Проект"Берлибаські коломийки"

ПРОЕКТ“БЕРЛИБАСЬКІ КОЛОМИЙКИ” Костилівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Рахівського району Закарпатської області

Автор. Пластун Верона Володимирівна, учитель української мови та літератури, класний керівник 10 класу. Учасники. Учні 10 класу, їхні батьки, односельці Тип проекту. Дослідницький. За кількістю учасників - колективний. За тривалістю – довготривалий

Характеристика п р о е к т у МЕТА ПРОЕКТУ:зібрати гуцульські співанки села, укласти їх у саморобну рукописну збірку з метою збереження та популяризації перлин народної творчостіЗАВДАННЯ ПРОЕКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВЗібрати та систематизувати відомі та маловідомі коломийки рідного села. З'ясувати лексичне значення діалектних слів, які зустрічаються у співанках,дібравши ілюстративний матеріал. Зібраний матеріал оформити у вигляді саморобного пісенника. Підготувати виступ-презентацію коломийок у формі театралізованого дійства

-обговорення ідей проекту;-висловлювання міркувань щодо виконання проекту та форм представлення результату; -поділ обов'язків між учасниками; -прийняття спільного рішення- рукописний пісенник; творча зустріч з односельцями-знавцями старовинних коломийок (Ворохта Д. Д., Доброцький Й. Й.); -збір та узагальнення фольклорного матеріалу; -укладання діалектного словника, підбір світлин-ілюстрацій(особисті світлини,Інтернет);- презентація пісенника на годині спілкування, батьківських зборах; -театралізований виступ(позакласний захід);-оцінювання роботи учасників проекту. ПЛАН РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТУ

Карпати... Райський куточок України. Не налюбуєшся, не надивуєшся,не надихаєшся.. У старих смерекових лісах, у печерах і скелях, у глибинах річок та озер, у серцях і душах гуцулів сховане і збережене первобуття народу-давнє, минуле, одвічне. Уміло й нероздільно переплітаюються тут ще язичницькі звичаї та християнство. Сюди приїздять, щоб відпочити від міської суєти, бездуховності,щоб повірити в казку,щоб відновити зв’язок з Богом,природою. Тут усе ще живуть збігленята, мольфари, нявки, непевне. “Якби ви знали,яка тут велична природа,який цікавий народ гуцули, з багатою своєрідною психікою, дивними звичаями і мовою…”,- писав Михайло Коцюбинський. Прекрасна мова жителів Карпат. Вона яскраво представлена барвами усіх народів,що коли-небудь проходили Карпатами і тепер живуть по обидва боки гір. У ній відображається уся самобутність гуцульської культури. Красу цієї мови намагалися передати генії української літератури,мистецтва Іван Франко, Марко Черемшина, Михайло Коцюбинський,вірменин Сергій Параджанов. Мову цю любив Ігор Білозір,Іван Миколайчук, Володимир Івасюк. З сумом можна відзначити. що сьогодні носіями живої гуцульської мови є всього близько 50 000 чоловік. Гуцульськими коломийками захоплюється не одна нація.

Образ гуцула символізує Україну нарівні з образом козака з південної України. Різниця тільки у тому, що перший ще живе і дихає на повні груди, а другий став надбанням історії.

Село Костилівка(Берлибаш)-унікальне. Майже кожен старожил може станцювати гуцулку чи заспівати коломийку. Коломийками засіяні гори,полонини. Їх не злічити. Ними захоплюється не одна нація. У них-душа гуцула, волелюбна, нездоланна. Але чи знає їх молодь? Чи зуміє зберегти ці перлини усної народної творчості ? Учні 10-А класу працювали над створенням проекту ”Берлибаські коломийки.”Зібраний матеріал буде презентовано у формі рукописного збірника. До збірника увійшли такі розділи:1 Соціально-побутові коломийки2. Латкання.3. Колядки.6. Словник діалектів“Не меч, а слово збереже націю”,- писав Олесь Гончар. Щоб зберегти,треба полюбити. Щоб полюбити , треба пізнати.

І. Соціально-побутові коломийки. ОЙ ПОРАДЬТЕ, ЛЮДИ ДОБРІОй порадьте,люди добрі,що маю робити. Мене мама заставила старого любити. А я свого дідусенька шиную,шиную,До лавиці привйизую, кропивов годую. До лавиці привйизую,шоби не вривавси. А під ноги сиплю грани,шоби нагрівавси. А під ноги сиплю грани,шоби дідо грівси,А в личенько вітріскую.шоби червонівси. Бо я знаю молоденька,шо дідови треба. Один камінь під голову.а другий під ребра. Один камінь під голову,шоби мико спати. Другий камінь на черево,шоби не міг встати. Ой ти діду,зів бис біду тай води напивси. Через тебе,старий діду, молодий втопивси..

