Презентація на тему: "Загальні відомості про будову речовини"

Електрони Нейтрони Протони Основні елементарні частинки Електрони Нейтрони Протони Основні елементарні частинки

Модель Томсона (1897 р )  Модель сливового пудинга: негативно заряджені електрони плавають в однорідній позитивно зарядженій сфері.

Модель Резерфорда ( 1911 р. ):  Атом складається із невеликого додатньо зарядженого ядра, в якому зосереджена майже вся маса атома, навколо якого рухаються електрони, подібно до того, як планети рухаються навколо Сонця.

Ковалентний зв’язок – зв’язок атомів один з одним що досягається за рахунок електронів, які стають спільними для молекул. Схематичне зображення двоатомної молекули з ковалентним зв’язком

Нейтральна молекула – молекула, в якій центри позитивних і негативних зарядів співпадають. Полярна (диполярна) молекула – молекула, у якої центри протилежних по знаку зарядів не співпадають і знаходяться на деякій відстані один від одного.

Іонний зв’язок – зв’язок, який визначається силами тяжіння між позитивними та негативними іонами. Схематичне зображення двоатомної молекули з іонним щільним (а) та не щільним (б) зв’язком Тверді тіла іонної структури характеризуються підвищеною механічною міцністю і досить високою температурою плавлення.

Металевий зв’язок – зв’язок, який призводить до утворення твердих кристалічних тіл. Метали – це впорядковані системи позитивно заряджених атомів (іонів), що знаходяться в середовищі вільних електронів.

Кристалічні решітки (ґратки) – угрупування. Які складаються з вузлів у яких знаходяться атоми. Характені властивості металевого зв’язку : Сили міжатомного тяжіння між атомами і електронами обумовлюють монолітність і механічну міцність металів. Рухливі електрони, які можуть переходити з орбіт, забезпечують високу електропровідність і теплопровідність, а також блиск металу. Мідь

Молекулярний зв’язок (зв‘язок Ван-дер-Ваальса) – зв’язок між молекулами з ковалентними внутрішньо молекулярними зв'язками. Міжмолекулярне тяжіння обумовлене узгодженим рухом валентних електронів в сусідніх молекулах. Характеризується: взаємодією нейтральних молекул (або атомів) на основі слабих електростатичних сил. Характерний: для атомів з електронними оболонками, що відносно легко деформуються, і для тих, що об'єднали в молекули атомів, здібні до деформації зовнішніх з'єднаних оболонок.

Основні типи кристалічних ґраток металів: Схеми кристалічних ґраток металів: а - об’ємно – центровані кубічні ґратки (Pb, K, Na, Li, W, V, Cr, Nb, Tiβ, Feα); б - гранецентровані кубічні ґратки (Caα, Ni, Ag, Au, Cu, Coα, Feγ); в – гексагональні ґратки (Os, Zn, Coβ, Be, Mg, Tiα, Cd, Re).

Дефекти Точкові Поверхневі Об’ємні Лінійні Дефекти – відхилення реальної будови матеріалу від ідеального в наслідок фазових перетворень.

вакансії, дислокації, міжвузловий атом, домішкові атоми. Наявність дефектів будови викривлює кристалічні ґратки, впливає на властивості металу.

Напівпровідники Провідники Діелектрики Вид речовини

Енергетична діаграма класифікації матеріалів за електричними властивостями: 1 – заповнена електронами зона, зона високої електронної провідності; 2 – заборонена зона; 3 – зона вільних енергетичних рівнів, зона низької провідності.

Діелектрики (а) – такі матеріали, у яких заборонена зона настільки велика, що електронної провідності в обмінних умовах не спостерігається. Водень Янтар

Напівпровідники (б) – речовини з вужчою забороненою зоною, яка може бути подолана за рахунок зовнішніх електронних дій. Германій Силіцій Транзистори Діоди

Провідники (в) – речовини, у яких заповнена електронами зона впритул прилягає до вільної енергетичної зони або навіть перекривається нею (харак- терно металам). Електрони в металі вільно переходять по рівням визиваючи електричний струм, навіть при дуже слабких напруженнях зовнішнього електричного поля.

Речовини по магнітних властивостях: 1. Слабомагнітні – діамагнетики і парамагнетики Діамагнетики: водень, вода, мідь, скло, кварц, кам’яна сіль, графіт, цинк, срібло, золото, ртуть . Парамагнетики: азот, повітря, кисень, ебоніт, алюміній, вольфрам, платина. 2. Сильномагнітні – феромагнетики Феромагнетики: залізо, нікель, кобальт і їх сплави, сплави хрому і марганцю, ферити різного складу.

Діамагнетики – речовини з магнітною проникністю μ < 1, значення якої не залежить від напруженості зовнішнього магнітного поля.

Парамагнетики – речовини з магнітною проникністю μ >1, значення якої також не залежить від напруженості зовнішнього магнітного поля.

Феромагнетики (магнітні матеріали) – мають μ >> 1, яка залежить від напруженості магнітного поля. Мідь-марганець-титан