Презентація "Народна іграшка як засіб виховання дитини"

Народна іграшка як засіб виховання дитини. Виконала Гнатюк Анастасія

Що таке народна іграшка? Народна іграшка являє собою вияв творчості спільноти, який єднає різноманітність народної культури. У деяких місцевостях іграшку називають цяця, ляля, забавка. Іграшка і є пам’яттю людства, народу, про їх прадавнє та історичне минуле. Її форма є однією з начальних форм до освоєння людиною навколишнього світу. Традиційна іграшка є культурним надбанням народу подібно до рідної мови, літератури, картини, пісні. Народні іграшки перевірені любов’ю дитини, її грою. Вона зберігає в собі культуру, допомагає згадати самобутні риси естетики свого етносу.

Культура іграшки – один з найважливіших елементів духовної культури людства. Ще з давніх часів у ліжечко ліворуч від доні клали ляльку, для хлопця праворуч від – сопілку. Згідно з давніми повір’ями, це були і є символічними атрибутами-оберегами, які з’явились із часів язичництва та мали надзвичайно магічну силу. Із прадавніх років діти самі робили собі іграшки – нація старалась виховувати майстрів у майбутньому . У наші ж часи діти мають велику кількість дорогих іграшок. Вони приваблюють яскравістю, красою, але, дуже скоро набридають і не будуть улюбленими, адже фантазії дитини до них нічого додати. Історія народної іграшки

Народні іграшки з дерева. Вироби ремісницької характеристики становлять більшість іграшок з дерев’яного матеріалу. Наприклад – свящики, тряцькальця, вітряки, деркачі, тощо. У них відсутня культурна художність, наявна лише ціль гри. У воєнні часи їх широко продавали на ринках, ярмарках. Виготовляли іграшки з дерева ремісники, які жили у невеликих містах чи селах. Такі вироби пов’язані з ефектом шуму, адже ще у прадавні час вони робили функцію захисту. Люди вважали, що гучний звук іграшки відганяє потойбічні сили від дошкільника. У Київській Русі особливо популярними були іграшки із дерев’яного матеріалу. Залишки таких іграшок знайдено у східній частині сучасної України, на Запоріжжі, Наддніпряншині. Вік знахідок приблизно 1000 років.

Іграшки з глини Свищики, пищунки – є одними з найпопулярніших та найулюбленіших дітьми традиційних українських іграшок. Виготовляли такі іграшки майже на всій українській землі. Виготовляли іграшки з глини частіше всього у містах та селах, де жило поселення гончарів. Гончарі полюбляли робити творіння у вигляді пташок, звірів, образів людей та дарувати їх маленьким дітям, як символ щасливого життєвого шляху та оберегу від потойбічних злих сил. Коні-свищуни і подібні з ними скульптури іграшки творців (цапи, півники, лосі, корови, пташки, лебеді, гуси, собаки, коти тощо) – в своїй основі досить примітивні та водночас мають певну оригінальність за засобами вираження мистецтва, певного завдання, мети та цілі.

Ляльки з тканини. Лялька – є особливим типом народних іграшок з тканини. Відтворення лагідної турботи мами про її саму, дитина доглядає за лялькою, любить її, найбільше ефективно психічні етапи є кращими передумовами до розвитку психіки та отримання моральних норм поведінки, тощо. Ляльок шили із частин тканини різних матеріалів, до складу входили – льон, шовк, конопля, кропива, вовна. Їх забарвлення було три або семи кольорове. Поєднання цих кольорів було надзвичайно несподіваний, наприклад: білий-рожевий- чорний, зелений-коричневий-голубий, червоний-помаранчевий-зелений, морквяний-чорний-малиновий-синій-зелений-помаранчевий-білий. Завданням таких ляльок був розвиток та гра дитини.

Іграшки з тістаІграшками такі творіння можна лише умовно назвати, тому що у них обрядове завдання об’єднується із ігровим. Іграшки з тіста особливо відносяться до такої категорії (печиво у формі пташок, кроликів, ведмедів, півнів, кіз, курей та курчат). Їх випікання відбувається здебільшого сезонно, це і пояснює їх обрядове призначення. Таке печиво часто має умовний образний характер, адже має дуже гарний та яскравий вигляд. Дошкільник спочатку грається ним, потім з’їдає.

Іграшки з сируІграшки з сиру часто роблять у Карпатських селах – Косівському і Верховинському районах. Іграшки з сиру, як і вироби з тіста, мають велике обрядове призначення. Створення таких іграшок було здебільшого роботою та промислом жінок. Поступово стало більш складним і виготовлення сиру. Сир з молока корови був більш підходящим матеріалом для роботи з іграшками. Зараз в селах Карпат створюють з сиру коней, баранців, півників, курей і курчат, козаків на конях тощо. Такі іграшки не оздоблюють фарбою, лише ставлять крапочки чи вирізають певний орнамент. Іграшки із сиру можна розподілити на 2 групи – художні та натуралістичні. Художні сирні іграшки мають більш умовне зображення тварини чи людини, присутні нереальні риси чи будова. Натуралістичні є копією реальної тварини, птаха чи людини, тому вони є складнішими за будовою, оздобленням.

Система впровадження української народної іграшки у процес виховання сучасних дітей. Фактичний план навчання та навчання дітей дошкільного віку вимагає дослідження та аналізу вимог щодо використання українських народних іграшок як навчальних засобів. Програма виховання та навчання дітей дошкільного віку "Малятко" передбачає наступний зміст роботи: Використовуйте народні іграшки, які діти можуть бачити, чути, торкатися, торкатися, бити, трясти, розмахувати, перекладати, кидати, нюхати і відчувати, щоб сприяти загальному розвитку дитини, особливо розвитку сприйняття, мови та рухових органів. Змішуйте предмети та іграшки (молотки, дзвіночки, брязкальця, свистки, дерев'яні батоги) у межах досяжності немовлят, щоб сформувати здатність до координації та руху за бажанням.

Щоб викликати у людей інтерес до ігор, етнічні іграшки використовують для різних дій. Задоволення дитячих споживчих бажань не тільки відповідає їх споживчим потребам, але й задовольняє потреби у створенні нових предметів та іграшок: казкових тварин, стрічок, віночків, хусток, паличок, кубиків; шумових іграшок. Заохочуйте дітей активніше спілкуватися з народними іграшками. Розвивати ідеї та вміння розрізняти кольори та візуальні ефекти в народних іграшках, які є розумними та красивими (матриця, писанки, гриби, башточки, плямисті кури, візки з одним чи двома кониками).

ВИСНОВОКЯк витвір мистецтва, культурне явище та спосіб виховання дітей, народні іграшки вже давно привертають увагу науковців. Українська народна іграшка займає важливе місце у виховному процесі сучасних дошкільних закладів, оскільки вона має велике значення у всебічній освіті дітей дошкільного віку. Народні іграшки - це специфічна робота. Він має пізнавальне значення для дітей і відображає явища реального світу у придатній для використання формі. Народні іграшки несуть інформацію, красиві та втілюють оригінальні ідеї. Сім’ї використовують його в дитячих садках для збагачення та урізноманітнення ігрової діяльності дітей, розширення знань про світ та його людей та розвитку традиційних навичок національної культури. Діти розглядають народні іграшки як вид мистецтва, який допомагає збагатити їх дух.