Презентація на тему "Використання інтерактивних методів навчаня на уроках правознавства"

Новітнє суспільство висуває нові вимоги до освіти, однією із яких є підготовка людей, спроможних приймати критичні рішення, знаходити спосіб спілкування в новому оточенні, які достатньо ефективно встановлюють нові стосунки у швидко змінюваній реальності. Активність, самостійність, творчість, здатність адаптуватися до стрімких змін – ці риси особистості стають найважли­вішими на сучасному етапі історичного розвитку, а їх формування потребує реалізації нових підходів до процесу навчання.

Підвищити ефективність навчального процесу можна використовуючи сучасні інноваційні технології, зокрема технології інтерактивного навчання, перетворюючи, таким чином, традиційне заняття в інтерактивне. Сучасні вимоги, визначені в освітніх стандартах, спонукають учителів не тільки надавати учням навчальну інформацію, а й навчити їх способів практичного застосування її у повсякденному житті. Реалізувати зазначені завдання покликана інтерактивна модель навчання.

показати перспективність та доречність використання інтерактивних методів на уроках з правознавства

Загальновідомо, що слово "інтерактив" запозичене з англійської мови й походить від слова "interact" (inter – взаємний та act – діяти), тобто інтерактивний – це здатний до взаємодії, діалогу. Сутність інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної активної взаємодії всіх учнів. Тому це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де і учень, і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб'єктами навчання. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблем на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню в учнів комплексу навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню на уроках атмосфери співробітництва й взаємодії. Важливе значення мають інтерактивні методи навчання і в розвитку творчих здібностей учнів. 1. Поняття “інтерактивний метод навчання”. Основа ІМН – діалогове спілкування

Основні методи: самостійна робота, проблемні та творчі завдання (часто домашні), запитання від учня до вчителя і навпаки, що розвивають творче мислення. Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається тільки шляхом постійної, активної взаємодії всіх учнів. Учитель виступає як організатор процесу навчання, консультант. Результатів навчання можна досягти взаємними зусиллями учасників процесу навчання. Учні беруть на себе взаємну відповідальність за результати навчання. Широкий простір для використання інтерактивних методик мають уроки правознавства.

Підвищення інтересу учнів до навчання. Розвиток активності, творчості,відповідальності. Самостійність у пошуку знань. Переживання успіху досягнень. Ініціативність учнів. Можливість індивідуального підходу до учнів. Використання інноваційних та інформаційних педагогічних технологій. Розвиток культури спілкування

Затрати більшого часу на підготовку і проведення таких уроків.  Не всі учні в рівній мірі активні.  Організаційні труднощі (правила поведінки,дисципліна).  Ускладнюється система оцінювання, аналізу результатів навчання.  Забезпечення науково – методичної і матеріально – технічної бази навчання.  Знаходження певного місця таких уроків в навчально – виховному процесі тощо.

2. Приклади інтерактивних методик, які можуть застосовуватися на уроках правознавства.

Роботу в групах можна проводити на різних етапах уроку. Особливо вона ефективна під час аналізу нормативних документів чи при розгляді юридичних ситуацій. Інтерактивна робота в малих групах дає змогу набути навичок спілкування та співпраці. Група за короткий час (3-5 хв.) повинна виконати завдання та представити результати роботи своєї групи .

Завдання . Заповнити схему, користуючись підручником 1-а група: заповнити схему «Державний лад». 2-а група: заповнити схему «Форми правління». 3-я група: заповнити таблицю «Форми територіального устрою».

Форма правління республіка необмежена закони парламентська Форма політичного режиму Форма правління Форма територіального устрою Державний лад Державний лад Шаблон схеми, яку дає вчетель учням (схема 1) дуалістична закони

Форми територіального устрою проста федерація Форми територіального устрою проста складна унітарна федерація конфедерація імперія

Ефективна під час аналізу нормативних документів. При цьому учні вільно спілкуються один з одним, інформація доповнюється, уточнюється.

1 група – статті, які визначають громадянські та політичні права людини; 2 група – статті, які визначають соціально-економічні й культурні права Після закінчення роботи доповідачі звітують про роботу, записуючи результати у відповідні колонки таблиці на дошці: Після закінчення роботи доповідачі звітують про роботу, записуючи результати у відповідні колонки таблиці Класифікація прав людини Тема. Права, свободи та обовязки в Конституції України громадянські та політичні права соціально-економічні й культурні права

Цей метод корисний на початку роботи з дискусійними питаннями та проблемами. Його можна викоритовувати на початку уроку для демонстрації розмаїття поглядів на проблему, що вивчатметься. Слід використовувати дві протилежні думки, що не мають одної (правильної) відповіді. Розглядаючи протилежні позиції з дискусійної проблеми, учні: знайомляться з альтернативними поглядами; прогнозують, які наслідки матимуть індивідуальні позиції і політичні рішення для суспільства, для окремих людей; на практиці використовують уміння захищати власну позицію; вчаться вислуховувати інших; отримують додаткові знання з теми.

