Презентація на тему "Видатні композитори - Леонід Грабовський"

Леонід Грабовський

Народився 28 січня 1935 року в Києві. Почав навчатися гри на фортепіано у 16-річному віці. Студіював економіку в Київському державному університеті ім. Т. Г. Шевченка (1951–1956), а водночас — фортепіано й теорію музики (приватно до 1954 року) та в Київській державній консерваторії ім. П. І. Чайковського — композицію як студент у проф. Л. Ревуцького (1954–1956), відтак як студент і аспірант у проф. Б. Лятошинського (1956–1962) Закінчив консерваторію (1959) й аспірантуру (1962), згодом там викладав теорію й композицію (1966–1969). Його дипломний твір, «Чотири українські народні пісні» для хору й оркестру, отримав І премію на Всесоюзному конкурсі молодих композиторів (1959) та був високо оцінений Д. Шостаковичем. Роки життя

На початку 1960-х років він разом з В. Сильвестровим, В. Годзяцьким, В. Загорцевим та іншими сформували групу музикантів, пізніш названу «Київським авангардом», що вивчали творчість Стравінського, Бартока, композиторів Другої Віденської школи (Шенберґа, Веберна, Берґа), а також Едґара Вареза, Кейджа, Мортона Фельдмана, Ксенакіса, Лучано Беріо, Лютославського та інших пост-серійних авангардових композиторів (зокрема польських). Через розходження з ретроґрадними тенденціями офіційних музичних кіл СРСР члени «Київського авангарду» зазнавали різного роду утисків, що врешті-решт призвели до розпаду цієї групи.

У 1970-х працював як вільний композитор у Києві, зокрема у жанрах театральної та кіномузики. 1981 року поїхав з України до Москви, де працював вільним композитором та перекладачем і редактором часопису «Советская музыка» (нині «Музыкальная академия»), а 1989 року — до США (на запрошення Українського Музичного Товариства), де був композитором-резидентом при Українському Інституті Америки в Нью-Йорку (1990–1994).