Презентація НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ МОЛОДІ ПІД ЧАС ВІЙНИ

Національно-патріотичне виховання молоді під час війни. Патріотизм – це просто егоїстична любов до СВОГО, а націоналізм - це самовіддана любов до СВОЇХ. Микола ПЛАВ’ЮК

План повідомлення1. Законодавча база України щодо патріотичного виховання та державні освітні вимоги у цій сфері.2. Криза патріотизму або чому зникає ейфорія.3. Патріотична компетентність.4. Як виховати патріота.

Законодавча база України щодо патріотичного виховання1. Концепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді (2015)2. Указ Президента України № 948 «Про Концепцію Допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді» (2002)3. Указ Президента України №334 Про заходи щодо поліпшення національно-патріотичного виховання дітей та молоді» (2015)4. Наказ «Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, Заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді та методичних рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах» N 641 від 16.06.2015.5. Постанова «Про Національну програму виховання дітей та учнівської молоді в Україні» N 1-7/6-98 від 01.07.2004.6. Розпорядження «Про схвалення Концепції Державної цільової соціальної програми національно-патріотичного виховання на період до 2025 року» N 1233-р від 09.10.2021.7. Указ Президента України «Про Стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 - 2020 роки» N 580 від 2015 р.8. Указ Президента України «Про Стратегію національно-патріотичного виховання» N 286 від 18.05.2019.9. Наказ МОН України від 06.06.2022 № 527 Про деякі питання національно-патріотичного виховання в закладах освіти України та визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015 № 641

Криза патріотизму або чому зникає ейфорія4 У вимірі десятиліть – у світі шириться мультикультурність. Дехто вірить, що переможе вона – і національні культури залишаться просто сувенірною екзотикою. Хтось навпаки вказує на посилення націоналістичних тенденцій: у Польщі, Угорщині, та, зрештою, тому ж Афганістані послідовно до влади приходять націоналісти і консерватори. Але поки що саме мультикультурні і демократичні, а не консервативні і національні, держави розвиваються швидше, і якість життя у них краща. А в мультикультурному середовищі національна ідентичність швидко втрачається: інколи навіть уже у першому поколінні.

Які причини кризи патріотизму?51. Кінець епохи романтизму. Йдеться про те, що ключовим предметом національної ідеї було здобути державу.2. Традиційне мислення.3. Небажання змінюватися. Адже є страхи, які не дають рухатися. Наприклад, прихильність до народної медицини замість того, щоби довіряти доказовим методам лікування.4. Наївне мислення.

Як подолати цю кризу?6 Патріотизм – це перш за все про гідність. І коли твою гідність принижують, нападають на твою державу, зневажають твою мову і культуру – то ось тоді патріотизм і прокидається. Як це сталося в зараз. І тоді питання про те, чи потрібен це патріотизм, уже не стоїть: ти робиш те, що маєш. Патріотизм – це також про любов. Якщо ми любимо нашу культуру, нашу ментальність, нашу мову – то хай навіть пройдуть сотні років, ми і далі любитимемо свою Україну!А зробити це ми можемо підсиливши патріотизм надійною ідеологією.

Ідеологія патріотизму7 Націоналізм — це комплекс політичних, економічних, правових і культурологічних заходів, спрямованих на збереження і розвиток тої чи іншої нації. Так записано в енциклопедіях багатьох країн світу. Зовсім по-іншому трактувалось це слово в книгах, виданих в СРСР. Зараз ліві сили в Європі відроджують радянське розуміння націоналізму.“Вони бояться націоналістів, оскільки ми пропонуємо відмінні від лібералів цінності. Тому, щоб поборити націоналізм – потрібно його дискредитувати. Націоналізм насправді це вища стадія патріотизму”, – був переконаний Микола Плав’юк.

