Презентація на тему: "Вплив солей на клітини цибулі"

Виконала команда «КЕП»Покотилівської станції юних натуралістів. Вплив солей на клітини цибулі

Мета нашого дослідження: визначити вплив різних солей на структуру клітин цибуліЗавдання:1. Вивчити структуру клітини цибулі2. Розглянути явища плазмолізу3. Дослідити влив різних солей на клітину цибулі4. Встановити закономірність між іонами плазмолітиків і формою плазмолізу5. Проаналізувати отримані данні та зробити ґрунтовні висновки

Плазмоліз – це явище відокремлення протопласта від клітинної стінки внаслідок втрати ним води за рахунок осмосу. Плазмоліз можна спричинити, помістивши клітини в гіпертонічний розчин, тобто розчин, концентрація якого більше, ніж вакуолярного соку.

Вакуоля — обмежена мембраною органела, яка міститься в деяких еукаріотних клітинах і виконує різні функції (секреція, екскреція, осморегуляція і зберігання запасних речовин). Хімічний склад і концентрація клітинного соку дуже мінливі і залежать від виду рослини та функцій вакуолей. Клітинний сік запасаючих вакуолей містить глюкозу, фруктозу, сахарозу, органічні кислоти (яблучну, лимонну), деякі амінокислоти й гідрофільні білки та ін.

Деплазмоліз - повернення протопласту клітин рослин зі стану плазмолізу в початковий стан, що характеризується нормальним тургором. За швидкістю деплазмолізу роблять висновок про швидкість проникнення у вакуолі різних речовин. Деплазмоліз істотно прискорюється в разі заміни плазмолітика на воду.

Плазмоліз найкраще спостерігати у рослин із забарвленим клітинним соком, оскільки сама цитоплазма безбарвна. Тому для роботи краще використовувати епідерму синьо забарвлених лусок цибулі, червоної капусти, традесканції, листки елодеї та валіснеї. За певних умов освітлення препарату та стану цитоплазми на початковій фазі плазмолізу можна спостерігати її тоненькі тяжі, що тягнуться від поверхні протопласта до пор в оболонці.

На форму плазмолізу впливають також йони плазмолітика. Зазвичай форми плазмолізу поділяють на 5 видів. А саме: кутовий, увігнутий, випуклий, судомий та ковпачковий.

Матеріали: реактиви, обладнання, цибуля синя, 1 М розчини плазмолітиків (Na. Cl або сахароза) у крапельницях, скальпелі, препарувальні голки, мікроскоп, предметні стекла та накривні стевла, скляні палички, стаканчики з водою, фільтрувальний папір, пінцет.

Хід роботи

Вплив аміачної силітри NH4 NO3 на клітини цибулі Напочатку вакуоля почала відходити від стінок, але зберігаючи зв’язки з стінками у деяких частинах. Цей плазмоліз називається увігнутий. Поступово цитоплазма зовсім відходила від стінок і набувала форми кола, плазмоліз стає опуклим. Весь процес плазмолізу відбувається досить швидко.

Вплив нітрату калію KNO3 на клітину цибуліПри тривалому знаходженні клітин в розчині нітрату калію (15 хв. і більше) цитоплазма набухає в подовжених клітинах, там, де протопласт не торкається клітинних стінок, утворюються так звані ковпачки цитоплазми. Такий плазмоліз носить назву ковпачкового .

Інколи навіть у суміжних клітинах спостерігаються різні форми плазмолізу, що свідчить у їхню неоднорідність. Важливо, що здатність клітини до плазмолізу є достовірним показником її життєдатності та структурно-функціональної цілісності. За повільного плазмолізу клітини тривалий час залишаються живими.

ВИСНОВКИВсі обрані нами солі діють на структуру клітини, під їх впливом відбувається явище плазмолізу. Різні іони плазмолітиків по різному діють на плазмоліз. Іони калію, проникаючи в цитоплазму, підвищують її гідрофільність, зменшують в'язкість і сприяють її швидкому відриву від клітинної стінки. Тому в розчинах солей калію плазмоліз ш приймає форму опуклого, а потім і ковпачкового. Так, йони калію зменшують, а йони натрію підвищують в’язкість цитоплазми. Важливо, що здатність клітини до плазмолізу є достовірним показником її життєдатності та структурно-функціональної цілісності. За повільного плазмолізу клітини тривалий час залишаються живими. За наявності доступної для клітини води вони легко відновлюють стан тургору. Тривалий плазмоліз зумовлює загибель клітин. Явище плазмолізу використовують для визначення осмотичного потенціалу, в’язкості цитоплазми,проникності клітинних мембран тощо.