Презентація "Народні наймитські, рекрутські, солдатські, жовнірські пісні: «Ой матінко-вишня», «В суботу пізненько». Відображення соціальних явищ життя в Україні в різні історичні

Народні наймитські, рекрутські, солдатські, жовнірські пісні: «Ой матінко-вишня», «В суботу пізненько». Відображення соціальних явищ життя в Україні в різні історичні періоди.

Наймити або батраки — суспільна верства, яка, не маючи інших засобів до нормального існування, крім власної праці, працює на власника, що володіє основними засобами виробництва.

Наймитування як суспільне явище з´явилось після скасування кріпацтва 1861 р. Звільнені, але обкрадені реформою, збіднілі безземельні чи малоземельні селяни не мали іншого способу для прогодування сім´ї, як іти і найматися на роботу до поміщиків. У пошуках кращої долі вони вирушали до міста, наймались до господарів виконувати різного роду роботу.

Багатьма мотивами наймитські пісні переплітаються також із сирітськими, адже саме сиротам найчастіше доводилося іти в найми. У наймитських піснях звучать мотиви, подібні до бурлацьких: важка праця, від якої «піт очі заливає», за яку майже нічого не платять, хоч доводиться працювати навіть у неділю.

Наймитські пісні відтворювали умови побуту й настрої наймитів — селян, які для заробітку наймалися в заможні селянські господарства. Наймитські пісні — різновид соціально-побутових пісень, що відображає настрої, побут і соціальний стан наймитів у селянських господарствах.

недоля, безрадісне життя; туга за родиною, бажання швидше повернутися додому; тяжка праця на інших, експлуатація; нарікання на важкі умови життя. Основні мотиви наймитських пісень:

Робота з підручником

Ой матінко-вишня, чи я в тебе лишня?Що віддала в чужі краї, де я непривишна. Ой матінко-зірко, як у строці гірко,Куди хилять, то й хилюся, бо я всіх боюся. Бо я всіх боюся,Як піду я в чисте поле, то й не ворон кряче. То й не ворон кряче,А то ж моя рідна ненька та й за мною плаче. Та й за мною плаче,Як піду я понад лісом, щось у лісі туже. Щось у лісі туже,Ой то ж моя рідна ненька робити не здужа. Робити не здужа,Ой хіба ж ти, моя ненько, води не носила?ОЙ МАТІНКО-ВИШНЯВиразно прочитати!

ОЙ МАТІНКО-ВИШНЯВоди не носила,Чом ти мене маленькою та й не притопила? Та й не притопила,Ой хіба ж ти, моя ненько, грядок не копала?Грядок не копала,Чо’ ж ти мене маленькою та й не прикопала? Та й не прикопала,Як піду я понад яром та й гляну в провалля. Та й гляну в провалля,Чужим діткам життя гарне, а мені горювання. Який мотив пісні? Якою має бути її мелодія — весела чи тужлива?

ОЙ МАТІНКО-ВИШНЯhttps://www.youtube.com/watch?v=452cwt. Pd. P8 QПослухайте пісню!Який настрій викликає у вас пісня?

Паспорт твору {7 DF18680-E054-41 AD-8 BC1-D1 AEF772440 D}Автор Народ. Твір «Ой матінко-вишня»Рід Лірика. Жанр Соціально-побутова пісня; наймитська пісня. Тема   розповідь про страждання наймички, яка вимушене важко працювати на чужих людей далеко від дому. Мотив Відображення страждань через важку наймитську долю

Художні засоби:пестливі звертання – “матінко-вишня”, “матінко-зірко”, “моя ненько”,риторичне питання – “Чом ти мене маленькою та й не притопила?”паралелізм – “То й не ворон кряче, А то ж моя рідна ненька та й за мною плаче”

Якщо козаки йшли воювати добровільно, то в рекрути, солдати (у російському царському війську) та жовніри (у кайзерівському австро-угорському війську) здебільшого забирали примусово. У рекрути (у народі їх часто називали некрутами) забирали служити спочатку довіку, потім термін скоротили до 25 років. З другої половини ХІХ ст. рекрутські набори замінили повинністю, а військових почали називати солдатами.

Рекрутські, солдатські, жовнірські пісні — різновид суспільно-побутових пісень про життя та побут вояків.

Робота з підручником

В СУБОТУ ПІЗНЕНЬКОВ суботу пізненько,В неділю раненько. Кувала зозуля. Та й все жалібненько. Ой то ж не зозуля, То рідная мати. Вона виряджала. Сина в солдати.«Іди, іди, синку,Іди, не барися,На третій годочок. Додому вернися». «Якби ж ти, мати, знала,Яке мені горе,То б ти переплила. Все Чорнеє море. Якби ж ти, мати, знала,Яка мені біда,То б ти переслала. Горобчиком хліба. Горобчиком хліба,Синичкою солі,Ой боже ж мій, боже, В якій я неволі!»Який епізод із життя солдата відтворено в пісні?Виразно прочитати!

https://www.youtube.com/watch?v=a. VAFd. Lsajzc Послухайте пісню у виконанні Волинського народного хору

Паспорт твору {5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Автор. Народ. Твір«В суботу пізненько»Рід. Лірика. Жанр. Соціально-побутова пісня; солдатська пісня. Мотив. Відображення страждань через важку солдатську долю. Художні засоби. Риторичні звертання, тавтологія, пестливі слова, художній паралелізм, постійні епітети, гіпербола

Робота з підручником