Презентація на тему: " Від перебудови до розпаду СРСР(1985 -1991рр.).Нові незалежні держави".

Мета: Розкрити процес перебудови в СРСР, причини його розпаду: висвітлити появу нових незалежних держав, їх розвиток після здобуття суверенітету та членство в СНД; закріпити вміння і навики аналізувати історичні факти 1985-2018рр., відстоювати власні судження, оперувати термінами, співставляти події того періоду з сьогоденням; виховувати учнів як національно свідомих громадян країни,повагу до культурної самобутності інших народів.

План: Курс М.С. Горбачова на перебудову. Гласність і демократизація. Антидержавний путч 1991 року його наслідки і уроки в історії СРСР. Поява нових незалежних держав : країни Балтії, Білорусь, Молдова, Україна, Росія. 4. Регіони Закавказзя і Центральна Азія: їх розвиток та роль на міжнародній арені.

У 1985-му році після смерті К. У. Черненка до влади в країні прийшов М. С. Горбачов.

У 1985 -1986 роках Горбачовим проводилася так звана політика прискорення соціально-економічного розвитку, яка полягала у визнанні окремих недоліків існуючої системи та спробах виправити їх декількома великими кампаніями адміністративного характеру - антиалкогольна кампанія, «боротьба з нетрудовими доходами », введення держприймання.

Після січневого пленуму 1987 керівництвом країни були розпочаті кардинальні реформи. Фактично нової державною ідеологією була оголошена «перебудова» - сукупність економічних і політичних реформ. У ході перебудови різко загострилося політичне протистояння сил, які виступають за соціалістичний шлях розвитку, і партій, рухів, що зв'язують майбутнє країни з організацією життя на принципах капіталізму, а також протистояння з питань майбутнього вигляду Радянського Союзу, взаємин союзних і республіканських органів державної влади і управління. До початку 1990-х років перебудова зайшла в глухий кут.

З початком перебудови - проведеного політичного курсу М. С. Горбачовим, призвело до загострення взаємин між радянськими республіками, розпад Східного блоку, бажання незалежності та підписання Біловезьких угод про припинення діяльності СРСР. У 1987 році, на території СРСР розгорається ряд міжнаціональних конфліктів, найгострішим з яких стає Карабахський конфлікт, починаючи з 1988 року відбуваються масові погроми як вірмен, так і азербайджанців. У 1989 році Верховна Рада Вірменської СРСР оголошує про приєднання Нагірного Карабаху, Азербайджанська СРСР починає блокаду. У квітні 1991 між двома радянськими республіками фактично починається війна. У 1989 році відбувся розпад Східного блоку.

25 грудня 1991р.М.С. Горбачов офіційно склав з себе повноваження Президента СРСР.

Міжнародні фактори розпаду СРСР: 1) поразка соціалістичного табору в "холодній війні", розпад соціалістичної системи; 2) активізація регіональних конфліктів. Увага керівництва більшості країн Заходу була зосереджена на двох гарячих точках - кризі у Перській затоці та наростанні воєнного конфлікту в колишній Югославії.

4

Президент Російської Федерації Б. Єльцин оголосив путч заколотом, а його організаторів - державними злочинцями. Десятки тисяч москвичів виступили на захист "Білого дому" (будинку російського парламенту).

Після невдалої спроби в ніч проти 21 серпня захопити московський "Білий дім« (коли група«Альфа»-спецпідрозділ КДБ відмовилася штурмувати "Білий дім", де перебували Б. Єльцин та його прибічники, а окремі військові підрозділи перейшли на бік захисників "Білого дому«), стало зрозуміло, що путч провалився.

21 серпня 1991 р. відкрилася надзвичайна сесія Верховної Ради РРФСР. З делегацією парламенту РРФСР М. Горбачов повернувся до Москви. 22 серпня 1991 р. він скасував антиконституційні акти організаторів державного перевороту та усунув членів ДКНС із посад, які вони займали. Керівників путчу було заарештовано, а міністр внутрішніх справ Б. Пуго застрелився.

