Презентація на тему "Як писати есе"

Як писати есе

ТРИ КУТИ, НА ЯКИХ ГРУНТУЄТЬСЯ ЕСЕ* Писати про те, що тобі цікаво* Писати про те, що ти думаєш* Писати так, як хочеться

Есе (від франц. essai – спроба, проба, нарис) — прозаїчне висловлювання невеликого об’єму і вільної композиції, що виражає індивідуальні враження і міркування з конкретного приводу або питання і свідомо не претендує на вичерпну відповідь.

Пам’ятайте! Обираючи жанр есе, ви можете дозволити собі бути суб’єктивними, зосередитися на частковому, а не на головному, висловлювати спірні міркування, наводячи мінімум доказів, але, з іншого боку, саме це може бути і небезпечним — уявна легкість — пиши собі, як бажаєш. Але зовсім не факт, що ваш твір вийде оригінальним та цікавим. Перш ніж обрати жанр есе, подумайте та переконайтесь у тому, що вам є що сказати.

Стиль есе вирізняється:* афористичністю;* образністю;* парадоксальністю. Для есе характерне використання численних засобів художньої виразності:* символи;* метафори;* порівняння;*алегоричні і притчові образи.

Для передачі особового сприйняття автору есе необхідно:* використовувати всілякі асоціації;* проводити паралелі;* добирати аналогії. Есе буде цікавим, якщо в ньому будуть присутні:* непередбачувані(парадоксальні) * висновки;* несподівані повороти;* цікаві зчеплення. Мовна будова есе — це динамічне чергування полемічних висловів, питань, проблем, використання розмовної інтонації і лексики.

Прийоми для написання успішного есе

Ефектний початок Вступ, дуже важливий елемент твору. Читач визначає для себе, чи варто йому читати ваше есе. Для початку есе існує кілька підходів. 1. Стандартний (найпоширеніший). Необхідно відповісти на шість запитань: хто, що, коли, де, чому і як. Відповіді на ці запитання дадуть змогу читачеві зрозуміти, чого йому очікувати. 2. Несподіваний — це може бути що завгодно, але читач повинен бути здивований або шокований.3. Дієвий — зображення самого процесу, а причини й наслідки випливуть далі. Цей підхід зручний для коротких есе.

4. Авторитарний — пропонує інформацію в наказовому тоні, щоб створити враження упевненості автора тільки в собі.5. Інформативний — читач одразу отримує інформацію про те, що буде далі у творі.6. Цитатний — вдало підібрана цитата одразу привертає увагу читача (не рекомендується використовувати прислів’я і кліше — це банально).7. Діалоговий — з одного боку, такий початок стимулює читача як учасника діалогу, з іншого, – це може бути просто потік думок з риторичними запитаннями.

Хронологія есе Послідовність подій (але не зациклюйтесь на часі ~ есе може вийти нудним). Просто згадуйте час. Не намагайтесь у дрібницях описувати все, що відбувалося в певний період. Оповідання — дія або історія, що триває до самого кінця есе, в якій підкреслюються якості, можливості або знання, пов’язані з темою вашого есе. Опис — характерною рисою такого есе є яскрава образність твору, що підтверджується багатою мовою, і цікаві деталі, які залишають читача довгий час під враженням.

Порівняння — в основному цей прийом використовується щодо питання, за яким потрібно описати, наприклад, досвід або невдачу. Фінальні компоненти — останні абзаци (абзац) мають завершувати вашу думку і залишити в пам’яті читача яскравий слід.

Види есе. Вільнеознаки:* невеликий обсяг (7-10 речень);* вільна форма і стиль викладу;* довільна структура;* обовязкова умова: наявність авторського судження. Формальне ознаки:* дотримання структури тексту;* наявність відповідних компонентів (тези, аргументи, приклади, оцінювальні судження, висновки);* обгрунтування (аргументування) тези.

Вільне есе обмежене в часі 5 – 10 і 10 – 15 хв Для написання формального есе виділяють більше часу: від 20-ти до 45-ти хвилин

Побудова вільного есе1)​ вступ, у якому необхідно обґрунтувати вибір теми, правильно сформулювати тезу;2)​ основна частина, у якій відбувається розгортання думки щодо порушеної проблеми та подається її аргументація;3)​ узагальнення висновків відповідно до теми.

Орієнтовний план формального есе1. ВСТУП – один абзац Використовуйте «пастки» для залучення уваги, такі як: цитата, вірш, питання, роздуми, незвичайні факти, ідей або смішні історії. Немає необхідності висловлювати в першій пропозиції основну думку. Уникайте таких фраз, як «Це есе про ...» або «Я збираюся поговорити про...».

2. ОСНОВНА ЧАСТИНА – 2-3 абзаци. Виражайте свої думки зрозуміло. Підкріплюйте основні ідеї фактами, роздумами, ідеями, яскравими описами, цитатами або іншою інформацією чи матеріалами, які інтригують і захоплюють увагу читача. Використовуйте довідкові матеріали, щоб усунути тавтологію.

3. ВИСНОВОК – один абзац. Продемонструйте вашу позицію щодо порушеної проблеми. Зробіть узагальнення та аргументацію, яка підсумовує викладене в основній частині.

Дев’ять правил написання креативного есе

1. Тільки позитивна мова (описувати краще те, що є, а не те, чого немає).2. Слова-зв’язки (вони допомагають плавно переходити з однієї частини до іншої).3. Різна структура речень. (Читати речення правильної структури нудно. Додайте кілька інверсій. Пишіть різні за довжиною речення.)4. Зрозумілі слова. (Розумійте значення слів, які ви вживаєте в есе. Ви пишете, щоб уразити змістом, а не словниковим запасом. Вишуканість гарна, але в міру.)5. Різні слова (синонімія.)6. Лаконічність.7. Кожне слово важливе (без повторів; кожне речення повинне нести унікальний зміст).8. Активна життєва позиція.9. Книги про есе — це здорово.