Українське парламентське представництво. Голова Ю. Романчук, заступники Є. Петрушевич, Л. Бачинський. Організаційне оформлення українського руху на західноукраїнських землях. Українські політичні партії Галичини УНДП РУРП УСДП Політичні емігранти з Наддніпрянської України. Головна Українська Рада (1 серпня 1914 р.). Голова К. Левицький. Союз Визволення України (4 серпня 1914 р. - червень 1918 р.). Голова Д. Донцов. Д. Донцов, А. Жук, В. Дорошенко, М. Меленевський Загальна Українська Рада (5 травня 1915 р. — листопад 1916 р.). Голова К. Левицький1) Захист інтересів українців в Австро-Угорщині в умовах Першої світової війни.2) Об'єднання укр. земель під владою. Австро-Угорщини.3) Формування легіону УСС.1) Самостійна демократична Українська дер-жава як конституційна монархія, яку очолитьпредставник династії Габсбургів.2) Співпраця з урядами Німеччини, Австро-Угорщини.
Кость Левицький (1859-1941 рр.) – один із засновників та лідерів УНДП.1907-1918 рр. – посол (депутат) Державної ради Австро-Угорської імперії.1908-1914 рр. - депутат Галицького крайового сейму. З 1910 р. – голова українського парламентського клубу (фракції) сеймів. З 1914 р. – очолив Головну українську раду, а з 1915 р. – Загальну українську раду. Українська бойова управа. 1915 р. Це комітет для організації та поповнення. УСС. Заснована у Львові 3 серпня 1914 р. з делегатів Головної української ради. Українського січового союзу й товариства «Сокіл». Голова Української бойової управи - Кирило Трильовський. Президія Союзу визволення України. Зліва направо: А. Жук, В. Дорошенко,О. Скоропис-Йолтуховський, М. Меленевський. Герб СВУ
Друкований орган СВУ, Відень (1914-1918 рр.)Андрій Жук (1880-1968)У 1901-1911 рр. – член РУП та УСДРП. У 1911 р. виключений з УСДРП за виразно самостійницькі позиції. З початком Першої світової війни був ініціатором створення і фактичним керманичем СВУ, представляв СВУ в ГУР, згодом у ЗУР. «Політик-інтелектуал і суспільний мислитель А. Жук увійшов в історію української суспільно-політичної думки як один із творців ідеї української незалежності. Власна армія, освіта й засоби масової інформації – вважав він, - стануть чинниками здобуття незалежності. Саме на ці складники була спрямована діяль-ність А. Жука в часи Союзу визволення України та в міжвоєнний період» (сучасний український історик І. Гирич). СВУ 1) розгорнув активну роботу серед сотень тисяч військовополонених у таборах Австро-Угорщини й Німеччини; 2) домігся створення для українців окремих таборів, посилав туди вчителів та інструкторів, створював бібліотеки, аматорські гуртки, освітні курси; 3) випуск газет і журналів; 4) поширювали літературу про Україну в державах Четверного союзу й у нейтральних країнах, пропагували ідею створення незалежної української держави. Більшість українських політиків і партій у Росії поставилися до СВУ негативно або з ворожістю. М. Грушевський не визнавав за діячами СВУ права виступати від імені українського населення Росії. С. Петлюра назвав членів СВУ «безвідповідальними запроданцями». Завдяки інііціативи СВУ з українців військовополонених у 1918 р. було організо-вано дві дивізії синьожупаннкиків у німецьких таборах, а в Австрії – дивізію сірожупанників, які пізніше брали участь в українській революції.
Серпень-вересень 1914 – Галицька битва. Захоплення рос. Східної Галичини, Північної Буковини, частини Закарпаття24 вересня 1914 – перші бої УСС із російськими військами в Карпатах (Ужоцький перевал)кін 1914-поч 1915 - позиційна війна на Східному фронтіКвітень-травень 1915 –наступ австро-німецьких військ у Галичині Травень 1915 - Горлицький про-рив нім. та австр. військами29 квітня – 2 травня 1915 – запеклі бої УСС з російськими військами на горі Маківціжовтень1915-травень 1916 – позиційна війна.травень-червень 1916 – Брусилов- ський прорив; позиційна війна. Червень 1917 - наступ росіян на Львів – провал, Росія втратила Галичину і Буковину. Воєнні дії Першої світової війни на території України
Основні битви на території України. Галицька битва (18 серпня – 21 вересня 1914 р.), 1,5 млн. осіб. РЕЗУЛЬТАТ: Австро-Угорщина зазнала поразки. Російські вій-ська захопили Східну Галичину та Північну Буковину, продов-жили наступ на Карпати. Створено Галицько-Буковинське ге-нерал-губернаторство на чолі О. Бобринським. Галицькегенерал-губернаторство. Львівськагубернія. Перемишльськагубернія. Тернопільськагубернія. Чернівецькагубернія. Російський окупаційний режим. Закриттяперіодичнихвидань. ПереслідуванняінтелігенціїРозкраданнякультурнихцінностей. Русифікація. ДепортаціїРелігія. Арешт і депортація А. Шептицького. Насадженняправослав’я. Галицька битва (18 серпня – 21 вересня 1914 р.), Поч. війни – депортація М. Грушевського до Симбірська15 жовтня 1914 р. – депортація митрополита А. Шептицькогодо Суздаля15-16 жовтня 1914 р. – обстріли німецько-турецьким флотом Севастополя, Одеси, Феодосії
