Презентація на тему:Вакцинація за і проти

Презентація на тему: Вакцинація за і проти. Підготували: Крушельницька Андріана. Васіна Оксана

Вакцина́ція (англ. vaccination) — введення антигенного матеріалу з метою породити імунітет до інфекційної хвороби, який запобігає зараженню або ослаблює його негативні наслідки.

За даними Європейського регіонального бюро Всесвітньої організації охорони здоров'я, планова вакцинація проти поліомієліту, правця, дифтерії, коклюша, кору і епідемічного паротиту щороку врятовує життя і здоров'я 3 мільйонам дітей у світі. А за допомогою нових вакцин, які буде розроблено в найближчих 5-10 років, можна буде запобігти загибелі ще 8 мільйонів дітей на рік

Дієвість вакцинації було вперше виявлено народною медициною. З давніх часів в Індії і Китаї практикували інокуляцію — щеплення рідиною з пустул хворих на легку форму натуральної віспи. Недоліком інокуляції було те, що з інокуляційним матеріалом вводився патогенний неослаблений вірус, що інколи призводило до летальних випадків.Історія

В Англії існувала прикмета, що доярки, які перехворіли на коров'ячу віспу (яка не є небезпечним для людини захворюванням), ніколи не захворюють на натуральну віспу, яка свого часу була поширеним смертельним та інвалідизуючим інфекційним захворюванням людей.14 травня 1796 року Дженнер прищепив вміст пухирця коров'ячої віспи 8-річному Джеймсу Фіппсу, а через півтора місяця — вміст пухирця від хворого на натуральну віспу — і хлопчик не захворів, тобто Дженнер зробив хлопчикові інокуляцію вірусу коров'ячої віспи. Сам Дженнер переніс інокуляцію вірусу натуральної віспи у 8-річному віці й, маючи імунітет від неї, на собі перевірити правильність своєї гіпотези не міг. Так було експериментально доведено можливість відносно безпечних профілактичних щеплень. Англійський лікар Едвард Дженнер вирішив перевірити правильність цієї прикмети своїми дослідженнями, і повністю підтвердив її вірність.

Саме Луї Пастер запропонував називати такі препарати вакцинами, а процедуру їхнього використання — вакцинацією (від лат. vacca — корова). Проте, у той час даний метод мав обмежені можливості, оскільки він базувався на випадковості, що полягає в існуванні в природі двох споріднених хвороб різної сили. Лише сто років по тому французькому мікробіологу Луї Пастеру вдалося цілеспрямовано ослабити патогенність збудників інших захворювань і приготувати з них препарати для щеплень. У 1881 році він створив захисні препарати проти сибірки, а в 1885 році — проти сказу.

Побічні ефекти й ускладнення у різних вакцин різні. Найчастіше спостерігають слабо виражені реакції: помірне підвищення температури тіла, почервоніння і біль у місці ін'єкції. У дітей часто спостерігають тривалий плач, погіршення апетиту. Побічні ефекти й ускладненнянабряк Квінке. Деякі живі вакцини здатні спричинити реакції, що нагадують легкий перебіг тих захворювань, для профілактики яких їх вводять. Наприклад, вакцинація від кору, краснухи і епідемічного паротиту в 5 % випадків спричинює нерясний висип. Як у будь-якого чужорідного матеріалу можливі алергійні реакції, зокрема (рідко) — набряк Квінке, анафілактичний шок.

Невдовзі після розробки першої вакцини з'явився і рух антивакцинаторів, які висловлювали сумнів щодо безпеки і ефективності вакцин. Втім, як відзначають експерти ВООЗ, аргументи антивакцинаторів не підтверджуються доказовими науковими даними і відмова від вакцинації на практиці призводить до епідемій і летальних випадків серед невакцинованих. Відмови від вакцинації і антивакцинаторство

В організм людини вводяться вакцини: ослаблені або вбиті збудники різних інфекцій (або штучно синтезовані білки, які ідентичні білкам збудника). Деякі види вакцини можна робити одночасно. Деякі від початку представляють собою суміш вакцин. Наприклад, вакцина АКДП спрямована проти кашлюку (коклюшу), дифтерії та правця. Принцип дії вакцини

Деякі вакцини створюють імунітет з першого разу, інші доводиться вводити повторно. Так звана, ревакцинація - захід, спрямований на підтримку імунітету, виробленого попередніми щепленнями. Зазвичай вона проводиться через кілька років після першої вакцинації. Сьогодні у кожної країни є власний календар щеплень. Завдяки їм можна максимально захистити людину від захворювання важкими та небезпечними інфекціями.

