Значення та чинники розвитку туризму. Туризм – вид послуг, який пов’язаний з тимчасовим виїздом особи з місця її постійного проживання з оздоровчою, пізнавальною, діловою метою без здійснення оплачувальної діяльності у місці перебування. Головні чинники розвитку: Рекреаційні ресурси, які використовують для відпочинку, туризму, охорони здоров'я Природно-рекреаційні ресурси – морські та озерні узбережжя, гірські області, території з комфортним температурним режимом. Культурно - історичні ресурси – це пам'ятки історії та архітектури, видатні заклади культури
Види туризму. За географічним принципом туризм буваєВнутрішнім, який відбувається у межах країни постійного проживання. На нього припадає 80-90 % усіх туристичних поїздок. Міжнародним – подорожі осіб за межі країни постійного проживання, з метою розваг і відпочинку здійснюється 70% таких поїздок. Для запобігання незаконних міграції міжнародні туристи оформлюють закордонні паспорти та візи, проходять митний, валютний і медичний контроль.
За метою поїздки: Рекреаційний з метою відпочинку, полювання, ознайомлення з пам'ятками архітектури, заняття спортом,походів. Він характеризується тривалістю подорожі, невеликою кількістю міст, що входять до маршруту, широким використанням авіаційного транспорту і чартерних рейсів. Оздоровчий (санітарно-курортний) відпочинок має індивідуальний характер. Головною метою є лікування та профілактика хвороб. Залежно від напряму лікування курорти можуть бути кліматичними, бальнеологічними (спа), морськими, гірськими.
Пізнавальний туризм створений з метою розширення кругозору й поглинання знань. Його провідною формою є екскурсія, а основним транспортом – приватні автомобілі та автобуси. Діловий туризм створений для представників ділових кіл у справах бізнесу на міжнародні форуми. Спеціально для цього створюють великі конгрес-центри, які мають зали для засідань і засоби для розміщення відвідувачів.
Науковий туризм полягає в участі людей у роботі науково-практичних семінарів, конференцій,з'їздів, експедицій. Він має 3 види – ознайомлювальний (туристів-аніматорів ознайомлюють з науковими знаннями), допоміжний (туристів залучають як обслуговуючий персонал для виконання наукових робіт),самостійний (туристи особисто залучаються до наукової роботи). Спортивний туризм, забезпечує туристів займатися обраним видом спорту. Спортивні тури залежно від мети можуть бути активними (заняття спортом) та пасивними (відвідування спортивних змагань).
Пригодницький туризм забезпечує перебування туристів у привабливому місці та заняття незвичайним видом діяльності: сафарі, риболовлею, яхтингом,тематичними походами. Цей вид є дорогою розвагою та лише груповим, з необхідним висококваліфікованими інструкторами, бо іноді несе ризик для життя туристів. Паломницький туризм – поклоніння релігійним реліквіям, пізнавальні поїздки для ознайомлення з релігійними пам'ятками, історією релігії,культурою.
Екотуризм створений для економічних стимулів збереження навколишнього середовища. Він охоплює подорожі від пізнавальних турів для дітей до зоопарків, дендропарків, ботанічних садів до регулярних програм з відвідання національних парків і заповідників. Екстремальний туризм – випробування сил людини в складних обставинах. Популярним є альпінізм – вид відпочинку з метою підкорення гірських вершин.
Туризм в україні. Природно-реакреаційні ресурси. Україна володіє значним туристичним потенціалом і має всі передумови для розвитку внутрішнього та міжнародного туризму. Це стосується насамперед багатства рекреаційно-туристичних ресурсів, до яких належать мінеральні води, лікувальні грязі, морські узбережжя, внутрішні водойми та річки, лісові та гірські ландшафти зі сприятливими кліматичними умовами, унікальні природні комплекси та об’єкти, створені людиною (історико-культурні центри і пам’ятки).
Мінеральні води є в надрах усієї території України, найбільше їх — у Прикарпатті, Карпатах, на Поділлі, у Криму. Лікувальні грязі поширені у Причорномор'ї й Приазов’ї (лимани), Криму і Прикарпатті. У цих районах створено найбільше бальнеологічних курортів: Немирів, Шкло, Великий Любінь, Черче, Моршин, Трускавець, Східниця — у Прикарпатті; Поляна, Синяк, Шаян, Кваси — в Карпатах; Гусятин, Сатанів, Хмільник — на Поділлі; Одеса, Гола Пристань, Євпаторія, Саки, Феодосія, Бердянськ — на Чорноморсько-Азовському узбережжі. Найвідомішими бальнеологічними курортами в інших регіонах країни є Миргород і Слов’янськ.
Кліматичні ресурси найсприятливіші для оздоровлення і відпочинку в лісових районах (курорти Ворзель і Пуща-Водиця біля Києва, Слов’яногірськ на Донбасі), у гірських і лісових районах Карпат (Яремча, Ворохта), на морських узбережжях (Затока, Очаків, Скадовськ, Алупка, Ялта, Алушта, Судак тощо).