Міжнародні фактори розпаду СРСР:

21 грудня 1991 р. на зустрічі в Алмати керівники Росії, України, Білорусі, Азербайджану, Вірменії, Молдови, Казахстану, Киргизстану, Туркменістану, Узбекистану і Таджикистану підписали Декларацію про утворення СНД. Це означало, що СРСР як суб'єкт міжнародного права і геополітична реальність перестав існувати кожна республіка стала самостійною. СНД не є державою, вона не має наддержавних управлінських структур. Члени Співдружності є цілком незалежними державами.

Поява незалежної держави Латвії Незалежність Латвії була проголошена 18 листопада 1991 року.

У 1992-1993 структура економіки Латвії почала перебудовуватися на принципах ринкового господарства. Ряд її секторів (торгівля, послуги, банки) звільнені від державного контролю; в інших секторах (освіта, охорона здоров'я) цей контроль зберігся. Весною 1993 була введена власна валюта - лат, прив'язана до німецької марки. До весни 1994 жорстка монетаристська політика Центрального банку Латвії знизила інфляцію в країні до 37% в порівнянні з 109% в 1993.

Поява незалежної держави Литви Незалежність Латви була проголошена 26 серпня 1991 року.

Литовська республіка, діставши незалежність, почала економічні реформи, в основі яких лежала програма приватизації промислових підприємств, аграрного сектора, зв'язку. Був створений Литовський банк, проведена лібералізація цін, введена національна валюта - літ. Внаслідок реструктуризації частина підприємств була закрита, частина («Вільняус Вінгис», «Екранас» і інш.) переорієнтована на світовий ринок.

Поява незалежної держави Естонії Незалежність Естонії була проголошена 26 серпня 1991 року.

Після того, як 31 серпня 1994 року Естонію полишили останні війська РФ, вона самостійно вибудовувала економічні й політичні відносини з Західною Європою та іншими країнами, стала членом НАТО 29 березня 2004 року. Естонія розпочала перемовини про членство в ЄС 1998 року та вступила до нього 1 травня 2004 року.

Поява незалежної держави Білорусь Незалежність Білорусії була проголошена 25 серпня 1991 року,а формально незалежність була отримати 26 грудня 1991 року в зв'язку з розпадом СРСР.

У квітні 1996 р. Білорусь і Росія уклали Договір про утворення товариства двох держав. Рівно через рік, у квітні 1997 р., Б. Єльцин і О. Лукашенко підписали в Кремлі союзний договір. Незважаючи на різку критику режиму О. Лукашенка ззовні, білоруський народ в більшості своєму вдруге проголосував за обрання останнього на президентську посаду у вересні 2001 р.

Поява незалежної держави Молдова Незалежність Молдовії була проголошена 27серпня 1991 року.

Після отримання незалежності Молдавія досягла великих успіхів в реформуванні планової економіки. У січні 1992 парламент проголосував за вихід з рублевої зони з метою встановлення повного контролю над економікою. У листопаді 1993 як національна валюта був введений молдавський лей. Легалізована приватна власність, з'явився ряд акціонерних товариств і спільних підприємств. Разом з тим, доля економічних реформ стала неясною після перемоги партії комуністів на парламентських виборах 1998 і виборів лівого президента країни.

Поява незалежної держави Україна Незалежність України була проголошена 24 серпня 1991року.

Головними сферами зовнішньополітичної діяльності України є розвиток двосторонніх міждержавних відносин, розширення участі в європейському регіональному співробітництві, співробітництво в рамках Співдружності незалежних держав, членство в ООН та інших універсальних міжнародних організаціях. Пріоритетними напрямами двосторонніх відносин України є активний розвиток стосунків з такими групами держав: західні держави – члени ЄС та НАТО, географічно близькі держави, країни Азії, Азіатсько-Тихоокеанського регіону, Африки та Латинської Америки.

