку змінюють на нову. Приблизно за 50 днів дитина запам´ятовує всі картки і відрізняє одну від одної. Відтоді вона зможе сприймати те, що дорослий може лише бачити. З першого погляду вона впізнає 47 кругів, 47 монеток або 47 мотрійок, виявляючи феноменальну здатність до розрізнення: вона завжди відрізняє 99 кругів від 98 і 100. Після ознайомлення з числами та їх записом у мозку дитини виникає бачення відповідної кількості кругів, тобто вона здатна «бачити» відповідну множину, що дає змогу швидко здійснювати будь-які математичні обчислення. Ця здатність є основою особливих математичних здібностей.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА1. Буракова А. Педагогічні інновації в дошкільній освіті. //Дошкільне виховання. – 1999. - №7. – С.5-6.2. Буркуна Н., Бовтрук Л. Інноваційні технології – дошкільнятам. //Дошкільне виховання. 1995. - №12. – С.25.3. Дичківська І. Інноваційні педагогічні технології. – К., 2004. – С.191-209.4. Доман Г. Гармоничное развитие ребенка. – М., 1996. – 538с.5. Зайцев Н. Письмо. Чтение. Сет. – СПб., 1997. – 242.6. Зайцев Н. Сенсація? Трудно поверить? //Педагог. вестник. – 1994. - №1. – С.43-65.