Народний одяг. Національнийкостюм –комплекс (набір) традиційного одягу, що склався в період завершення феодальної епохи та переходу до капіталізму. Український. Традиційнийкостюм –багатогранне явище культури, що формувалося впродовж непростої історії українського народу, в конкретних природно-кліматичних, соціально-економічних та побутових умовах.
Основою українськогожіночого костюмубула сорочка. Вона довша від чоловічої таскладалася з двох частин. Нижня частина шилася згрубішої тканини. Вишиванка – це вишита сорочка. Вишивкою прикрашали жіночі та чоловічі сорочки, верхній одяг, головніубори. Орнаменти,композиції та кольорипередавалися з покоління у покоління, стаючитрадиційними.
Дерга складалася з 3-х зшитих довгими краями полотнищ, обхвачуючи тіло жінки ззаду та підв’язувалася поясом. Дерга була повсякденною одежею, тому її шили з чорної або нефарбованої тканини. Запаска відрізнялася від дерги тим, що до її верхніх кутів часто пришивалися тасьомки, які зав’язувалися на талії. Зазвичай носили дві запаски, часто – різного кольору. Одна запаска прикривала тулуб ззаду, друга – спереду. Плахта була святковим одягом. ЇЇвиготовляли з тканини в клітинку, вручну вишивали шерстяними або шовковими нитками.
Українські чоловіки заправляли сорочку в штани. Цим вонивідрізняються від росіян та білорусів, які носили сорочки поверх штанів. Штани українці закріпляли на тілі за допомогою шнурка або ременя. Українські штани були дуже широкими. Українські гуцули виворіт своїх штанів прикрашали вишивкою. Вишиті кінці штанин завжди відгинали наверх.
В різних регіонах України традиційний одяг міг відрізнятися. Наприклад, в гірських районах одягали кептар – хутряну безрукавку, а лейбик – безрукавку з сукна носили мешканці Західної та ПівнічноїУкраїни. Корсетка –традиційна жіночабезрукавка з талієюна Східній Україні. Верхнім одягом слугувала юпка, яка повторювала форму жилетки.
Хустка- найпоширеніший головний убір заміжніх жінок. На відміну від дівочих, жіночі головні убори мали повністюпокривати голову, незалишаючи відкритимволосся. Дівчата носили вінки зі штучних або живих квітів зі стрічками. Дівочі головні убори не закривали голову, показуючи гордість кожної української дівчини – косу.
Взуття українців, як чоловіче, так і жіноче,виготовлялося зі шкіри, яку спочатку не шили, а морщили, прив’язуючи до ніг довгою мотузкою. Звідси й назви – морщуни, постоли, ходаки. Чоботи - шкіряне взуття з високими голенищами, шилося без каблуків.Інколи каблук заміняла невелика залізна підковка на п’ятці.
СВАРГАСварга Відомий під назвою свастика – це той самий хрест, але у русі. Символ сонячного культу, в магічну силу якого вірили усі древні народи. В давніх українців він асоціювався із силою домашнього вогнища, родинним щастям. Сварга може бути ліво- та правосторонньою. Лише остання означає рух за сонцем. Сварга, повернута проти годинникової стрілки, вважалася символом оберегового духовного полум’я, а за годинниковою стрілкою – символом родинного вогнища.
Основні принципи створення композиції вишивки. Основні принципи створення композиції вишивки:1. Деталі орнаменту мають відповідати один одному і основній темі вишивки.2. Орнамент має відповідати площі тканини для вишивки, повністю або частково повторювати її контури.3. Виріб має мати композиційний центр. Він розміщується в тій частині виробу, яка привертатиме найбільшу увагу.4. Необхідно дотримуватись пропорційності – визначеного співвідношення різних елементів між собою і виробом в цілому.5. Наявність симетрії між елементами.6. Необхідно створювати ритм композиціїчергування однакових орнаментальних мотивів.
Практична майстерня. Алгоритм виконання роботи. Малюємо форму чоловічої або жіночої сорочки. Дотримуючись симетрії наносимо орнамент використовуючи елементи-символи української вишивки. В чоловічій сорочці вишивались горловина і перед сорочки, манжети, а в жіночій – в різній комбінації горловина, рукава, манжети, перед сорочки, низ. Виконуємо орнамент в кольорі Наводимо чітко контур сорочки
Домашнє завдання. Підготовити матеріали до наступного уроку для виготовлення ( на вибір): Лялька- мотанка «Ангел»Моток ниток білого чи блакитного кольору, клаптик тканини 15*15 білого, золотого або срібного кольору, ножиці, голку з ниткою в тон тканини або клей пістолет. Розпис дерев’яної іграшки. Заготовка дерев’яної іграшки, гуаш або акрилові фарби, пензлик