Принцип дії вакцини полягає в тому, що потрапляючи в організм, імунна система уважно вивчає її, запам'ятовує і починає виробляти спеціальні речовини для її знищення. Речовини-вбивці діють вибірково, у людини виробляється специфічний імунітет. Вакцина ніби «навчає» імунну систему, готуючи її до боротьби з «повноцінної» інфекцією

Факт 1. Вакцинація - це захист від 10 смертельно небезпечних хвороб: Гепатит ВТуберкульоз. Поліомієліт. Дифтерія. Кашлюк. Правець. ХІБ-інфекція (гемофільна інфекція)Кір. Краснуха. Епідемічний паротит (свинка)7 фактів про вакцинацію, які можуть врятувати ваше життя

Факт 2: Терміни вакцинації, визначені Календарем, гарантують максимальний захист. Коли і з яким інтервалом вакцинуватись - визначено національним Календарем профілактичних щеплень. Дотримання цих часових проміжків гарантує найкращий захист. Наприклад:у перші дні життя немовлятам важливо отримати захист від туберкульозу, оскільки у випадку зараження туберкульозом у перший рік життя існує високий ризик захворіти на туберкульозний менінгіт, який вражає мозкові оболонки;три дози проти гепатиту В, введені до 6 місяців, виробляють довічний імунітет;другу дозу вакцини КПК важливо ввести в 6 років, оскільки до цього часу послаблюється дія першої дози, що вводиться в 1 рік.

Факт 3: Дорослі теж мають вакцинуватись - кожні 10 років, безоплатно. За національним Календарем профілактичних щеплень усі дорослі повинні вакцинуватись від дифтерії і правця. Вакцини проти цих хвороб формують імунітет на 10 років, тому важливо регулярно (кожні 10 років) робити щеплення.

Факт 4: Безоплатно вакцинуватись можна у “державних” медзакладах, з літа 2019 року - також і в приватних. Перші вакцини - від гепатиту В і туберкульозу - дитина отримує в 1 і 3-5 добу від народження. Дуже важливо вчасно отримати ці щеплення, тому їх зазвичай проводять пологових будинках.

Факт 5: Нині в Україні є абсолютно усі вакцини за Календарем. Тепер саме управління чи департамент охорони здоров’я має моніторити, чи є достатньо вакцин у кожному медзакладі первинної допомоги області і за потреби оперативно перерозподіляти їх між закладами.

Факт 6. Вакцини не викликають аутизм і не перевантажують імунітет. Вакцинація проти кору, паротиту та краснухи не підвищує ризик аутизму, навпаки - вакциновані КПК діти мали на сім відсотків меншу ймовірність аутизму, ніж невакциновані. Так само вакцини не перевантажують імунітет. Віруси у вакцинах настільки ослаблені, що не можуть вплинути на імунітет. Навіть якщо одночасно ввести вакцини проти 10 інфекційних захворювань, задіється лише 0,1% імунної системи. А от природне інфікування певними вірусами, яке підтримують антивакцинатори, може ослабити імунну систему. При інфекційному захворюванні навантаження на імунітет у кількасот разів вище, ніж при вакцинації.

Факт 7: Підвищення температури, виникнення набряку, ущільнення чи почервоніння у місці ін’єкції - нормальні реакції організму на вакцину. Такі реакції організму пов’язані з механізмом дії певних вакцин і здебільшого тривають протягом одного-двох днів.

Література: https://moz.gov.ua/article/immunization/7-faktiv-pro-vakcinaciju-jaki-mozhut-vrjatuvati-vashe-zhittjahttps://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D0%BA%D1%86%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8 F