Презентація " НАЦІОНАЛЬНЕ ПІДНЕСЕННЯ В ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ НА ПОЧАТКУ ХХ ст."

Підготувала: вчитель історіїКотик Марія Михайлівна. НАЦІОНАЛЬНЕ ПІДНЕСЕННЯ В ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ НА ПОЧАТКУ ХХ ст.§ 33–34 Тема уроку. П 1-3

1. Радикалізація українського політичного та соціального руху. Радикалізàція політичного життя — перехід політичних сил до дій, спрямованих на корінні зміни наявних соціальних і політичних інститутів суспільства. Причини радикалізації зростання української національної свідомості боротьба українців проти економічного та політичного домінування поляків. Рівень радикалізації Галичина. Буковина. Закарпаття

Ідея - поєднання соціальної та національно-визвольної боротьби українського народу. Склад населення, який підпав під радикалізацію. Селяни. Робітникиінтелігенція. Через кооперативний рух. Через політичні партіїСклад населення, який підпав під радикалізацію. Процес формування масового національного руху. РУРП/Русько -українська радикальна партія/1905 федералізація з Австро-Угорщиною Обєднання Галичини та Буковини. Полічитчна програма. УНДП/ Українська національно-демократична партія /18901899Ідея - національну незалежність найближча ціль — автономію у складі Австро. Угорщини розгортання широкої роботи в масах, проведення страйків, організація руху за загальне виборче правонайчисельніша й найвпливовіша партія Галичини. УСДП/ Українська національно-демократична партія /18991899 ця політична сила залишалась нечисленною

200 тис. осіб Русофільські позиції у ГаличиніРосійська (Руська) національна партіяІдея – ототожнення з Росією. Отримує дотації від царського уряду. Активізація політичного руху супроводжувалася масовими виступами населенняробітничі страйки 143 страйки 32 тис. осіб. Селянські страйки1900–1904 pp 1902 - страйк львівських будівельників1904 - страйк дрогобицьких нафтовиків 1900–1904 pp

2. Реформа виборчої системи. Одним із завдань національного руху на початку ХХ ст. стала боротьба за виборчу реформу. Участь населення у виборах до Галицького сейму. Галичина – 7%Буковина – 4.9 %1907 рзапроваджене загальне виборче право. В результаті у Віденському сеймі зросла кількість представників від українців1879 р3 депутати1907р27 депутативід Галичини5 депутатів. Від Буковини. Українці домагалися поступок в економічній і культурній сферах та постійно висували вимогу — надання українським землям політичної автономії у складі Австро-Угорщини.

3. Боротьба за створення українського університету. Львівський університет 1894 р. - відкрито перші українські кафедри, у тому числі — кафедру історії, якою керував М. Грушевський 1894 р. - відкрито перші українські кафедри, у тому числі — кафедру історії, якою керував М. Грушевський 1900 р. на трьох факультетах Львівського університету українці обіймали лише шість професорських кафедр. Наслідок – боротьба за український університет 1907 р. під час акцій протесту 150 студентів-українців силоміць вигнали з університету1910 р. - під час однієї з численних сутичок між українськими та польськими студентами Львівського університету пролунали постріли, від яких загинув українець Адам Коцко, 49 студентів відраховано з університету. похорон студента перетворився на справжню масову антиурядову маніфестацію, у якій, крім львів’ян, взяли участь представники кожного галицького міста