Презентація на тему "Виробництво та застосування скла"

Презентація на тему: «Виробництво і застосування скла».

Протягом усього свого життя людина на кожному кроці має справу з одним з найдавніших матеріалів - склом

З давніх-давен людину приваблювали чудові властивості скла – прозорість, блиск, здатність фарбувати в різні кольори, набувати будь-якої форми. За висловом одного з учених, природа скла фантастична, казкова і романтична. Недарма великий російський науковець М. В. Ломоносов навіть присвятив склу поему.

Є підстави вважати, що 6000 років тому в Єгипті та Месопотамії вже вміли виробляти скло. Поблизу міста Фіви (Єгипет) було знайдено скляні буси з непрозорого кольорового скла з написами, що свідчать про те, що ці вироби було виготовлено 3500 років тому. З Єгипту виробництво скла поширилось і в інші країни, у тому числі в Італію

У найдавніші часи скляні вироби виготовляли формуванням з гарячої в’язкої скломаси. Пізніше було освоєно пресування cкляних виробів, і тільки близько 2000 років тому винайшли техніку видування скла.

У середні віки високим рівнем скляного виробництва славилась Венеціанська Республіка. До XVI – XVII століття вона була світовим центром скловиробництва. У Венеції вперше виготовили скляні дзеркала.

У XVII столітті у деяких країнах Європи виникають перші скляні заводи.

Розкопки свідчать про те, що в X – XI століттях у Київський Русі вже було відоме виробництво скла.

Смальта виготовлена зі скла, забарвленого в різні кольори додаванням солей і окислів металів. Зображення виконані безпосередньо на стіні шляхом вдавлювання у вогку штукатурку кубиків смальти, розміри яких у середньому близько 1 см³. У наборі облич часто зустрічаються дрібніші кубики — близько 0,25 см³. Ґрунт під мозаїками тришаровий, загальна товщина його 4 — 6 см. Крім смальти, використано кубики з природного каміння.

У Києві в Софіївському соборі, який є визначною пам’яткою архітектури XI століття, до нашого часу збереглася скляна мозаїка, виготовлена майстрами стародавнього Києва

Наукові основи виробництва скла в Росії було закладено великим російським вченим М. В. Ломоносовим. Особливо великі заслуги його в розробці технології виготовлення кольорового скла. З кольорового М. В. Ломоносов створив відому мозаїчну картину «Полтавська баталія», над якою він працював 5 років

З використанням скла у будівництві пов’язаний один цікавий факт. Перед першою світовою виставкою в Лондоні (1851 р.) було оголошено конкурс на кращу будівлю, виконану з нових матеріалів. Найбільш вдалим виявився проект , автором якого був нікому невідомий наглядач оранжереї «Пакстон». За його проектом в одному з лондонських парків спорудили будівлю зі скла та сталі. Під прозорим куполом цієї споруди могли вільно рости столітні в’язи. Скляний палац сподобався всім: у ньому було багато повітря і скла. Однак по-справжньому новий архітектурний стиль отримав визнання тільки через століття.

У ХХ столітті скло набуло широкого і різноманітного застосування. Крім усім відомого віконного скла, без якого не буває жодної будівлі, нині як будівельний матеріал широко використовують скловолокно і скляні плівки, що мають термо- звуко- й електроізоляційні властивості. Неозорі перспективи відкриваються перед, склопластиками, які міцністю не поступаються перед сталлю і водночас легші за сталь у 4 рази. Велике майбутнє і у склокристалічних матеріалів – силатів.

Скло, зазвичай, складається з силікатів натрію і кальцію, а також кремнезему. Вихідні матеріали: Білий пісок, сода й крейда. Формула віконного скла. Na2 O •Ca. O•6 Si. O2 Ці речовини очищають, перемішують і сплавляють при температурі 1400 градусів – 1500 градусів С.

З в и ч а й н е с к л о. Виплавляється звичайне скло у регенеративних печах при t =1500*CЗа наявності домішок скло може набувати різних кольорів. Кобальт(ІІ)ок-сид надає склу синього забарвлення. Хром(ІІІ) оксид - зеленого. Манган(ІV) оксид - червоного

Боратне та богемське скло. Боратне скло – це суміш Na2 Si. O3іCa. Si. O3з. B2 O3 У богемському склі замість Натрію міститься Калій, що надає йому більшої термостійкостіЦі обоє види скла застосовують переважно для виготовлення хімічного посуду

Розчини Na2 Si. O3 + K2 Si. O3 називають рідким склом Силікагель, що продається разом із взуттям – це кристалогідрат Na2 Si. O3 Рідке скло і кришталь. Кришталь має високий кут заломлення, тому на сонці він виблискує усіма кольорами веселки. Штучний кришталь – K2 O•Pb. O•6 Si. O2

У наш час неможливо знайти жодної галузі промисловості, будівництва, де б не використовувалась продукція скляної промисловості. Скло, як будівельний матеріал поєднує в собі легкість, міцність, добрі тепло- і звукоізоляційні властивості і хімічну стійкість. Для скловаріння на скляних заводах застосовують печі періодичної і безперервної дії.

РІЗНОВИДИ СКЛА ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯСтіни. Стеля. Фотокамера. Посуд. МебліЛампочка. Ялинкові прикраси. Кришталь. Вхід у метро

Властивості скла: Здатність пропускати сонячні променіПоступовий перехід із твердого стану в рідкий через відсутність постійної точки плавлення й кипіння. Стійкість до дії кислот,лугів

Художнє скло - дуже давній промисел. Із скла робили не лише посуд, шибку, лінзи і інші утилітарні предмети, але і самі різні художні вироби.

Видування скла - операція, що дозволяє з в'язкого розплаву отримати різні форми - кулі, вази, келихи.

Найважливіший робочий інструмент склодува, його вдувальна трубка, це порожниста металева трубка завдовжки 1 - 1,5 м, на одну третину обшита деревом і забезпечена на кінці латунним мундштуком. Користуючись трубкою, склодув набирає з печі розплавлене скло, видуває його у формі кулі і формує. Готовий виріб відбивають від трубки на вила і несуть у випалювальну піч. Слід (насадок, ковпачок), що залишився від відбивання, доводиться видаляти шліфовкою

Кварцове скло отримують плавленням кремнеземної сировини високої чистоти (зазвичай кварцит, гірський кришталь), його хімічна формула - Si. O2. Кварцове скло може бути також природного походження, що утворюється при попаданні блискавки в поклади кварцового піску.

Оптичне скло - застосовують для виготовлення лінз, призм, кювет і ін.

Хімічно-лабораторне скло – це скло, що володіє високою хімічною і термічною стійкістю.