Презентація "Народні чумацькі пісні. «Ой ішов чумак з Дону». Драматизм у зображенні ситуацій мандрівного способу життя чумаків.

Народні чумацькі пісні. «Ой ішов чумак з Дону». Драматизм у зображенні ситуацій мандрівного способу життя чумаків.

Давно колись ходили в Крим. За сіллю чумаки,Чумацький шлях - їх поводир,Водив туди й сюди...І шлях той був не із легких,То ж доля чумаків. Враз обертала їх усіх На славних козаків!

До суспільно-побутових пісень НЕ належатьа) кріпацькі б) веснянкив) заробітчанські г) козацькіБільшість козацьких пісень сповненіа) піднесеного й пристрасного пафосу б) маршового й закличного пафосув) веселого й радісного пафосу г) трагічного й героїчного пафосу. У суспільно-побутових піснях зображуютьсяа) почуття закоханих людей б) картини природив) настрої певної соціальної групи,викликані певними явищами суспільного життяг) незвичайні пригоди казкових героїв. Тести на повторення

Пісня «Ой на горі та женці жнуть» належить доа) козацьких б) чумацькихв) бурлацьких г) рекрутських. Пісня «Ой у лузі та ще й при березі…» належить доа) козацьких б) чумацькихв) бурлацьких г) рекрутських. У пісні «Ой на горі та женці жнуть» згадуються козацькі ватажкиа) Сірко, Хмельницький б) Наливайко, Підковав) Дорошенко, Сагайдачний г) Полуботок, Калнишевський Козацькі пісні виникли ва) XV ст. б) Х ст.в) ХVІ ст. г) XVIII - першій половині XIX ст. Що знадобиться козакові в дорозі (за піснею "Ой на горі та женці жнуть")?а) тютюн та люлька б) верба й калинав) гостра шабля г) червона калина

З давніх-давен чумакування до Азовського та Чорного морів, на Дон було одним із найпоширеніших промислів в Україні. Чумаки (ще раніше їх називали солениками) їздили по сіль, рибу, зерно, деревину, віск, дьоготь, прянощі тощо. Перша валка (валка могла налічувати до 50 чумацьких возів — маж) збиралася в мандрівку із середини березня.

Валка – група підвід, возів із вантажем, який перевозять кудись. Етнограф і філолог Віктор Давидюк стверджує, що більшість понять, пов’язаних із перевезенням солі (чум — діжка, мажа — віз, валка — група возів тощо) мають тюркське походження.

Хто ж займався чумацьким промислом?Чумацтво не було однорідним. Ним займалися заможні селяни, козаки, міщани і навіть духовенство. Чумацтво ділилося на дві категорії - чумаки-власники і чумаки-погоничі. Одні мали десятки пар волів та маж (вози), добротні господарські будівлі, склади товарів і пункти їх збуту. Біднота - переважно з кріпосних селян служила (наймалася) погоничами у багатих чумаків. Чумацтво в цілому було вигідним промислом і про це свідчать деякі статистичні дані. У ХVІІІ ст. купівля і перевезення пуда солі (16 кг) коштувала чумаку - 8-12 копійок, а продавалася сіль на Україні (в середньому) по 26 копійок за пуд. За три поїздки за рік чумак міг отримати до 20 карбованців чистого доходу. (Пара чумацьких волів тоді коштувала 14-30 крб.). Прочитай!Це цікаво!

У 1812 році мандрівник Даніель Клерк, розповідаючи про українських селян (зокрема і чумаків), зазначив, що вони шляхетні, фізично міцні, чисті, запопадливі, гостинні, побожні…Зі собою в дорогу чумаки брали гроші, щоб купити товар, запас харчів, запасні частини до возів, ліки для худоби, коломазь для змащення коліс. Основними харчами в дорозі були хліб, сухарі, куліш та галушки. За дев’ять тижнів мандрівки чумак споживав більше 26 літрів пшона, понад 40 кг сухарів, 25 кг печеного хліба, 4,1 кг сала та по 8,2 кг пшеничного і гречаного борошна.

Одяг чумаків був непоказний, але міцний: дві сорочки, двоє штанів, свитка, чумарка, пояс, шапка-кучма. У холодну пору брали кожуха. Одну із двох сорочок не скидали упродовж всієї мандрівки. Вона була змащена дьогтем і захищала від вологи, пилу, комах та інфекцій. Другу одягали тільки в одному випадку – коли чумак помирав.Їхали на волах. Вони були популярніші, ніж коні, насамперед, через неперебірливість до харчів. Воли були предметом особливої гордости чумака. На чолі валки ставили найкращу худобу. Для неї робили різьблене ярмо. ЯРМО - упряж для робочої великої рогатої худоби, зроблена з дерев'яних брусків, з'єднаних у вигляді рами, яку одягають на шию тварин і замикають занозами.