(доцільно використати на на початку уроку) Дискусія «Що з’явилося раніше: держава чи право?» Для цього учні діляться на групи залежно від їхньої думки щодо обговорюваної проблеми. Запропонуйте декільком учасникам обґрунтувати свою позицію. По закінченні виступів запитайте в учнів, чи не змінив хто своєї думки і чи не хоче перейти до іншої групи. Вони мають обґрунтувати причини свого переходу. Запропонуйте учням назвати з числа наведених найбільш переконливу причину зміни позиції. ? ? ДЕРЖАВА ПРАВО

Мозковий штурм — це ефективний та добре відомий інтерактивний метод колективного обговорення. Він спонукає проявити свою уяву шляхом вираження думок усіх учасників, допомагає знаходити декілька рішень щодо конкретної проблеми. Мета “мозкового штурму” чи “мозкової атаки” – в тому, щоб зібрати якомога більше ідей щодо проблеми від усіх учнів протягом обмеженого часу. Учитель повідомляє учням проблему, яку треба розв’язати, й пропонує учасникам висловити свої ідеї. Один з учнів записує їх у порядку надходження на дошці. Вимоги: а) треба спонукати учасників до висування нових ідей, навіть фантастичних, додаючи при цьому власні; б) намагайтеся не допускати коментарів або іронії щодо висунутих ідей; в) робота триває доти, поки будуть надходити нові ідеї; г) по закінченні обговоріть та оцініть запропоновані ідеї. ???

Запитання: "Якими є основні причини правопорушень у нашій державі?" Учасники мозкового штурму, відшуковуючи відповідь на поставлену проблему, висувають ідеї щодо її розв’язання. На дошці записуються всі варіанти ідей доти, доки всі присутні не вважатимуть кількість достатньою. Після цього ідеї аналізуються, групуються й узагальнюються.

“Мікрофон” надає можливість імітуючи "говоріння в мікрофон", кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію. "Мікрофон" є ефективним методом на заключному етапі уроку, коли учні рефлектують з приводу того, що і як вони робили на уроці

(методику доцільно використати на початку уроку на етапі актуалізації знань учнів) У ч и т е л ь: Уявіть, що ви ще не народилися. Ви не знаєте, ким ви народитесь: хлопчиком чи дівчинкою, який у вас буде колір шкіри, в багатій чи бідній сім’ї. Визначте, які права ви б хотіли мати? Чому саме ці? На етапі узагальнення вивченої теми запропонувати таке питання:"Яких соціальних норм ви дотримувались упродовж минулого тижня?". ? ? ?

У ч и т е л ь: "Що ви встигли зробити на уроці? Чого досягли? Що залишилося невирішеним? Що сподобалося найбільше?"

При виченні гуманітарних дисциплін зміст деяких понять учні засвоюють, аналізуючи певні життєві ситуації, випадки із життя: правові, моральні тощо, у яких стикаються інтереси людей, життєві погляди, позиції. Такі ситуації можуть аналізуватися учнями індивідуально, в парах, в групах або піддаватись аналізу в загальному колі. Такий аналіз потребує певного підходу, алгоритму. Технологія вчить учнів ставити питання, відрізняти факти від думок, виявляти важливі та другорядні обставини, аналізувати та приймати рішення. Ситуації, випадки слугують для учнів конкретними прикладами для ідей та узагальнень, забезпечують основу для високого рівня абстрагування та мислення, демонструють людські почуття та емоції, зацікавлюють учнів та захоплюють їхню уяву, допомагають пов‘язати навчання з досвідом реального життя, дають шанс реального застосування знань. Слід підготувати заздалегідь проблемну ситуацію, випадок, яку будуть опрацьовувати учні. Обов‘язково мають бути дві конфліктуючі сторони, позиції, інтереси яких суперечать одна одній. Ситуація повинна бути подана таким чином, щоб дотримувався баланс інтересів сторін (тобто кожна з них мала підстави для захисту своєї позиції).

