ТРИПІЛЬСЬКА КУЛЬТУРА це археологічна культура доби неоліту та енеоліту (близько 7000−2750 рр. до н. е.). Свою назву отримала на початку ХХ ст. за місцем розкопок, які проводив у 1893р Вікентій Хвойка у околицях містечка Трипілля (нині – село Трипілля Обухівського району Київської області)
Трипільські поселення. Поселення:будувалися на зручних для оборони місцяхмали великі (багатосімейні) та малі (односімейні) житла планування відзначалося колоподібною, радіальною структуроюміж розташованими у вигляді кількох кіл будівлями пролягали кільцеві проходивходи споруд були орієнтовані на геометричний центр поселенняцентральний майдан поселення виконував ритуально-символічну, об’єднуючу функціюзовнішнє коло утворювалося з великих будинків глухими (затильними) стінами назовні, які правили за своєрідний захисний мур
Житло і побут трипільців. Трипільська людність жила сім’ями, що об’єднувалися в общини, а пізніше – у племена. Мешкали трипільці в чотирикутних одно – чи двоповерхових будинках завдовжки до 25-27 м і завширшки 6-7 м, з кількома приміщеннями. Свої оселі будували так: у землю вкопували дубові стовпи, а між ними з хмизу викладали стіни, які обмазували глиною; зверху на стовпи спирали дво – або чотирисхилий, укритий соломою або очеретом дах з отвором для диму. У кожній хаті була велика піч, а біля неї – лежанки з випаленої глини. Стіни й піч іноді розмальовували.
Спалення трипільцями помешкань Одним із найзагадковіших ритуалів, як вважають дослідники, було спалення трипільцями своїх поселень. Коли наставав час переселятися на нове місце, то вогонь переносив у інший світ старі споруди, наповнені посудом, запасами харчів та іншими речами, потрібними предкам, які вже відійшли у потойбічний світ. Ця жертва мала забезпечити також добробут і процвітання громади на новому місці.
Заняття трипільцівІсторія Трипільської культури хронологічно збігається з періодом, коли клімат в цій частині Європейського континенту був вологим і теплим, що дуже сприяло вирощуванню багатьох сільськогосподарських культур. Дані, отримані дослідниками, свідчать про те, що навіть на ранньому етапі розвитку культури, землеробство було в ній сформованим і стійким елементом.
Хлібороби першими в Україні 6000 роківтому почали використовувати колесо. Для перевезеннятоварів, домашньогокраму чи господарсь-ких вантажів трипільцішироко використову-вали дво-, або чотири-колісні вози, запряженікіньми чи волами,зимою – сани. Якнаслідок, з’являютьсяперші дороги (правда,ще ґрунтові, без твер-дого покриття). Яктранспортні артеріївикористовувалисьтакож річки та озера.
Вироби трипільських гончарів Посудина біноклевидна ритуальна Пов'язана з "поїнням землі" та проханням родючості. Глина, ангоб, розпис. пос. Раковець Іграшки на коліщатах Тринокль – невід'ємна частина в ритуалах закликань дарування дощу, родючості землі. Глина.п. Веселий Кут, 4 тис. до н.е. style.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.type
Посуд виготовляли для кухонного, столового та релігійного призначення. Трипільці розфарбовували посуд переважно трьома кольорами: червоним, білим (уважалися символами вогню) та чорним. При цьому кожна місцевість, навіть кожне поселення мали свій улюблений орнамент, притаманний тільки цій місцевості
Релігія Хлібороби-трипільці своєрідно сприймали довколишній світ. Вони вірили в богів грому, сонця, вітру, дощу. Дослідники припускають, що поклонялися також богині родючості. Підставою для таких припущень є численні жіночі фігурки, які знаходять майже в кожному трипільському поселенні. Модель трипільського храму.