Націоналізм чи нацизм8 Російська пропаганда з початку війни на Донбасі розпочала процес дегуманізації українців, жонглюючи поняттями "нацизм" та "націоналізм". Через роки рупор Кремля "зрівняв" дані поняття. Однак як у теорії, так і на практиці вони відрізняються. Нацизм - це тотальна ідеологія, що базується на величі однієї нації, її приналежності до "вищої раси", що "дає їй право" на розширення "життєвого простору" через захоплення територій та геноцид. Націоналізм – ідеологія, у якої базові принципи – цінності нації та її правомірність як джерела влади. Націоналізм стверджує, що кожна нація має керувати собою самостійно та бути вільною.

Патріотична компетентність. Що це?9 Під національно-патріотичною компетентністю розуміємо національно-патріотичну компетентність, що є базовою складовою компетентнісного підходу в сучасній освіті. Дана компетентність є інтегративною характеристикою особистості, яка включає й певний рівень психологічної готовності до активного здійснення суспільного життя – патріотичність, національна свідомість.

Як виховати патріота. 10 Тепер, в умовах повномасштабної війни, яку розв’язала рф проти України, вже ні в кого не викликає сумнівів той факт, що зараз ми маємо приділити особливу увагу національно-патріотичному вихованню. Саме тому надзвичайно важливо:1. Проводити заходи національно-патріотичної спрямованості.2. Займатися волонтерською діяльністю.3. Розповідати дітям про українську культуру.4. Влаштовувати акції пам'яті.5. Проводити години спілкування, присвячені війни рф проти України.6. Створювати навчальні проєкти, присвячені борцям за незалежність та свободу нашої країни.7. Організовувати зустрічі із ветеранами АТО, ООС та війни рф проти України. Стежте за тим, аби заходи були позбавлені проявів шароварщини та надмірного пафосу – він надто часто сприймається як нещирість, а діти гостро на це реагують.

А як виховують патріотів в інших країнах?11 Кожна з країн обирає ті інструменти патріотичного виховання, які відповідають поточній внутрішній ситуації. Хтось пропагує ідеї добровільної участі громадян у вирішенні суспільних проблем. В інших країнах відбувається суворий владний контроль над патріотичним вихованням. А деякі обрали шлях поширення громадянської свідомості.

Сполучені Штати Америки12 У США навчають американських дітей з дитинства, проявляти повагу та любов до державної символіки. І це ми можемо констатувати через кіноіндустрію. До речі, у значній частині американських начальних закладів навчальний день починається із Клятви вірності прапору, зміст якої наступний: «Я клянуся у вірності прапору Сполучених Штатів Америки і Республіці, яку він символізує, одній нації під Богом, неподільній, із свободою та справедливістю для всіх». Важливим інститутом прояву та виховання патріотизму є Збройні сили США. Американці вважають, що служба в лавах Збройних Сил Америки – це гідно та патріотично.

Сполучені Штати Америки13 Загалом, американці дуже шанують свою історію. У календарі можна знайти багато патріотичних дат – День Прапора, День Незалежності, День ветеранів, дні народження президентів та культових постатей. Все це стає приводом для проведення тематичних уроків та заходів. Особливе місце займає скаутський рух. На заходах, організованих його представниками, у дітях виховується почуття обов’язку перед собою, оточуючими та державою. Загалом, якщо не враховувати значну підтримку з боку держави, то патріотизм в США – це не загальна повинність, а частина культури та самосвідомості.

Японія14 У цій країні система морального та патріотичного виховання нероздільні з освітою. Це врегульовано на законодавчому рівні (поновлений закон про освіту 2006 року). Японці трактують патріотизм по-своєму, у них він проявляється у працелюбстві, милосерді та гуманності. Саме тому ще зі школи дітей вчать не цуратися жодної роботи. Присутня у них й повага до держави та владних структур, усе це підкріплено почуттям суспільної єдності. Можна навіть назвати це колективізмом, коли в ім’я загального добра можна забути про власні інтереси. До речі, японці дуже шанують традиції. Зокрема, тут носять кімоно у будь-який час, а на вихідних деякі магазини пропонують знижки клієнтам, які завітали до них у національному вбранні.