Гра «Ситуація» Групи одержують завдання. Хто є учасником правовідносин? До яких галузей права можна віднести правовідносини, що виникають? Чому ця ситуація виникла? Як вона далі може розвиватися? Які можливі наслідки це може мати? Якими були б ваші дії в такій ситуації (на місці кожної дійової особи)? Вийшовши на пенсію, громадянин Ф. вирішив зайнятися сільським господарством. Для цього він придбав автомобіль ГАЗ. Щоб зібрати гроші, Ф. взяв гроші у борг. Але через місяць після придбання автомобіля у фірми “Укравто” у нього зіпсувався двигун. Відремонтувати двигун не вдалося, і Ф. звернувся з претензіями до фірми “Укравто”, яка відмовила в задоволенні претензії, тому що дефект припущено заводом, та запропонувала звернутися безпосередньо на Горьковський автозавод. Тема 4 «Право»

Як організувати роботу: 1.Вибрати явище, тему для імітації. 2. Продумати участь у ній усього класу. 3. Надати учням достатньої інформації, щоб вони могли впевнено виконувати всі передбачені процедури і одночасно вчитися. 4. Перед імітацією зробити короткий вступ. 5. Заздалегідь продумати запитання для підбиття підсумків. Симуляція – це “мініатюрна” версія реальності. Ділова гра - це імітаційна модель навчальної діяльності учнів, що відтворюється в умовах, максимально наближених до дійсності. Мета ділової гри - поглибити та розширити діапазон знань учнів, формувати діловий стиль спілкування у практично-професійній діяльності. Учасники імітації реагують на конкретну ситуацію в рамках заданої програми, чітко виконуючи інструкцію, наприклад проводячи дослід. Дуже важливою процедурою імітації є обговорення отриманих результатів діяльності та усвідомлення учнями причинно-наслідкових зв‘язків, які можна простежити, аналізуючи результати імітації у різних її учасників. Імітаційні ігри розвивають уяву та навички критичного мислення,сприяють застосуванню на практиці вміння вирішувати проблеми. Урок-ділова гра має свої різновиди: прес-конференція, змагання, турнір, спектакль, «КВК», аукціон та ін. Незалежно від різновидів ділової гри, їх об'єднують загальні вимоги: постановка теми, цілей та завдань гри; визначення оптимального змісту гри; розподіл ролей та визначення функціональних обов'язків учасників гри; забезпечення умов для проведення ділової гри (обладнання, наочність, оформлення приміщення, інше матеріально-технічне забезпечення); єдність взаємодії учнів у ході виконання ролей.

2. Ігри з кримінального права: “слідчі дії”, кли розігруються ситуації допиту підсудного, свідка, впізнання предмета чи особи, очної ставки тощо; “судовий процес”, коли розігрують судове засідання з розгляду кримінальної справи. 1. ігри із трудового законодавства: “прийняття на роботу” (для проведення гри попередньо розподіляються ролі, готуються картки з назвами документів, які потрібні для вступу на роботу, і яких не повинні вимагати); “дисциплінарна відповідальність ” до початку гри слід підготувати опис ситуацій, щодо яких слід вжити заходів дисциплінарного впливу); “звільнення з роботи” тощо.

Інтерактивне навчання – це насамперед діалогове спілкування між вчителем і учнем. Тому вчитель організує навчальний процес таким чином,що практично всі учні виявляються залученими в процес пізнання. Уроки правознавства мають широкі можливості для використання інтерактивних методів роботи. Використання інтерактивних занять в дають змогу: підвищити ефективність занять, інтересу учнів до здобуття знань; розвивати комунікативні навички та вміння, емоційні контакти між школярами (вміння жити в діалоговому середовищі; розуміння, що таке діалог і навіщо він потрібен); формувати аналітичні здібності, відповідальне відношення до власних вчинків (здатність критично мислити; вміння робити обґрунтовані висновки; вміння вирішувати проблеми і конфлікти; ухвалювати рішення і нести відповідальність за них); навички планування (здатність прогнозувати); навички самоконтролю та самооцінки. ВИСНОВКИ:

Наровлянський О.Д. Дидактичні матеріали з основ правознавства: Навч. посіб. для учнів 9 кл. серед. загальноосвіт. шк., гімназій, ліцеїв. – К.: Юрінком інтер, 1999. Отроцюк О.І. Використання інтерактивних методів на уроках з основ правознавства // Історія та правознавство. – 2008. - №7. – с. 6-8; Практикум з курсу “Сучасні педагогічні технології”. – Ніжин. – 2006. – Ч.2. – с.13-41. Програма для середньої загальноосвітньої школи: основи правознавства. 9-й клас / за ред. О. Д. Наровлянського. – К., 2001. Федоров С.П. Дидактичні ігри на уроках правознавства // Історія та правознавство. – 2007. - №28. – с. 5-7. Список літератури: