Презентація "Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову"

Нації вмирають не від інфаркту:

Спочатку в них відбирають мову

Мета: розкрити значення мови як найважливішого засобу людського спілкування, пізнання  і впливу, її роль у людському житті;

пояснити мету заборони українського слова в своїй державі;

виховувати любов до рідної мови.

                      Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

1. Як ви розумієте слова Ліни Костенко? (Мова – душа народу).

2. Чому мова є важливим засобом існування нації?

Євангеліє від Апостола Іоанна починається словами: спочатку було Слово і Слово було у Бога і Слово було Бог.

Слово було спочатку, першим, і це Слово було Бог.

Якого надзвичайного значення євангеліст надає слову. Дар говорити, впливати словом, сприймати його отримала людина від Бога.

Чи кожна людина може говорити?

 Є глухонімі люди. Уявіть себе хоч на хвилину глухонімим. Якби над такими питаннями ми задумувалися, то ніколи не вживали б слів, які ображають Творця, Того, хто дав нам цей дар.

Вчені  вважають, що від створення світу мова була одна – індоєвропейська.

В Біблії є історія про будівництво Вавилонської вежі, в якій розповідається, чому люди почали розмовляти різними мовами.

 (Історія будівництва Вавилонської вежі).

Як бачимо, мова розвела людей у різні кінці світу. Люди змушені були покинути насиджені місця. Бог розселив людей завдяки слову.

 

 

 

 ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Проблемні питання:

1. Мова – найсильніший інтегратор народу. Чому?

Тому що мова об’єднує націю, народ. Мова, герб і гімн – це атрибути кожної держави.

Бо то не просто мова, звуки,

Не словникові холодини,

В них чути труд, і піт, і муки –

Чуття єдиної родини.

            (П. Тичина)

Ніщо інше не об’єднує народ, націю, як спільна мова.

2. Мова  формує  світогляд народу. Чому?

Тому що світосприйняття й світогляд нації формується виключно рідною мовою.

Ескімос лише своєю мовою може назвати окремими словами 20 станів снігу залежно від міцності, часу, утворення.

Араби мають близько 500 назв верблюдів.

Меланезійці мають більше ста слів на позначення банана.

Яскравим прикладом світосприйняття й світогляду нації дає нам усна народна творчість.

  В українській мові слово «великий» має більше тридцяти синонімів. Найбільше слів з літерою «п» в українській мові.

  (Оповідання «Перший поцілунок»)

 

3. Мова творить народ у найвищій його іпостасі – духовності. Чому?

Німецький філософ, мовознавець В. фон Гумбольтом писав:

«Мова народу – це його дух, а дух народу – це його мова. Мова – занадто прикметне духовне явище. Яка мова, такий і народ, таке його бачення світу. Мова невіддільна від психіки народу. Мова й етнопсихіка творять своєрідність окремого народу серед інших народів, етносів, цивілізацій».

Важливим доказом незнищенності, колосальної внутрішньої сили українського народу є його характер й боротьба за рідну мову.

 

Мова – це зброя, особливо, якщо розглянути історію боротьби українців за свою мову.

Три століття українське слово заборонялося на українській землі. Російська імперія розуміла, що лише знищивши мову, зможе перемогти цей народ, змінити його свідомість.

Мова – ДНК нації…

 Наша мова українська. Століттями у нас її намагались відібрати , але за мову бореться наш народ.  І чим агресивніше російська влада намагалась знищити мову, тим сильніше народ об’єднувався, протестував. Тому мова дійсно є духом народу.

 

 

Спробуймо обґрунтувати ці слова прикладами.

1. 1720 р. – указ Петра І про заборону книгодрукування українською мовою і вилучення текстів з церковних книг.
2. 1753р. – указ Катерини ІІ про заборону викладання українською мовою в Києво-Могилянській академії.
3. 1769р. – указ Синоду російської церкви про вилучення у населення українських букварів.
4. 1775р – знищення Запорізької Січі та закриття українських шкіл при полкових козацьких канцеляріях.
5. 1847р. – розгром Кирило – Мефодієвського товариства, переслідування  української мови та культури.
6. 1863р. – Валуєвський циркуляр, яким заборонено видання книг українською мовою в Російській імперії.
7. 1876р. – царський Емський указ про заборону ввезення з-за українських книг. Заборонено український театр.
8. 1908р. – указом сенату Російської імперії визнано українську культуру й освітню діяльність в Україні шкідливою «могущей вызвать последствия, угрожающие спокойствию и безопасности».

Це лише частина указів царського уряду.

 Радянський уряд формально не забороняв українську мову, тому що прийшов до влади під одним із лозунгів: «Кожна нація має право на самовизначення», але насправді, починаючи з кінця 20-х рр. усе що було пов'язано з українською культурою знищувалось.

9. 1951 р. – за вироком закритого судового засідання розстріляли 33 студентів Харківського університету за відмову складати іспити російською мовою, 800 – репресували.

 

Мене, як учителя української мови, найбільше цікавить питання: чому протягом віків фальсифікували історичні факти щодо походження української мови?

 Деякі російські історики вважають, що такої країни, як Україна, ніколи не існувало, що українська мава – це «австріяцька вигадка».

Спробуймо на примітивних прикладах розібратися, чи це так. 

Навіть дитина, яка не знає російської мови, може  задуматись:

 чому казка «Колобок» називається не «Круглобок», а російська казка «Сивка - бурка» не «Седая бурка»  ( похідні: сивіти, сивий – седеть, седой);  чому  засновник Москви Юрий Долгорукий (довгі руки, дотягнувся далеко) не є Длинноруким.

 

Насправді, українська мова – одна з найстаріших мов Європи.

За офіційними даними жоден народ Європи не має такої кількості  народних пісень пісень.

Українські народні пісні датуються ХІV століттям,то

 російські пісні -  ХІХ століттям. До цього часу жодної народної російської пісні в природі не існувало.

Найвідоміші: «Калинка - малинка» (1860 написана саратовським дворянином І. Ларіоновим);

«Во поле береза стояла»  (поч. ХІХ століття написана професором Казанського університету Н. Ібрагімовим);

«Живет моя отрада» (1882)

«Вдоль по улице» (1842)

«Ой мороз, мороз…» (1956)

«Вот мчится тройка почтовая» (1901)

«Ямщик не гони лошадей»  (1915) 

ІІІ. Словникова робота

Словник Даля нараховує 200 000 слів, а Великий тлумачний словник української мови - 250 000 слів.

Цікаво, що кожне російське слово зі слов’янським коренем має український відповідник, наприклад:

Нема в російській мові слова «прати», є «стирать», але є слово  «прачка».

Українське слово «орати», російське «пахать» - працювати на землі; російське «орать» - кричати; «пахать» - жаргонізм (тяжко працювати).

ОднаковІ поняття (значення різні):

«Подружжя» - ті хто друзі; «Супруги» - ті, хто впрягаються в «упряжку».

«Лікарня» - де лікують;  «больница» - (где болеют).

«Шлюб» - ті, що люблять; «брак» - (щось неякісне).

«Затишок» - від слова «тиша»; «уют» - від слова «ютиться».

«Наречена» - наречена долею; «невеста» - (невесть кто).

 

Українські слова вживаються відповідно правил творення слова, а російські, частіше за все, без правил словотворення

«Діти (множина) - дитина»             «ребенок»  ,«дети» (мн.) –«детина» (великан).

Людина – люди – людство;             человек – люди – человечество.

Будинок – будувати – буда;             дом – строить – будка.

Очі – окуляри;                                       глаза (нем. стекло) – очки.

Праска – прасувати – праля;             утюг – гладить – прачка.

Кошти- коштувати – кошторис

коштовний;                                              деньги – стоить – бюджет, драгоценность.

Ліки – лікувати – лікар;                           лекарство – лечу – врач.

Вітер – вітрило;                                            ветер – парус.

Харчі – харчуватися – харчовий;              харчи – питаться – пищевой.

Розповідь – оповідання – повідати;             рассказ – повествование – отведать.

Керувати – кермо – корма;                             руководить – руль – корма.

 

Українські слова:                                            Російські слова:

Добра,зла, велика,мудра, весела;               добра-я, зла-я, мудра-я, весела-я.

Давні, крайні, сині, тонкі;                               давнее, крайнее,синее, тонкое.

Доказ, розбір, вимога                                          ---ательство.

Наступ, удар, напад,                                            ----ление.

 

 

 

Старорусский (14-15 ст.)             Сучасна українська      Сучасна російська

Або                                                     або                                   или

Адамант                                              діамант                         алмаз

Бо                                                            бо                                потому что

Глум                                                       глум                             насмішка

Израда                                                      зрада                          измена

Личьба                                                    личба                             счет

Околица                                                  околиця                    окраина

Туга                                                                туга                        скорбь

Чи                                                                  чи                            разве

 

ДО ГЕНДЕРНОГО ПИТАННЯ В ГРАМАТИЦІ

– Ви як учений філолог ніколи не замислювалися, чому поляк – чоловік, а полька – танець, в’єтнамець – чоловік, а в’єтнамки – взуття, панамець – чоловік, а панамка – капелюх, грек – чоловік, а гречка – рослина, фін – чоловік, а фінка – ніж, кореєць – чоловік, а корейка – м’ясо, болгарин – чоловік, а болгарка – пилка, китаєць – чоловік, а китайка – тканина, американець – чоловік, а американка – гра на більярді, іспанець – чоловік, а іспанка – грип, румун – чоловік, а румунки – жіночі ботинки?..
– Та я вам, колего, більше того скажу: Кравчук – також нібито чоловік, а кравчучка – індивідуальний транспортний засіб. І шибеник – усе-таки чоловік, а шибениця – вона і в Африці шибениця, тобто пристрій, де можна того нещасного чоловіка повісити…

 

 

ІV. Підсумок уроку

Ми знаємо з історії, що є немало народів, які зникли. Чому?

Хіба тільки тому, що їх населення було не чисельним?

Є   народи, які живуть в одному містечку ,чи навіть в селі, живуть невеликою общиною, але бережуть свою мову, передають з покоління в покоління. Яскравим прикладом можуть бути євреї. Після втрати держави, вони жили в різних куточках світу. Коли в середині ХХ століття вони вирішили повернутись на свою батьківщину, мови практично ніхто не знав. Але знайшлась старенька єврейка (до речі з Києва), яка зберегла мову предків, і завдяки їй в країні Ізраїль відродилась мова.

Ви – молодь, і вам відроджувати мову, культуру, економіку країни, в якій народились і живете, тому що ті, які не люблять країну і не знають мову є «…або гості, або окупанти, або невігласи».

 

 

 

 

 

 

 

Цікаві факти про українську мову

1. Українська мова входить до трійки найкрасивіших мов світу. За мелодійністю -  друга після італійської; за критеріями – фонетика, лексика, фразеологія- третя, після французької та перської.
2. Найдавніша згадка про українську мову датується 858 роком, а прирівняна до літературної з появою «Енеїди» І. Котляревського у 1798році.
3. Першим букварем, виданим в Україні, був «Буквар», надрукований у 1574р. у Львові першодрукарем І. Федоровим.
4. «Заповіт» Т. Шевченка перекладено 147 мовами світу.
5. Найбільшу кількість синонімів має слово «бити» (45).
6. Найбільш вживана літера в українському алфавіті є літера «п», а найрідше вживаною – є літера «ф».