Презентація на тему: "Василь Симоненко"

«ВИТЯЗЬ МОЛОДОЇУКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ»Олесь Гончар. СТОРІНКИ ЖИТТЄВОГО І ТВОРЧОГО ШЛЯХУВасиля Андрійовича СИМОНЕНКА (1935- 1963)Підготував. Студент ІІ курсу. Ковальчук Арсен

Василь Симоненко(псевдоніми - В. Щербань, С. Василенко, Симон)Народився 8 січня 1935 року в селі Біївці Лубненського району на Полтавщині. Закінчив середню школу в сусідньому селі Тарандинцях. Вступив на факультетжурналістики Київського університету імені Тараса Шевченко, де брав участь в літературній студії іменіВасиля Чумака (СІЧ). В 1957-1960 роках працював в газеті "Черкаська правда", в 1960-1963 роках - в газеті "Молодь Черкащини",особистим кореспондентом "Робітничої газети", займався літературною творчістю.

Пам’ятник Василеві Симоненкубіля садиби в Біївцях. Хата , в якій народився Василь . Село Біївці Лубенського району

Василь Симоненко. Кінець 1940 – початок 1950 років«Василь Симоненко вчився в школі, коли я прийшлапрацювати учителем математики 5—7 класів. Мені довелося вести урокикреслення в старших класах... Я добре готувалася до уроків, але у своїх силах була не впевнена. І коли я заходила до класу, то найбільшу увагу звертала на парту, за якоюсидів Василь. Він же якось спідлоба поглядав на мене йповолі, але красиво, креслив. Як пізніше я дізналася, він одночасно креслив і читав з- під парти художню книжку. А поглядав на мене, аби я не спіймала його на гарячому... Вчителька Василя –Уляна Миколаївна Демченко: Шкільні роки

У своєму робочому кабінеті

В Черкасах на площі, навпроти редакції газети «Черкаський край», по вулиці Хрещатик, черкащан зустрічав Василь Симоненко. Свого часу поет працював у цій обласній газеті, а тепер його бачитимуть таким же енергійним ідинамічним, яким запам'ятали назавжди«Поруч нього будуть лебеді, які летять на Дніпро», — розповідає автор пам'ятника, скульптор. Анатолій Гаян. Вшанування пам’яті в Черкасах

Твори Симоненка

Біля могили посаджено кущ калини. Можна все на світі вибрати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину

ОСНОВНІ ТВОРИ: Казки «Цар Плаксій та Лоскотон»,«Казка про Дурила», «Подорож в Країну Навпаки»Збірки поезій «Тиша і грім», «Земне тяжіння», «Лебеді материнства»Збірка оповідань і новел «Вино з троянд»

Живе лиш той,хто не живе для себе,Хто для другихвиборюєжиття. В. Симоненко(«Можливо, знову загримлять гармати»). О 23 годині 13 грудня 1963 року на лікарняному ліжку в Черкасахнавіки зупинилося серце Василя Симоненка