Китайська Народна Республіка15 Патріотичне виховання суворо контролюється Комуністичною партією Китаю та Комуністичним союзом молоді Китаю. Особливо посилилась діяльність у цьому напрямку протягом останнього десятиліття. Що стосується патріотичного виховання у школі, то воно регулюється законом «Про освіту» від 1995 року, новою директивою від 2016 року посилюються акценти на патріотизмі та відданості партії. Цей аспект торкається усіх сфер освіти – від дошкільної до вищої, проявляється у глибокому вивченні власної історії, культури.

Китайська Народна Республіка16 За пропозицією уряду, в школах введено 50 годин уроків патріотичного виховання на рік. На них буде зосереджено увагу «побудові національної гармонії, ідентичності та єдності серед людей», іспитів не передбачено. Проте така ініціатива викликала обурення у жителів особливого адміністративного району Гонконг, що вилилось у протести та звинувачення, що навчальна програма курсу лише малює рожеву картину про Комуністичну партію.

Великобританія17 Для школярів цієї країни основним осередком патріотичного виховання є скаутські загони. Їх діяльність формується за підтримки воєнно-політичного керівництва держави. Міністерством оборони реалізовано декілька соціальних та навчальних програм. Чи варто згадувати про культ королівської родини? Британський патріотизм є досить складною темою з огляду на особливості соціально-економічного розвитку країни та її територіального устрою.

Німеччина18 З огляду на певні історичні події, друга половина ХХ століття позначились у Німеччині приглушенням прямого патріотичного виховання, керованого державою. У державі керуються принципом, що патріотизм не можна прищепити. Але громадські недержавні організації зараз діють якраз у напрямку патріотизму. Проте головна задача – виховати дітей, з яких виростуть відповідальні громадяни, які зможуть покращувати життя в країні.

Франція19 У школах Франції проводяться спеціальні уроки громадянської освіти, на яких розповідають про ідеї рівноправності, соціальної справедливості, свободи особистості. У початковій школі діти дізнаються про місце Франції у сучасному світі, а також вивчають слова «Марсельєзи». У середній школі знання про країну поглиблюються. Більш того, змалечку діти знають багато інформації про французьку армію, національну безпеку. На законодавчому рівні закріплено, щоб на фасадах будівель шкіл були прапори Франції та девіз «Свобода, Рівність, Братерство».

Франція20 Ще існує захід «День призову», протягом якого школярі направляються у казарми та знайомляться з особливостями служби в армії. По завершенню діти отримують сертифікати, без яких не буде доступу для здачі іспитів для отримання атестату зрілості чи водійських прав. До речі, у лютому 2018 року Е. Макрон, президент Франції, озвучив перспективу «військової служби» для дітей віком 10-16 років, вона розгортатиметься в декілька етапів. У якості інструкторів виступатимуть шкільні вчителі та волонтери.

Польща21 Усі поляки, як один, з гордістю промовляють: «Jestem Polakiem». Польська держава дбає про патріотичне виховання своїх громадян ще з дошкільного віку. А кілька років тому польське Міністерство культури запустило в Інтернет для 4-5-річних дітей освітній веб-сайт, який допомагає юним полякам засвоїти стандарти рідної культури.

Литва22 У 1990 році у Литві відбулась масштабна освітня реформа, яка закріпила постулати патріотичного виховання школярів. Держава забезпечила належне фінансування, все закріплено на законодавчому рівні. Громадянська освіта та патріотичне виховання нероздільно пов’язані між собою, діти вивчають не тільки історію, культуру, право, але й навчаються застосовувати знання на практиці, зокрема в роботі шкільного самоврядування, формуванні суспільних рухів та створенні заходів.

Латвія23 Латвійська система освіти передбачає обов’язкове проходження школярами військової підготовки. Курс налічує чотири блоки, один з яких передбачає виховання юних патріотів. Окрім того, значна увага приділяється фізичному вихованню, особливостям спілкування та, власне, військовій справі.

24

Дякую за увагу!Світлана МАЄВСЬКА