Презентація "КАРПАТСЬКА УКРАЇНА"

Перша битва другої світовоїКарпатська Україна

Криза міжнародних відносин 1938 р., яка була спричинена зростаючими претензіями Гітлера призвела до Мюнхенської конференції у вересні 1938 р., за рішенням якої Велика Британія та Франція погодились передати Німеччині Судетську область Чехословаччини, що було використано як прецедент Польщею та Угорщиною, перша анексувала Тешинську Сілезію, а друга – претендувала на Закарпаття.

Як видно, шматувати Чехословаччину Третьому Рейху активно допомагала Польща! Так, та сама Польща, на яку вже восени цього ж 1939 року спільно нападуть Третій Рейх і СССР. Та сама Польща, яку стікаюча кров'ю Україна рятувала від радянської окупації у 1919 році, і "подякою" за це у 1921 році стала сепаратна Ризька угода Польщі з радянською Росією — бо дуже сильно Польща жадала собі так звані "сходні креси" — захід України, Білорусі та половину Литви. "Львув наш! Вільно наш! Мєнск Совєтам!" — тішились ляхи. Польща ще не знала, що буде наступною!

Політичні сили Закарпаття вирішили скористатись ситуацією та добитись обіцяної автономії, яка була надана Прагою 11 жовтня 1938 р. Але голова автономії русофіл А. Бродій, працював на Угорщину, через що, новим головою автономії став отець Августин Волошин, який сформував проукраїнський уряд, спираючись на УНО.

Проте міжнародна ситуація загострювалась, 2 листопада за рішенням Віденського арбітражу Прага змушена була передати Угорщині південні райони Словаччини та Підкарпатської Русі.

Уряд Волошина переніс свою резиденцію до Хуста. Адміністративні органи, система освіти й видавнича справа переводились на українську мову.

Розпочалась організація народної оборони – Карпатської Січі. 12 лютого на виборах то сейму УНО набрало 92% голосів. Проте Гітлер вирішив повністю ліквідувати Чехословаччину та віддати Закарпаття своєму сателіту – Угорщині.

В цих надзвичайно складних умовах Августин Волошин приймає рішення про проголошення незалежності Карпатської України, сейм 15 березня 1939 р. підтвердив незалежність Карпатської України, а Волошин був обраний її президентом.

Державною мовою оголошувалась українська, державним прапором синьо-жовтий, а державним гербом – сполучення крайового герба з національним. Державним гімном – «Ще не вмерла України..».

З трибуни Сойму звучали піднесені слова: «Наша Земля стає вільною, незалежною та проголошує перед цілим світом, що вона була, є й хоче бути УКРАЇНСЬКА. І коли б навіть нашій молодій Державі не суджено було довго жити, то наш Край залишиться вже назавжди УКРАЇНСЬКИЙ, бо нема такої сили, яка могла б знищити душу, сильну волю нашого українського народу».

Тим часом проблема Закарпаття набула розголосу далеко поза межами своєї території. Уряд Карпатської України діставав всебічну підтримку з боку населення Західної України, української діаспори європейських країн, США та Канади, що вбачали в автономній державі зародок майбутньої Соборної України.

Водночас, така активізація політичного життя в Закарпатті викликала занепокоєння в сусідніх державах, особливо в Угорщині.  Угорський уряд не відмовлявся від своїх територіальних претензій, апелюючи до рішення Віденського арбітражу від 2 листопада 1938 р. про передачу південної частини Закарпаття з містами Ужгород, Мукачево, Берегово, Чоп  до своєї країни.

Угорці розпочали наступ 14 березня, їм протистояли Карпатські січовики, кількістю в 2 тисячі, тримаючи мужню оборону до 17 березня, захисники Карпатської України проявили героїчну мужність та відданість ідеї незалежності України.

Карпатська Січ сміливо протистояла мадярам і полякам. Українці, на відміну від інших, першими дали відсіч нацистським планам Третього Рейху і Гітлера щодо перекроювання кордонів в Європі. Проти українців виступили пронацистські угорські війська та польські диверсанти. Чисельна перевага угорських і польських окупантів призвели до поразки...

Карпатська Україна як держава проіснувала недовго, проте заявила світові про волелюбність українського народу, залишила свій слід в українській історії. Підтвердила, що Закарпаття є українською землею, а українці цього краю – невід’ємною частиною великої української нації.

II Світова війна для України почалась 15 березня 1939 року. Українці перші прийняли удари Другої Світової війни! Для Українців II Світова розпочалася не у вересні, а в березні 1939 року. Українці першими в Європі дали відсіч Третьому Рейху і нацистським союзникам Гітлера з Угорщини.

Після подій у Карпатській Україні, Провід Українських Націоналістів (ПУН) зайняв чітку і виразну позицію щодо політики гітлерівської Німеччини, яка стала виразно антинацистською.

©Світлана МАЄВСЬКАДякую за увагу!