Небезпечне життя та побут чумаків відтворюють чумацькі пісні. Їх створювали переважно самі чумаки, рідше — інші селяни, які розуміли важливість і небезпеку цього промислу.

Чумацькі пісні — різновид народних соціально-побутових пісень, у яких оспівано життя та побут чумаків.

Складали пісні найчастіше самі чумаки, а співали їх у дорозі або під час відпочинку. Нашу Галактику в Україні прийнято називати Чумацьким Шляхом, бо простягається вона світлою туманною смугою в нічному небі з півночі на південь і для чумаків завжди була дороговказом. А в небі сяє між своїм обозом. Великий Віз безсмертністю коліс…Оце і вся різниця поміж возом і мрією про той же самий віз. Л. Костенко

Основні мотиви чумацьких пісень: мандрівка чумаків і різні небезпеки, які чекають на них у дорозі (напади розбійників, голод, холод, хвороби, втрата худоби)нелегка доля, сенс життя чумакатуга чумака за рідними, селом і домівкоюповернення чумаків додому, їхня вдала мандрівка, зустріч із сім’єю чи коханоюсмерть чумака в дорозібезмежність степів, романтика дороги. Як ви думаєте, яким було життя чумаків?

Ліричний герой пісень — чумак — вільнолюбна людина, яка терпляче приймає всі випробування долі. Він мужній, у небезпечних ситуаціях може за себе постояти. Часто до ризикованого промислу його змушує недоля та злидні.

Робота з підручником

ОЙ ІШОВ ЧУМАК З ДОНУОй ішов чумак з Дону, Як із Дону додому. Ой як з Дону додому, Та й сів над водою. Та й сів над водою, Та й проклинає ж свою долю: «Ох доле ж, моя доле, Да чом ти не такая?Ох да чом ти не такая, Ох як доля людськая?А я чужу долю да сім раз поцілую, Да долю хорошую. Ой а я свою долю поб’ю-порубаю Да в річку побросаю. Ой пливи, моя ж доле, пливи за водою! Ох а я за тобою». Виразне читання пісні

Ця пісня розповідає про чумака, який вирушив в далеку й небезпечну мандрівку, і може не повернутися додому. Повертаючись з далекого шляху, чумак зупиняється біля річки і розмірковує про свою важку долю. У дорозі йому доводиться долати різні труднощі та небезпечні ситуації, уникати розбінийків, рятуватись від негоди. Його подорожі важкі та непередбачувані. Він виражає своє незадоволення життям, порівнює свою долю з іншими, кращими, і в розпачі хоче позбутися її, скидаючи в річку. Це символічне зображення боротьби людини зі своєю долею та невдоволенням життям, яке їй випало. Про що розповідається у пісні?Розкажи, який епізод із життя чумаків покладено в основу пісні. Доведи, що народ співчуває долі чумаків.

Сучасний етногурт «Даха. Браха» створив атмосферну версію чумацької пісні «Ой ішов чумак з Дону».https://www.youtube.com/watch?v=c1kw. Dsw. L07 Y

Аналіз пісні{93296810-A885-4 BE3-A3 E7-6 D5 BEEA58 F35}Авторнародна пісня. Жанрчумацька пісня (суспільно-побутова)Темарозповідь про важке життя та нелегкі подорожі чумаків, які займалися торгівлею і перевозили товари на великі відстані.Ідеявисловлення співчуття чумакові, який має складну долю. Головна думка людина часто відчуває несправедливість своєї долі і прагне змінити її, але водночас залишається залежною від обставин і зовнішніх сил, які не завжди підконтрольні. Настрійтужливий, ностальгічний.

постійні епітети:  “чужа доля”, “доля людськая”повтори (тавтологія): “ з Дону”, “з Дону до дому”, “Ой доле ж моя доле”Художні засоби: Пригадайте, що називається постійним епітетом?

Доберіть і запишіть у зошит 5–7 слів-асоціацій до чумацьких пісень (художній образ, географічна назва, стать або / і вік людини, соціальний статус, настрій та ін., за зразком с.21)Виконайте завдання