Презентація на тему "Впровадження елементів "емпауермент"- педагогіки на уроках літератури рідного краю.

Впровадження елементів «емпауермент»-педагогіки на уроках вивчення літератури рідного краю. Боровик Г.І.,учитель Вищетарасівського ліцею Нікопольського району Дніпропетровської області

«Емпауермент» - педагогіка – це методологія навчання, за якої учням надаються повноваження і відповідальність за рішення та дії, які вони приймають і виконують.«Емпауермент»- надання людині мотивації та натхнення до діїОснови педагогіки - «емпауермент»

ДІЯЛЬНІСТЬВиконання дій – вироблення звичокповедінки. Участь у проектах,реалізація задумів. Початок: аудит та цікаві завдання, що «запрошують» учня до діяльності, мотивують його. Позитивний зворотний зв’язок щодорезультатів діяльностіФормування в учнів намірів діяти, складання планів. ЗНАННЯПошук інформації, постановка запитань. ЗАНЕПОКОЄННЯУЧНІВ(МОТИВАЦІЯ)Модель навчання в педагогіці «емпауермент»І. Інформація – знанняІІ. Зміна ставленняІІІ. Зміна цінностейІV. Зміна поведінки (дії)Традиційна модель навчання

Етапи навчання в педагогіці «емпауермент» : - аудит (спеціальні завдання із аналізу наявного досвіду). Інформація, отримана під час аудиту, ініціює дискусію, обговорення і є способом входження учнів у тему; - постановка цілей; - формування намірів діяти; - діяльність, реалізація задумів; - перевірка результатів, оцінка; - плани на майбутнє. Етапи навчання в педагогіці «емпауермент»

Основна ідея навчання за педагогікою «емпауермент»:- учень – активна творча особистість;- учень здатен пізнавати й саморозвиватися.  - зняття механізмів контролю;- надання підтримки. Завдання педагога полягає в умінні дати учням можливість знайти власне рішення, відчути смак перемоги та насолодитися ним. Основна умова навчання за педагогікою «емпауермент» :

Співавтори уроку в педагогіці «емпауермент»Учительорганізовує надихає підбадьорює скеровує зусилля учнів. Учніобирають спосіб виконують обговорюють приймаютьдіяльності обрані дії їх самостійні рішення

Джерела вивчення літератури рідного краю1. Українські письменники ХХ століття. Хрестоматія з української літератури для старших класів у двох частинах. Автори-упорядники: А. В. Козлов – доктор філологічних наук, професор КДПУ. 11-12 класи, С.І. Ковпік - кандидат філологічних наук, доцент КДПУ. 9-10 класи, Л.І. Піскорська – завідувач відділу гуманітарних дисциплін ДОІППО. Література Придніпров’я.  2. Література Придніпров’я  5 -6 класи. Курс за вибором. Автори: Криворотенко Ольга Григорівна, учитель української мови і літератури вищої категорії, учитель-методист КЗ «Ганнівський навчально-виховний комплекс» Верхньодніпровського району, Сергієнко Антоніна Антонівна, завідуюча кафедрою гуманітарної освіти Дніпропетровського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, кандидат педагогічної освіти.3. Навчальна практика з української мови і літератури 5-8, 10 класи Орієнтовна програма. Укладачі : Л.І. Піскорська - завідувач навчально-методичної лабораторії української мови і літератури комунального закладу «Дніпропетровський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти»; Л. В. Гуріна – учитель-методист учитель української мови і літератури Іванівської ЗСШ І-ІІІ ступенів Петриківського району Дніпропетровської області; Т. М. Любчич – учитель-методист учитель української мови і літератури Іванівської ЗСШ І-ІІІ ступенів Петриківського району Дніпропетровської області. 

Урок літератури рідного краю «Дивосвіт поезії Віктора Ганоцького»(за моделлю навчання в педагогіці «емпауермент»)Етапи уроку:І етап - аудит ( встановлення відповідності між авторами та назвою творів) :1. В. Чемерис А. «Над Кодацьким порогом»2. В. Савченко Б. «Кушпила»3. А. Кащенко В. «Три секунди на вибір»4. М. Сарма-Соколовський Г. «Василькові очі»5. Г. Люлько Д. «Пальма»ІІ етап - занепокоєння, мотивація, що виявилася у прагненні учнів познайомитися із творчою спадщиною поета-земляка, пізнати, якою людиною був Ганоцький В. Ф.  ІІІ етап – діяльність : пошук інформації, здобуття знань.ІV етап - презентація зібраної інформації, осмислення її, аналіз. V етап - мотивація (отримавши результат в процесі діяльності, осмисливши його, діти прагнуть до нового циклу діяльності, у нашому випадку до продовження вивчення творчої спадщини поета-земляка)

Поетична спадщина Віктора Ганоцького

Методичний інструментарій уроку. Види робіт на уроціМетоди : інтерактивні, пошуково-дослідницький. Прийоми : моделювання проблемних питань, аналітико-пошукові завдання, їх вирішення і презентація. Форми роботи : рольова гра, виразне читання поезій та їх аналіз, робота в парах, створення інформаційного ґрона, «Сенкан», створення фреймів, відеоінтерв’ю.1. Перегляд презентації про життєвий і творчий шлях письменника.2. Рольова гра «Я нащадок козацького роду».3. Створення інформаційного ґрона «Жанри творчої діяльності В. Ф. Ганоцького».4. Установлення відповідності між жанром і назвою твору.5. Віртуальна подорож.6. Аналіз поезій В. Ф. Ганоцького за тематичними домінантами «Любов. Біль. Природа».7. Дослідження різновидів строф та способів римування поезій В. Ганоцького.8. Складання фрейму«Віктор Ганоцький – поет-земляк».9. Озвучення моральних настанов, закладених у віршах поета-земляка.

Формування ключових компетентностей учнів на уроці літератури рідного краю«Дивосвіт поезії Віктора Ганоцького», зокрема :- навчально-пізнавальної (протягом усього уроку, починаючи від уміння правильно визначати завдання уроку, а також через продуктивну діяльність : визначення жанрової специфіки твору, тематичних пластів лірики, визначення тропів, аналіз поезій, складання сенканів, фреймів тощо);- комунікативних компетентностей, які формувалися у процесі діяльності, зокрема у презентуванні результатів роботи учнів (поезії напам’ять, аналіз їх, презентація, інтерв’ю, відповіді на запитання);- інформаційної компетентності, яка виявилася в умінні учнів самостійно здобувати інформацію, підбирати та аналізувати її;- компетентності самовдосконалення особистості, формування якої було реалізовано протягом усього уроку через завдання, які сприяли духовному та інтелектуальному саморозвитку учнів (читання та аналіз поезій, розв’язання проблемного питання, складання схем, висновки, озвучення очікуваних результатів);- ціннісно-смислові компетентності формувалися на уроці через уміння учнів вибирати цільові установки для своїх дій, а також через уміння визначати для себе ціннісні орієнтири та моральні настанови.