На двосторонньому рівні Україна прагне використовувати увесь потенціал стратегічного партнерства на основі взаємного інтересу та спільних підходів до розвитку відносин з США, Польщею; досягти та підтримувати добрі відносини з країнами-сусідами в атмосфері поваги до суверенітету та територіальної цілісності. Україна досягатиме мети з просування в регіоні європейських цінностей, зокрема шляхом активної участі у розв'язанні заморожених конфліктів.

Поява незалежної держави Росія Незалежність Росії була проголошена 12 червня 1990 року.

Незалежність Росії була проголошена Декларацією 12 червня 1990 р. на 1 з'їзді народних депутатів РРФСР. Але у складі СРСР незалежність Росії могла бути лише номінальною. Російські органи влади, Верховна Рада РРФСР і його Голова, почали боротьбу з союзними владними структурами. Протистояння двох центрів владі персоніфікувалося в боротьбі двох президентів – вибраного 15 березня 1990 р. на союзному з'їзді народних депутатів Президента СРСР М. Горбачева і вибраного 12 червня 1991 р. всенародним голосуванням Президента Росії Б. Єльцина.

Поява незалежної держави Грузії Незалежність Грузії була проголошена 4 серпня 1991 року.

У 1992 виробництво загалом скоротилося на 40% (в промисловості на 48%, в сільському господарстві - на 32%). З 1995 спостерігається позитивна тенденція виводу економіку з стану кризи. Зростання ВВП в 1996 досягло 14% (в 1995 - 2,4%). Було зареєстровано понад 30 тис. приватних підприємств. Загальна чисельність зайнятих в 1996 оцінювалася в 2,2 млн чол. (в промисловості і будівництві - 31%, сільському і лісовому господарстві - 25%, інших галузях - 44%). У 1997 економічне зростання стимулювало розвиток дрібних і середніх приватних підприємств, які активно функціонували в сфері послуг, на транспорті, в будівництві і харчовій промисловості.

Поява незалежної держави Азербайджану Незалежність Азербайджану була проголошена 18 листопада 1991 року.

За оцінками Міжнародного валютного фонду, падіння виробництва в Азербайджані за період після проголошення незалежності з 1991 по 1995 рр. склало приблизно 60%. З 1997 спостерігається швидке зростання ВВП (5,8%, у 1999 - 7,2%, у 2000 - 11,3%, у 2001 - 9,9%), що забезпечувався в основному сектором послуг на тлі незначного підйому промисловості і скорочення сільськогосподарського виробництва. Однак частка тіньової економіки оцінюється у 25% ВВП.

Поява незалежної держави Вірменії Незалежність Вірменії була проголошена 26 грудня 1991 року.

Поява незалежної держави Казахстан Незалежність Казахстану була проголошена 16 грудня 1991 р.

Росія в усіх відношеннях - головний зовнішньоекономічний і зовнішньополітичний партнер Казахстану. Перший договір Казахстану та Росії був укладений ще 21 листопада 1990 р . про взаємне визнання суверенітетів. 25 травня 1992 р . був підписаний Договір про дружбу, співпрацю і взаємну допомогу. У жовтні 1992 р . сторони обмінялися посольствами. У березні 1994 р . був підписаний договір про поглиблення інтеграції. Казахстан був згоден на те, щоб залишитися в рублевої зони, але російські умови виявилися надто жорсткими, 6 липня 1998 р . під час візиту президента Б.М. Єльцина до Казахстану була підписана Декларація про вічну дружбу і союзництво, в тому ж році - Договір про економічне співробітництво на 1998-2007рр.

Другим пріоритетним напрямом зовнішньої політики Казахстану є відносини з розвиненими індустріальними країнами Західної Європи та США. Казахстан інтенсивно залучає фінансові ресурси інших компаній в сферу добувної промисловості. Посилюється військова співпраця Казахстану з НАТО і США. Н.А. Назарбаєв у 1994 р . твердо заявив про участь країни в програмі "Партнерство заради миру". Казахстан прийняв участь у формуванні під егідою НАТО "Центрально-Азіатського батальйону", бере участь у спільних навчаннях з військами НАТО.

