Презентація на тему: "Життєвий та творчий шлях Григорія Савича Сковороди"

Григорій Савич Сковорода – український філософ, містик, поет. На його світогляд великий вплив мала творчість Феофана Прокоповича та Ломоносова. Пропагував геліоцентричне вчення Коперника. Етичні проповіді Сковороди мали релігійну форму, пов’язані з пошуками релігії “любви и добродетели” “ Весь мир спит” ,– констатував більше двох сторіч тому Григорій Сковорода. “И еще долго спать, если не прозреет, что материя – это тьма и обман, если ее не оживляет свет Духа ”. Усе своє життя присвятив Григорій Сковорода пошуку і знаходженню світла духу, пошукам істини. Народившись у бідній родині, він стає одним з найосвідченіших людей свого часу, мислителем, письменником, педагогом та музикантом, знавцем античності і середньовіччя.

 Народився письменник-просвітитель ХVII ст. Григорій Сковорода 3 грудня 1722 року в селі Чорнухи на Полтавщині, в сім‘ї Сави і Паланки Сковородів — малоземельних селян із козаків. Батьки Григорія славилися на всю округу чесністю і правдивістю, гостинністю і працьовитістю; так виховували і Гриця. За звичаєм свого часу Григорій закінчив чотирирічну д ’ як і вску школу і у шістнадцятирічному віці поступив до Києво-Могилянської Академії .  

 Академія була першим вищим навчальним закладом на Україні. Академія стала центром духовного життя України, котрий не поступався за рівнем викладання вищим навчальним закладам Європи того часу. Її студентів можна було зустріти в найбільших університетських центрах – Сорбонні та Болоньї, Кракові та Празі, Гейдельберзі та Галлі. В Академії було створено ту інтелектуальну атмосферу, де знайшли свій розвиток класичні гуманітарні науки. У перших чотирьох класах викладали аналогію, інфиму, граматику і синтаксиму. Ті учні, які успішно перейшли в п'ятий клас, ставали студентами й на протязі восьми років вивчали пиитику, риторику, займалися філософією, богослів'ям. Сковорода перебував в Академії, щоправда з перервами, майже 20 років.

Час від часу він відволікався від навчання: був і півчим імператорської капели в Петербурзі, подорожував по Європі, викладав у Переяславському Колегіумі, але завжди повертався до своєї Alma Mater. У листі до свого учня Михайла Ковалинскького він писав: “Пусть также всегда живут в твоей душе и такие слова Плиния – потеряно то время, которое ты не употребил для учебы.” Перелічуючи коло подальших занять Сковороди, можна згадати його вчителювання в маєтку Томаров, відвідування Троїце-Сергієвської Лаври, 10-літню викладацьку роботу в Харківському Колегіумі. До Харківського періоду його життя належать "Байки харьковские”, курс лекцій з етики, філософські трактати і діалоги. З 1769 р. мислитель рішуче відмовляється від будь-яких офіційних посад, обираючи долю мандрівного філософа . Протягом 70 - 80-х років ХМІІІ ст. Г.Сковорода перебував у багатьох містах і селах Слобідської та Наддніпрянської України і поза її межами. На цей час припадає період його активної філософської творчості.

Помер Г.Сковорода на 72-у році життя у маєтку свого давнього приятеля Андрія Ковалевського в селі Пан-Іванівці (нині - Сковородинівка) на Харківщині 9 листопада 1794 p. На могильному камені, згідно із заповітом, було написано слова, що визначають розуміння сенсу життя і спрямування філософії великого мислителя: «Світ ловив мене та не впіймав».

Філософія Г.Сковороди – християнський містицизм, як специфічний тип філософствування . Найбільш важливим, глибоким у людини є її емоційно-вольове начало – ”серце”. Із серця випливає все: і думка, і стремління, і почуття. Вся моральність людини повинна теж бути звернена на “серце”. Звідси і вимога: “пізнай себе”, “поглянь у себе”. Одним з основоположних принципів його філософствування є концепція “двох натур”. Все існуюче має дві натури: зовнішню, видиму, і внутрішню, невидиму. “ Весь світ складається з двох натур: одна видима, друга – невидима. Видима натура зветься твар, а невидима – Бог.” “ Вступні двері до християнської добронравності”.

“ Світ – що ти є ?” Макрокосм – це природний світ відчутних, видимих речей і явищ. Він є тінню справжньої невидимої “натури” – Бога. Він єдиний, і єдність ця складається з видимої та невидимої натури, які не розривні і в той же час “незіллянні”, тому що Бог не є самою природою. Мікрокосм – це малий світ (людина). Теж складається з видимої та невидимої натури. В людині є тілесне і духовне, тлінне і вічне, але істинним у ній є невидиме, а тілесне є лише тінню цього невидимого. Символічний світ (Біблія) – цей третій світ існує як посередник між макрокосмом і мікрокосмом. Він складається з двох “натур” – “видимої” (знак, предметна образність символу) й “невидимої”(смисл, тлумачення сенсу символу).

Етико-моральне вчення про “сродну працю”- центральна серцевина філософії Григорія Сковороди. Це наука про людину, про її щастя і шлях його досягнення, про благо, добро і зло, про сенс життя . “ Нерівна рівність” – визнання тільки однієї неминучої нерівності – нерівність здібності і покликання в одному і тому ж виді діяльності. Ця нерівність не є соціальною, вона здебільшого має природне походження. “ Бог подібний до багатого водограю, що наповнює різні посудини відповідно до їхнього об ’ єму. Над водограєм напис: “Неоднакова всім рівність”. Ллються з різних рурок рівні струмені у різні посудини, що стоять довкола водограю. Менша посудина має менше, але тим однакова вона з більшою, що так само повна.”

Ні про що не турбуватись, ні за чим не турбуватись — значить, не жити, а бути мертвим, адже турбота — рух душі, а життя — се рух. Що може бути солодше за те, коли любить і прагне до тебе добра душа? Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю. Добрий розум робить легким будь-який спосіб життя. З усіх утрат втрата часу найтяжча. Майбутнім ми маримо, а сучасним гордуємо: ми прагнемо до того, чого немає, і нехтуємо тим, що є, так ніби минуле зможе вернутись назад. О, коли б ми в ганебних справах були такі ж соромливі і боязкі, як це часто ми буваємо боязкі і хибно соромливі у порядних вчинках! Уподібнюйся пальмі: чим міцніше її стискає скеля, тим швидше і прекрасніше здіймається вона догори.

Вшанування пам'яті Ім’ям Сковороди названо село Сковородинівка, Золочівського району на Харківщині. Ім’ям Сковороди названо вулиці у Києві, Харкові, Полтаві, Одесі та інших містах . Харківський педагогічний інститут імені Григорія Сковороди. Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди. Інститут філософії НАН України імені Григорія Сковороди. 15 вересня 2006 року Національний банк України випустив банкноту номіналом 500 гривень, на аверсі якої зображено Григорія Сковороду. Меморіальна дошка Григорію Сковороді встановлена на будинку циркульного корпусу НаУКМА, де 1738-42 рр. і 1744-50 рр. навчався Г. С. Сковорода. Дошка-граніт, барельєф; скульптор І. Кавалерідзе, арх. Р. П. Бикова; відкрито в 1964 р