Презентація "Народні свята та обряди українців у осінній період"

Народні свята та обряди українців у осінній період

Календарний період осінніх свят не має цілісної системи, вбираючи окремі звичаї та обряди, пов’язані із завмиранням природи та приготуваннями до зими. Головними стали звичаї, приурочені до збору врожаю та повернення худоби з літніх пасовищ

Вересень 1. Вересень - рум’янець року.2. Садок у вересні, що кожух у січні.3. Вересень студений, але ситний.4. Вересень струшує груші в садочку.5. Як вересень, то й дощик сіє.

3 вересня, на Тадея, селянин не журився - в хаті хлібець завівся.4 вересня, Боголіпа, — час перших осінніх приморозків. 6 вересня, Євтихія, - якщо день випадає дощовий - буде осінь погожа і щедрий урожай у наступному році.

. 11 вересня, Усікновення, — це період останніх гроз. 14 вересня, Семена. До цього дня селяни поспішали повністю обсіятись озиминою. В цей день, у давнину, коли не було електрики, запалювали посвіт — пристрій, яким освітлювали хату. Вогонь від посвіту мав зберігатись в оселі аж до Великодня. 19 вересня, Михайла Чудотворця, - від Михайла починали святкувати храмові свята .

21 вересня, Друга Пречиста. З цього дня можна було засилати сватів. 27 вересня, Здвиження. Одне з найзагадковіших осінніх свят. У цей день, начебто, відбувається суд над лісовими плазунами - гадюками і вужами. Тому в давнину батьки забороняли дітям ходити цього дня до лісу. бо там збираються вужі, гадюки, ящірки і починають «радитися», де їм перезимувати. За легендою, якщо на таке кубло натрапить людина, то її можуть покусати. Справді, в цю пору плазуни лаштуються на зиму. Мабуть, тому і виникла легенда, щоб люди не заважали лісовим мешканцям налаштуватися на зиму.

Жнива – важливе народне свято. Вінець хліборобської праці — жнива,Жнива — найвідповідальніша пора року в хлібороба Жниварська обрядовість розпочиналася зажинками — обрядами, що супроводжували початок жнивної пори У давнину зажинки були важливим народним святом. Припадали вони на серпень - вересня

Один жнив'яний день рік годує.

Обжинки Завершальним актом були обжинки. Вони сприймались більш урочисто: жниці в'язали останнього снопа і плели з колосків обжинкові вінки, їх прикрашали квітами та стрічками. Вродлива й працьовита дівчина несла такий сніп і вінок до села у супроводі всіх женців. Ця жниварська процесія обходила сільські двори, вітаючи господарів із закінченням жнив.

жовтень

Прикмети жовтня. Вересень пахне яблучками, а жовтень - капустою. Жовтень ходить по краю та й виганяє птах до раю Жовтень як не з дощем, то зі снігом. Якщо у жовтні листя з берези і дуба не все опало - чекай суворої зими. Якщо все-зима буде теплою. Жовтень хоч і холодний, але листопад і його перехолодить. Не встиг у жовтні роздивитись, як сонце зійшло воновже на заході.

Народні свята у жовтні 4 жовтня, Кіндрата, - починали готуватися до зими. 5 жовтня, Фотія, - якщо листя з берези ще не опало, то сніг ляже пізно.9 жовтня, на Івана Богослова, завершували всі польові роботи 20 жовтня, Сергія Послушного. З цьогодня вже чекали зими. 

14 жовтня свято Покрови. Свято Покрови належить до числа великих. Особливо популярним воно було у козаків. Покрова вважалася також заступницею жіночої та дівочої долі. День Святої Покрови є переломним: після нього вже починала нагадувати про себе зима. Тому й казали: "Покрова всю землю покриває листям або снігом”, чи "По Покрові, то і по теплі”. 14 жовтня, Покрови, - починали вечорниці та весілля

Українські вечорниці

листопад

Прикмети листопада . Листопад вересню - онук, жовтню - син, а зимі-рідний брат. 2. Листопад білими кіньми іде. 3. Листопад зимі ворота відчиняє 4. Листопад уриває дні, а накликає ночі. 5. Листопадовий день, що заячий хвіст. 6. Листопад не лютий - проте спитає чи одягнений, чи взутий.

Народні свята у листопаді4 листопада день Казанської Божої Матері, - остаточна межа переходу від осені до зими. 10 листопада, Параски, якщо день випадає сонячний - зима буде тепла і м’яка, якщо хмарний - то наприкінці грудня вдарять морози

14 листопада, Кузьми і Дем’яна, свято зустрічі зими (курячі іменини. Це свято, яке урочисто відзначали ковалі, бо, за народною уявою, ковальському мистецтву навчали людей святі праведники, їм приписується ще одна висока місія, наче б то Кузьма з Дем’яном є захисниками людей і тварин він укусів змій. У цей день колись відзначали зустріч зими, так звані "курячі іменини”. Вважалося, що в цей день обов’язково має бути мороз. Із цього приводу казали: «Кузьма з Дем’яном ковалі-закують дороги і річки - до весни не розкувати»

. 21 листопада, Михайла. Михайло має сповістити про початок зими, він приїздить на білому коні. 27 листопада — Пилипівка або день завершення весільних свят і підготовки до Різдвяного посту, який починається наступного дня, що зветься днем Гурія (28 листопада).

Дякуємо за увагу!