31 серпня 1991 р . Верховна Рада республіки проголосила незалежність Узбекистану. Поява незалежної держави Узбекистан

Узбекистан є привабливим партнером для західних каїн, оскільки проводить незалежну від Москви зовнішню політику. Узбекистан - активний учасник натовської програми "Партнерство в ім'я світу", він приєднався до неї одним з перших серед країн СНД - 13 липня 1993 р . Узбецькі війська беруть участь у військових маневрах країн НАТО у 1995 р .

27 жовтня 1991 р . Верховна Рада республіки проголосила незалежність Туркменістану. Поява незалежної держави Туркменістан

Нині розвиток економіки і соціальної сфери Туркменістану здійснюється з урахуванням політики і завдань, визначених Президентом. Важливими напрямками цієї політики є модернізація і диверсифікація економіки, поєднання елементів ринку і державного регулювання. Поряд з пріоритетним розвитком паливно-енергетичного та агропромислового комплексів, високотехнологічних галузей, що випускають конкурентоспроможну на світових ринках продукцію, транспортної та інформаційно-комунікаційної інфраструктури, значні інвестиції спрямовуються в «інтелектуальну сферу» - освіту, науку, а також охорону здоров'я, культуру, соціальний сектор.

Уряд проголосив незалежність Киргизької Республіки. 5 травня 1993 р. Республіка Киргизстан перейменована в Киргизьку Республіку. Поява незалежної держави Киргизії

Зовнішня політика Киргизії Киргизія має як мінімум три головних зовнішньополітичних партнери:розвинені країни Заходу, сусіди по Центральній Азії,Китай. Договір про основи міждержавних відносин між Росією і Киргизією на десять років був підписаний 21 липня 1991 р . під час візиту Б.М. Єльцина в Бішкек. 10 червня 1992 р . вже незалежні держави підписали "Договір про дружбу, співпрацю і взаємну допомогу.

Важливі для Киргизії відносини з Китаєм. Вони розвиваються як в двосторонньому порядку, так і в рамках Шанхайської організації співпраці. В економіці Киргизії працює вже близько 350 невеликих китайських фірм. Таким чином, керівництво Киргизії у зовнішній політиці проводить лінію на розвиток відносин з багатьма державами світу, торговельні зв'язки підтримує з 84 країнами.

Незалежність країни була проголошена 9 вересня 1991, однак фактичне відділення сталося після розпаду СРСР в грудні 1991. Поява незалежної держави Таджикистан

Зовнішня політика Таджикистану Суверенітет Таджикистану був офіційно визнаний багатьма державами. Таджикистан приєднався до Організації економічного співробітництва, заснованої Іраном, Туреччиною і Пакистаном. З 1992 р . Таджикистан став членом ООН і ОБСЄ. Однак почалася громадянська війна підпорядкувала зовнішні зв'язки прагненню центрального уряду до самозбереження. Перші роки незалежності найбільш інтенсивними були контакти з Узбекистаном.

Уряд Рахмонова підтримує участь країни в СНД, Таджикистан - член ДКБ, у лютому 1999 р . Таджикистан став членом Митного союзу, а потім - ЄврАзЕС. У 1996 р . Таджикистан увійшов в "Шанхайську п'ятірку", в рамках цієї організації в 2000 р. проведені переговори про врегулювання прикордонних проблем між Таджикистаном і Китаєм.

У 1991 Вірменія бойкотувала проведення референдуму СРСР, провела відкрите голосування за незалежність. Вірменія приєдналася до СНД у грудні 1991, незалежність країни визнана в січні 1992. Стала членом ООН у 1992. 12 травня 1994 у Бішкеку між Республікою Вірменією, Нагірно-Карабаською Республікою та Азербайджаном було досягнуто угоди про припинення вогню. З того часу в регіоні серйозні військові дії не відбуваються.