Популярним є пляжний відпочинок на узбережжі Азовського й Чорного морів. До топ-10 курортів України відносять: Одесу,Скадовськ (Херсонська обл.) – острів Джарилгач,Бердянськ – Бердянська коса, Щацький національний парк - озеро Світязь (Волинська обл.),Затока (Одеська обл.) - Білгород-Дністровська фортеця, Блакитні озера в селі Олешня (Чернігівська область), курорт Коблеве Миколаївської області
Об’єктами пізнавального туризму є визначні пам’ятки природи, історії та культури. В Україні нараховується понад 8 тис. об’єктів природно-заповідного фонду, які, поряд з природоохоронною та науковою, мають естетичну й рекреаційну цінність. Серед них 24 біосферні та природні заповідники, майже 120 національних і регіональних ландшафтних парків, понад сотня ботанічних садів, дендрологічних парків і парків-пам’яток садово-паркового мистецтва. Унікальним є Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник, який стали відвідувати українські та іноземні туристи, щоб оцінити масштаб трагедії та героїзм ліквідаторів аварії.
До списку історичних поселень України входять понад 400 міст і селищ. У багатьох з них збереглися історико-архітектурні й археологічні ансамблі, на основі яких створено заповідники (наприклад, «Софія Київська», «Ольвія», «Чернігів стародавній», «Давній Галич», міста Луцьк, Бахчисарай).
Заповідниками оголошені місця історичних подій («Поле Берестецької битви» на Рівненщині), окремі замки й фортеці та їх групи («Олеський замок» на Львівщині, «Хотинська фортеця» у Чернівецькій області, «Замки Тернопілля»), пам’ятні місця, пов’язані з визначними людьми («Батьківщина Тараса Шевченка» на Черкащині), давні некрополі («Личаківський цвинтар» у Львові) тощо.
На території Верхнього Побужжя (села Гвардійське та Катеринівка Хмельницького району) є дуже цікаві знаки — Геодезична дуга Струве (5), транскордонний об'єкт, включений до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Дуга Струве нагадує про міжнародний науково-технічний проєкт, здійснений у 1816—1855 pp. Вільгельмом Струве та Карлом Теннером. Геодезична дуга Струве перетинає з півночі на південь територію дев'яти європейських держав: Норвегії, Швеції, Фінляндії, Естонії, Латвії, Литви, Білорусі, України та Молдови, та однієї азійської: Росії, і простягається від м. Гаммерфест у Норвегії на узбережжі Баренцового моря до Старої Некрасівки під Ізмаїлом в Україні, на березі Дунаю, — наскільки можливо точно відповідно до 25° східної довготи. «Катеринівка» (Хмельницький район Хмельницької області); «Фельштин», біля села Гвардійське (Хмельницький район Хмельницької області); «Баранівка», біля села Баранівка (Ярмолинецький район Хмельницької області); «Старо-Некрасівка», біля села Стара Некрасівка (Одеська область) — найпівденніший пункт Дуги на Дунаї. Всі ці знаки стоять на курганах і на найвищій точці краю, по лінії горизонту. За допомогою Геодезичної дуги Струве певно встановлено розмір та форму нашої планети та доведено правильність математичних розрахунків Ньютона, які свідчили, що Земля не є ідеальною кулею, а об'ємним овалом. Знак дуги Струве, встановлений в Одеській області
Дерев'яні церкви карпатського регіону України — група історично цінних унікальних дерев'яних церков, які 21 червня 2013 року на 37-й сесії Комітету Світової спадщини ЮНЕСКО, що проходила у Камбоджі, були занесені до Списку Світової спадщини ЮНЕСКО. До списку внесено 16 українських церков — 8 з яких розташовані в Польщі і 8 в Україні. Церкви представляють такі типи архітектури: гуцульський (Україна), галицький (чотири Україна і дві на території Польщі), бойківський (дві в Україні та одна в Польщі) і лемківський (всі п'ять на території Польщі).церква Святого Юра у Дрогобичі Потелицький храм Святого Духа Церква Зішестя Святого Духа у РогатиніЦерква Вознесіння Господнього в с. Ясіня. Храм Михайла зі села Ужок. Бойківська церква у с. Матків. Жовківська церква Святої ТрійціЦерква Різдва Богородиці у с. Нижній Вербіж
Букові праліси карпат. Бу́кові пра́ліси Карпа́т та інших регіонів Європи — транскордонний серійний природний об'єкт, що складається з 78 окремих масивів, які розташовані на території 12 країн. 5 об'єктів знаходиться в Австрії, 2 в Албанії, 5 у Бельгії, 9 у Болгарії, 6 в Іспанії, 10 в Італії, 5 у Німеччині, 12 у Румунії, 4 у Словаччині, 2 у Словенії, 15 в Україні та 3 у Хорватії. Цей об'єкт становить надзвичайну цінність на світовому рівні як взірець недоторканих природних комплексів помірних лісів. Лише тут найкраще зберігся неоціненний генофонд бука лісового (Fagus sylvatica) та ряду інших видів з його ареалу. Букові праліси Карпат є надзвичайно важливими для розуміння повної картини історії та еволюції роду бука
ТУРИСТИЧНІ РАЙОНИ В УКРАЇНІТуристичний район — це територіальна сукупність взаємозв’язаних підприємств, які спеціалізуються на обслуговуванні туристів. В Україні виділяють п’ять туристичних регіонів: Причорноморський, Карпатсько-Подільський, Полісько-Столичний, Харківський і Придніпровсько-Донецький
Проблеми розвитку туризму в українінеефективне та нераціональне використання природних рекреаційно-туристичних ресурсів, занедбаність багатьох історико-культурних об’єктів, відсутність належної інфраструктури,украй незадовільний стан автошляхів.воєнні дії на сході країни і втрата Кримського півострова чимало туристичних маршрутів були комбінованими — пролягали територією України та Росії. Тепер таке поєднання неможливе.відсутні кошти на реконструкцію пам’яток історії та архітектурного мистецтва