Сонечко сходило рано у суботу,Вандрівнички зібралися, пішли на роботу. Дві неділі поробили.добре си робило. А на третю неділечку одного побило. Зібралися вандрівнички та стали думати,Та що буде наш товариш без ніжки ділати. Не думайте.товариші,забирайте в село,Шоби було мому серцю хоч трохи весело. Як ізнесли удолину, на вагон поклали,А на него дохторики вже давно чекали. Ой рубайте.дохторики.рубайте.рубайте,Але мені молодому хоч трохи лишайте. Молодого вандрівничка чимос обкурили. Білу ніжку відрубали,ніч му не лишили. Стоїт сабін у колибі,підкови на клинку. Ходит мамка попід шпиталь: “ Шо ти дієш,синку”Ходит мамка попід шпиталь,сумно заплакала:“Де си,синку, ніжка діла,шом єю кохала?”“Не питайси,рідна мамко,де си ніжка діла,Бо біланьи відорвала,як з берда летіла”. Записано від Костанюка Михайла Олексійовича. СОНЕЧКО СХОДИЛО РАНО У СУБОТУ

Ой іду я та й додому,та не маю д кому. Ніхто ми си не зрадує,ані я нікому. Мамка ми си не зрадує,бо я ю не маю. Ньинько ми си не зрадує,цесе добре знаю..

ІІ Латкання. Заплакала одна дружка,заплакали обі. Чи не жиль си віддавати,посестричко,тобі?Ой чи жиль ми,чи не жиль ми,не му ти казати. Як си будеш віддавати,тогди будеш знати. Ой у перший понеділник музики заграли,Коли мої жовті коси дружки розплітали. Дружки коси розплітали, мамка заплакала. Ручки медом намастила та й поцілувала. Віддаєш ньи,мамко рідна,віддаєш,віддаєш. Та чого си мамко рідна,людей не питаєш. Запитай си ,мамко рідна,ци буде ньи бити,Ци дозволит попри него другого любити.. І

. Крутіна Надія та Тодер Іван. Кличе мати вечеряти-вечеряйте з Богом. Уже моя вечеронька від вас за порогом.-Та чиє се вісіллєчко?//-Пані молодої. Та ми собі погуляєм до днинки білої. Ой кувала зозулечка,та сіла на тріску. Відкривайте,мамко,двері,бо веду невістку. Ожениси,легінику,добре жити будеш. Як заріжеш комарика,зиму перебудеш.

. Ой вінку зелененький,та все,вінку,вінку,Та тебе я не носила,лиш одну недільку. Ой вінку зелененький,шо буде із нами. Тебе берут із головки,а мене від мами. Тебе берут із головки,ладут на клиночок,А мене бере від мами свекрушин синочок. Тебе берут із головки, та кладут у скриньку. А мене берут від мами,кладут на газдиньку. Ой заплачеш,моя мамко ,дрібними сльозами,Як ньи будеш відправляти тими образами. Ой заплачеш,моя мамко,хоть не меш хотіти. Як ти будут чужі діти коровки доїти. Ой не реви,дівчинонько,не реви,не реви. Когос собі полюбила,того собі бери. Ой не реву,мамко рідна,не реву,не реву. Кого м собі полюбила,того собі беру. Ой не реви,дівчинонько,від мамки ідучи. Буде тобі плаканічка з милим газдуючи. Ой не реви,дівчинонько,на ньиньковій лавці,Не раз би ти поплакати в чужій порохнявці.

. ІІІ Колядки

. ОЙ РАНО-РАНО КУРОЧКИ ПІЛИ-Ой рано-рано курочки піли.-Ой дай,Боже.-А ще май рано сам Господь устав.-Ой дай,Боже.-Ой устав ,устав,три свічки зсукав.-Ой дай ,Боже.-При першій свічці личко умивав.(повтор.2 рядка)-При другій свічечці ніженьки вбував.-При третій свічці коника сідлав.-А в того коня золота грива.-Золота грива,срібні копита .-Срібні копита камінь лупали.-Камінь лупали, церков складали.-Церков складали з трьома турнями.-З трьома турнями,трьома дверями.-У перші двері сам Господь ходит.-А в другі двері сам Ісус Христос.-А в треті двері свята Пречиста.

. -Ой ходит ,ходит,ангелів водит.-Ангелів водит, служебку служит.-В перше віконце ісходит сонце. В друге віконце -полуднє сонце. В трете віконце заходит сонце. ОЙ ИЗ-ЗА ГОРИ БОЙ ВИСОКОЇОй сходит хмара бой біленькая.. Ой то не хмара- ботей овечок. ,Ботей овечок, три вівчарики. Три вівчарики-всі три свитії. Тай несут собі по трумбеточці. А в Николая бой мідяная. А в свитой Юри бой золотая. Як затрумбіче свитий Николай,Зелені гори бой побіліют,А в лісі пташки бой заніміют. Позаніміют,позалітают. А там овечки сумно забліют. Як затрумбіче бой свитий Юра,Біленькі гори позеленіют. А в лісі пташки порозніміют. Порозніміют,порозлітают. А там овечки красно забліют. Як затрумбіче сам Ісус Христос,Свиті небеса повтворяютси. Свиті ангели красно співают. Красно співают сему Рождеству.

ТЕАТРАЛІЗОВАНА ПРЕЗЕНТАЦІЯ ПРОЕКТУ2014 рік