Воєнні дії на території Західної України в 1915-1917 рр.1915 р. Лютий-березень – російські війська вели бої в Карпатах9 березня – капітуляція австро-угорського гарнизону Перемишля18 квітня – німецька армія генерала Макензіна почала артобстріл й наступ. Російська армія відступила за р. Сянквітень-травень – Горлицький прориввосени– російські війська залишили Польщу, Литву, частину Латвії та Белорусію. В Галичині, Північній Буковині, Волині запанував австрійсько-німецький режим кінець 1915 р. - поч. 1916 р. – позиційна війна1916 р.4 червня - 13 серпня – «Брусиловський прорив» на Південно-Західному фронті. Захопили Східну Галичину, Буковину, Волиньліто – контрнаступ німецьких військ. Це зупинило операцію «брусиловського прориву»серпень - вересень – бої УСС в Карпатах з російською армією в районі гори Лисоня під Бережанами 1917 р. Червень – наступ російських військ на Львів. Російські війська залишили Галичину, Буковину. Стабілізація фронту.27 січня (9 лютого) 1918 р. – Брестський мирний договір між УНР і Четверним союзом.3 березня 1918 р. – укладання Брест-Литовського мирного договору
Керівництво стрілецькими товариствами в Галичині здійснював Кирило Трильовський через «Стрілецьку секцію» «Українського січового союзу», створену в квітні 1913 р. Приблизно в той же час утворено Стрілецькі товариства «Січі» та «Соколу» проте їх військові відділи не об'єднались під спільним штабом й не виробили загальної концепції розвитку. Легіон «УКРАЇНСЬКІ СІЧОВІ СТРІЛЬЦІ»Українські січові стрільці (УСС, усуси), Український добровольчий легіон —українсь-ке національне військове формування в складі австро-угорської армії, сформоване з доб-ровольців, які відгукнулися на заклик Головної Української Ради 6 серпня 1914 року і стояли під проводом УБУ (Українська бойова управа). Михайло Галущинський – перший командант УСС; з 1915 р. – Г. Коссак 3 вересня 1914 р. - на привокзальній площі Львова склали присягу 2,5 тис. добровольців УСС на вірність імперії. Це день створення УСС (1914-1918 рр.). Михайло Галущинський (1878-1931)Перший командант легіону Українських січових стрільців, годом – військовий секретар УСС 1909-1914 рр. – директор Рогатинської приватної гімназії, один з організаторів гім-назійного руху в Галичині. У 1923-1931 рр. – очільник товариства «Просвіта». Сучасник М. Галущинського Степан Шах писав: «Визначався він кремезною будовою тіла, високою особистою культурою, був скромний, ввічливий, ціле життя залишався безсребреником, непохитним ідеалістом постійним оптимістом, полум'яним бесідником; ми в «Просвіті називали його українським Демостеном». (Демосфеном)
6 серпня 1914 р. – початок створення УСС Бойовий шлях легіону Українських січових стрільціввересень 1914 р. – Ужоцький перевал, С. Верецькі Вижні грудень 1914 р. – розвідка в Карпатських Бескидах квітень-травень 1915 р. – бій на горі Маківка під час Горлицького прориву серпень 1915 р. – бій під Бережанами; Болеховим, Галичем серпень-вересень 1916 р. – бій на горі Лисоня поблизу Тернополя, де УСС потрапили в оточення. 3 вересня 1914 р. – 2 тис. УСС склали присягу; це день створення Українських січових стрільців У боях під Стрипою у 1915 р. брала участь Жіноча чота УСС – це перший військовий жіночий підроз-діл у Європі (33 жінки). У битві під Семиківцями чо-тою керувала хорунжа Софія Галечко – одна з пер-ших українських жінок-офіцерів (крайня справа). Г. Дмитерко – зліва. Олена Степанів – національнагероїня Галичини доби визвольних змагань 1914-1920 р., хорунжа, командир чоти УСС, була у полоні в Росії 1915-1917 рр. (в центрі.)
травень-червень 1916 р. – Брусиловський прорив. Наступ росій-ських військ на Південно-Західному фронті під командуванням гене-рала О. Брусилова, прорив австрійської оборони, захопили східну частину Галичини, Буковину, Волинь. Серпень – вересень 1916 р. – битва УСС із російськими військами на горі Лисоня під Бережанами.вересень 1916 р. – червень 1917 р. - «позиційна війна»червень 1917 р. – наступ російської армії на львівському напрямку завершився повним провалом і витісненням російських військ з Галичини, Буковини. Стабілізація фронту до укладання Брест-Литовського мирного договору між РСФРР і Німеччиною 3 березня 1918 р.1916-1917 р. Лінія фронту влітку 1917 р.