Фізико-географічне положення
Українськ Карпати є ф зико-географ чною пров нц єю Альп йсько-Карпатської г рської країни, яка тягнеться смугою через територ ї 13 країн Європи: в д
п вденного сходу Франц ї до зах дних частин України. На крайньому заход
України розташована частина Сх дних Карпат, як називають Українськими, або Л систими Карпатами. Протяжн сть г р сягає 270 км, ширина – 100–110 км.
Окр м власне г р, до складу г рської пров нц ї Українських Карпат входять
Передкарпатська височина та Закарпатська низовина. Разом з горами вони становлять близько 6 % площ України, а сам гори – 4 %.
Українськ Карпати на сход межують з зоною широколистих л с в. Їхньою межею є долини р чок Дн стер Прут.
Карпати – здеб льшого молод складчаст гори, як утворилися в кайнозойську еру, в епоху альп йського горотворення. Тому вони є частиною величезного Альп йсько-Г малайського поясу складчастост , що виник унасл док насування Африканської л тосферної плити на Євраз йську. Складен гори пухкими осадовими г рськими породами, як нашаровувалися на дн
давнього моря, що вирувало на м сц сучасних Карпат у мезозойську еру та в палеогеновому пер од кайнозою. Це п сковики, глинист сланц , вапняки. Б льша частина карпатських г р складається з потужних товщ п сковик в сланц в, що ритм чно чергуються. Так товщ називаються фл шем.
ВОДИ СУХОДОЛУ
У зв’язку з надм рним зволоженням у Карпатах сформувалася найгуст ша в країн р чкова мережа. Тут беруть початок
близько 500 р чок. Серед них вир зняються за протяжн стю р чки басейн в Дн стра та Дунаю.
Серед карпатських р чок найб льшу протяжн сть має Прут – найдовша з л вих приток Дунаю. Це типова г рська р чка.
Використовується для л сосплаву. Найдовша права притока
Пруту в межах України – Черемош. Р чка утворюється при злитт Б лого Черемошу та Чорного Черемошу.
Найдовшою р чкою Закарпатської низовини є Тиса – друга за протяжн стю л ва притока Дунаю. У верх в’ях – типова
г рська р чка. Виходячи на р внину, спов льнює свою теч ю, але залишається порожистою.