Номер слайду 6
ОЙ У ЛУЗІ ТА ЩЕ Й ПРИ БЕРЕЗІОй у лузі та ще й при березі червона калина,Породила молода дівчина хорошого сина. Породила та ще й положила в зеленій діброві,Дала йому тонкий стан козацький, дала чорні брови. Дала йому тонкий стан козацький, ще й чорнії брови,Та не дала тому козакові ні щастя, ні долі. — Та було б тобі, моя рідна мати, тих брів не давати,Було ж тобі, моя рідна мати, щастя й долю дати. — Розвивайся ти, сухий дубе, завтра мороз буде,Ой збирайся, молодий козаче, завтра похід буде. — Я морозу та й не боюся, зараз розів’юся,Я походу та й не боюся, зараз уберуся.— Ой ви, галки, ой ви, сизокрилі, підніміться вгору,Ой ви, хлопці, славні запорожці, верніться додому. — Ой раді б ми ще вище підняться — туман улягає,Ой раді б ми додому вернуться — гетьман не пускає. Ой не так гетьман, як гетьманська мати,Хоче нами, козаками, турка звоювати. Вона нами, козаками, турка не звоює,Тільки нашим білим тілом орлів нагодує. Прочитайте виразно!