Презентація на тему "Трипільська археологічна культура"

Трипільська археологічна культура. Підготувала Вчитель історіїДемченко Л. А.

Мета заняття:сформувати в учнів уяву про трипільську археологічну культуру; визначити головні досягнення представників трипільської культури; розкрити значення трипільської культури в історії України; сприяти вихованню патріотизму.

Археологічна культуратермін, уживаний для позначення спільності (комплексу) подібних між собою археологічних пам’яток, що відносяться до одного часу і поширені в певній місцевості

Енеоліт – мі́дна доба́, назва перехідного часу від неоліту до бронзової доби. Мідні знаряддя вживалися поряд з кам’яними, які переважали.

ТРИПІЛЬСЬКА КУЛЬТУРА  це археологічна культура доби неоліту та енеоліту (близько 7000−2750 рр. до н. е.). Свою назву отримала на початку ХХ ст. за місцем розкопок, які проводив у 1893р Вікентій Хвойка  у околицях містечка Трипілля (нині – село Трипілля Обухівського району Київської області)

Територія розселення трипільських племен

Трипільські протоміста

Геомагнітна фото-зйомка трипільського поселення

Компʼютерна реконструкція

На сьогодні знайдено сліди близько кількохсот поселень. Тепер ми знаємо про такі поселення трипільців, як Майданецьке, Доброводи, Тальянки тощо. Це сучасні назви поселень, біля яких знайдено пам'ятки трипільців. Територія розселення

Трипільські поселення. Поселення:будувалися на зручних для оборони місцяхмали великі (багатосімейні) та малі (односімейні) житла планування відзначалося колоподібною, радіальною структуроюміж розташованими у вигляді кількох кіл будівлями пролягали кільцеві проходивходи споруд були орієнтовані на геометричний центр поселенняцентральний майдан поселення виконував ритуально-символічну, об’єднуючу функціюзовнішнє коло утворювалося з великих будинків глухими (затильними) стінами назовні, які правили за своєрідний захисний мур

Трипільські поселення. Сучасні реконструкції

Житло і побут трипільців. Трипільська людність жила сім’ями, що об’єднувалися в общини, а пізніше – у племена. Мешкали трипільці в чотирикутних одно – чи двоповерхових будинках завдовжки до 25-27 м і завширшки 6-7 м, з кількома приміщеннями. Свої оселі будували так: у землю вкопували дубові стовпи, а між ними з хмизу викладали стіни, які обмазували глиною; зверху на стовпи спирали дво – або чотирисхилий, укритий соломою або очеретом дах з отвором для диму. У кожній хаті була велика піч, а біля неї – лежанки з випаленої глини. Стіни й піч іноді розмальовували.

Спалення трипільцями помешкань Одним із найзагадковіших ритуалів, як вважають дослідники, було спалення трипільцями своїх поселень. Коли наставав час переселятися на нове місце, то вогонь переносив у інший світ старі споруди, наповнені посудом, запасами харчів та іншими речами, потрібними предкам, які вже відійшли у потойбічний світ. Ця жертва мала забезпечити також добробут і процвітання громади на новому місці.

Заняття трипільціврільництвоосіле скотарстворемеслагосподарські промислиобмін з сусідніми племенамириболовля та мисливство

Заняття трипільцівІсторія Трипільської культури хронологічно збігається з періодом, коли клімат в цій частині Європейського континенту був вологим і теплим, що дуже сприяло вирощуванню багатьох сільськогосподарських культур. Дані, отримані дослідниками, свідчать про те, що навіть на ранньому етапі розвитку культури, землеробство було в ній сформованим і стійким елементом.

Хлібороби першими в Україні 6000 роківтому почали використовувати колесо. Для перевезеннятоварів, домашньогокраму чи господарсь-ких вантажів трипільцішироко використову-вали дво-, або чотири-колісні вози, запряженікіньми чи волами,зимою – сани. Якнаслідок, з’являютьсяперші дороги (правда,ще ґрунтові, без твер-дого покриття). Яктранспортні артеріївикористовувалисьтакож річки та озера.

Ремесла гончарство - виробництво глиняного посудувиробництво знарядь з каменю, кості та крем'янихобробка металів прядіння й ткацтво

Вироби трипільських гончарів Посудина біноклевидна ритуальна Пов'язана з "поїнням землі" та проханням родючості. Глина, ангоб, розпис. пос. Раковець Іграшки на коліщатах Тринокль – невід'ємна частина в ритуалах закликань дарування дощу, родючості землі. Глина.п. Веселий Кут, 4 тис. до н.е. style.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.type

“Культура мальованої кераміки”ppt_x

Посуд виготовляли для кухонного, столового та релігійного призначення. Трипільці розфарбовували посуд переважно трьома кольорами: червоним, білим (уважалися символами вогню) та чорним. При цьому кожна місцевість, навіть кожне поселення мали свій улюблений орнамент, притаманний тільки цій місцевості

Релігія Хлібороби-трипільці своєрідно сприймали довколишній світ. Вони вірили в богів грому, сонця, вітру, дощу. Дослідники припускають, що поклонялися також богині родючості. Підставою для таких припущень є численні жіночі фігурки, які знаходять майже в кожному трипільському поселенні. Модель трипільського храму.

Трипільська протописемність

Зовнішній вигляд

Домашнє завдання. Підготуватися до практичного заняття