Презентація на тему: "Українські землі у складі Австрійської імперії: адміністративно-територіальний устрій і національне та соціальне становище"

Українські землі у складі Австрійської імперії: адміністративно-територіальний устрій і національне та соціальне становищеІСТОРІЯ УКРАЇНИ 9 КЛАСТема нашого уроку присвячена складному періоду в історії українських земель, коли вони перебували під владою Австрійської монархії. Ми розглянемо, як було організовано управління цими територіями та яке місце займали українці в суспільстві того часу.

План уроку1 Адміністративно-територіальний устрій. Розглянемо, як українські землі були інтегровані в структуру Австрійської монархії.2 Національне та соціальне становище. Визначимо ключові аспекти життя українців у тогочасній імперії.3 Політика австрійського уряду. Проаналізуємо урядові рішення та їхній вплив на українське населення.4 Становище міст і сіл. Дослідимо специфіку життя у західноукраїнських поселеннях.

Адміністративно-територіальний устрій українських земель. Українські землі у складі Австрійської монархії не утворювали єдиної адміністративної одиниці. На відміну від Російської імперії, де всі українські землі підпорядковувалися Петербургу, австрійські володіння були роздроблені між різними адміністративними одиницями Габсбурзької монархії. Це створювало специфічні умови для розвитку та управління.

Території українців під владою АвстріїКарта наочно демонструє географію українських земель, які опинилися у складі Австрійської імперії. Це дає уявлення про масштаби та розташування цих територій у контексті імперії.

Королівство Галичини та ЛодомеріїСхідна Галичина, приєднана до Австрії у 1772 році, разом із частиною польських земель була об'єднана в окрему провінцію – Королівство Галичини та Лодомерії. Незважаючи на значні польські території в межах провінції, її часто називали просто "Галичиною". Цей регіон залишався у складі імперії до її розпаду у 1918 році. Столицею краю стало місто Львів, найбільше за кількістю населення та історичний центр Східної Галичини.

Національний склад Галичини. Східна Галичина, Північна Буковина та Закарпаття становили значну частину української етнічної території. Королівство Галичини та Лодомерії було однією з найбільших провінцій Австрії. У 1849 році тут проживало майже 5 мільйонів мешканців. Українці домінували у східній частині провінції, складаючи близько 71% населення у 1849 році. Поляки становили приблизно 20,4%, а євреї – майже 10%.

Соціальна структура та конфесійна належність. Більшість українського населення Галичини складали селяни, які переважно мешкали в сільській місцевості. Активною верствою українського суспільства було греко-католицьке духовенство. Шляхта та магнатерія краю були виключно поляками. Українці Галичини переважно сповідували греко-католицизм, тоді як поляки були римо-католиками. Це конфесійне розмежування також відігравало певну роль у соціальній структурі краю. Ярмарок на Галичині. 19 ст. Рекон струкція З. Васіної за образотворчими та етнографічними матеріалами

Буковина та Закарпаття: етнічний склад. На час входження до складу Австрії українці Буковини зосереджувались у північній та західній частинах. У 1774 році вони становили 69% населення, випереджаючи румунів (26%) та інші етноси. Австрійська переселенська політика сприяла колонізації краю румунами, німцями та поляками. Закарпаття ж було багатоетнічним регіоном, де у 1848 році українці становили найбільшу групу (235 тис. осіб), випереджаючи угорців, румунів, євреїв, словаків та німців. Українці Закарпаття відрізнялися мовою та греко-католицькою вірою.

Політика австрійського уряду щодо українців. Спочатку австрійська влада розглядала Галичину як польську територію, не ідентифікуючи селян як окрему українську національність. Показовим є той факт, що заборона на носіння польського національного одягу стосувалася всіх верств, окрім селянства. Період правління Марії Терезії та Йосифа II (1770-1780-ті рр.) ознаменувався реформами "освіченого абсолютизму", які мали певний вплив і на становище українців.

Реформи Марії Терезії та Йосифа ІІ 1770–1780 рр. Реформи освіченого абсолютизму сприяли формуванню серед русинів позитивного ставлення до влади та переконання в тому, що австрійський уряд і цісар опікуватимуться долею галицьких українців. Такі настрої поширювалися, зокрема, серед галицьких селян, які, згадуючи своє життя за останніх десятиліть існування Речі Посполитої, вважали, що імператор щиро прагне поліпшення їх нього становища. Сприяла цьому й позиція греко-католицького духівництва, представники якого також заявляли про лояльність та вірнопідданство цісарському тронові й монархії Габсбургів.

Що визначало становище західноукраїнських міст і сіл. Для періоду, коли Галичину та Буковину було приєднано до Габсбурзької монархії, неможливим видається поділ населення на мешканців села і міста, оскільки маленькі міста й містечка мало чим відрізнялися від сіл. Більшість мешканців міст і містечок займалися землеробством. Містечко Винники біля Львова. Літографія Карла Ауера. 1830-ті рр.

Яскравим осередком міського життя віддавна був Львів – адміністративний центр і найбільше місто краю. Розбудову міста нова австрійська влада розпочала з ліквідації середньовічних міських оборонних укріплень. Протягом 1770-х 1820-х рр. міські мури було розібрано, розкопано вали та засипано рови. На їхньому місці облаштовували нові вулиці й площі, парки та сквери, що дало змогу розбудувати новий центр Львова, перетворивши його на улюблене місце для публічних проходів – «променад». Вулиці почали закладати бруківкою. У зоні нового міського центру зводили переважно триповерхові будинки з крамницями на першому поверсі та квартирами на горішніх, за його межами – одно- і двоповерхові. Житлові будинки розміщувалися біля самого тротуару. Навчальні заклади, міський театр, бібліотеки, лікарні розташовували в колишніх храмах і монастирях, закритих наприкінці 18 ст. під час реформ. Нижні вали у Львові (нині проспект Свободи). Літографія Карла Ауера. 1830-ті рр.

Домашнє завдання. Для закріплення матеріалу уроку, будь ласка, виконайте наступні завдання: Опрацюйте § 2 підручника. Вивчіть конспект уроку. Виконайте завдання «Перевірте, чого навчилися» на 21 сторінці підручника. Ваші знання допоможуть краще зрозуміти історичний контекст українських земель у складі Австрійської імперії.