Презентація "Наш край наприкінці XVIII - у першій половині XIX ст."

«Наш край наприкінці ХVIII – п. п. ХІХ ст.» (З історії Сумського району. Віртуальна подорож)Паращенко І. В., вчитель історії Терешківської філії Садівського ЗЗСО І-ІІІ ступенів Садівської сільської ради. Сумського району Сумської області

«Пізнай свій край… себе, свій рід, свій народ, свою землю - і ти побачиш шлях у життя. Шлях, на якому найповніше розкриються твої здібності. Ти даси йому продовження, вторувавши стежину, із тієї стежини вже рушили у життя твої нащадки. І також будеш ти». Г. Сковорода

Хід подорожі: Зупинка № 1.«Адміністративно-територіальний поділ краю наприкінці XVIII – у першій половині ХIХ ст. Становище населення краю». Зупинка № 2.«Особливості економічного життя нашого краю у першій половині ХIX століття ». Зупинка № 3.«Культурний осередок Слобожанщини». Зупинка № 4.«Цікаві сторінки історії рідного села»

Зупинка № 1.«Адміністративно - територіальний поділ краю наприкінці XVIII - першій половині ХIХ ст. Становище населення краю».

Повідомлення картографа:« У 1796 році Харківське намісництво було перейменовано на Слобідсько -Українську губернію. Відбулися зміни й у повітовому поділі. Білопільський повіт приєднано до Сумського. Ліквідовано Миропільський повіт, тому Юнаківка, Могриця, Локня, Басівка відійшли до Сумського повіту, а Кіндратівка до Суджанського повіту Курської губернії. У 1835 році Слобідсько –Українську губернію перейменовано на Харківську. Губернія поділялася на повіти та волості. Такий поділ залишався до 1917 року»

 «Картографічна розминка»: До складу яких держав входили українські землі у XVIII - на початку ХIX ст. 2. Українські землі в складі Російської імперії мали назву.... Який територіальний поділ існував у нашому краї ? 4. Адреса нашої місцевості?5. Центр губернії ?6. Центр повіту?

У першій половині XIX століття відбувається ін­тенсивний розклад феодально-кріпосницької систе­ми. Примітивні знаряддя праці та відсутня система землеробства зумовлювали низьку врожайність сільськогосподарських культур. Урожай зернових з десятини (десятина - 1,09 га) в Сумському повіті становив 30 - 35 пудів. Постійними супутниками селян були неврожаї. Так, у 1834, 1839 і 1840 роках від голоду постраждала значна частина мешканців Сумського повіту.

Зупинка № 2.«Особливості економічного життя нашого краю в першій половині ХIX століття».

В умовах розвитку капіталістичного укладу відбу­вається поступовий розвиток промисловості. Сум­ський повіт у першій половині XIX століття стає одним із найбільш розвинутих у промисловому від­ношенні в Харківській губернії. Промислові підприємства будувалися в основному в селах. Таке розташування обумовлювалося помі­щицьким підприємництвом, селянськими промисла­ми, а також наявністю сировини в селах.

... Галузі харчової промисловості набули найбільшого поширення. Гуральництво переживало значне підне­сення. В умовах низьких цін на зерно горілка давала в 2 - 4 рази більший доход, ніж хліб. Крім цього, по­міщики використовували «барду»(відходи горілча­ного виробництва), відгодовували у своїх маєтках на продаж багато великої рогатої худоби… Винокурні працювали в Бездрику, Могриці, Стецьківці, Низах, Степанівці, Битиці, Іволжиному, Кияниці, Біловодах…

…З середини 1820-х років з’являється і швидко на­бирає ваги нова галузь виробництва - цукроваріння. До реформи цукроварні будувалися переважно по­міщиками. Останні мали для цього всі можливості: робочу силу, ліс, землю для вирощування цукрових буряків. Прибутки від заводів нерідко переважали інші складові поміщицького господарства…

…Дальшого промислового значення набуває борош­номельне виробництво. За даними 1836 року в Сумському повіті налічувалося 233 водяних млини і 211 вітряків…

…Чільне місце в промисловому розвитку краю за­ймало виробництво сукна. У 1827 році в Юнаківці почала працювати суконна фабрика князя Голіци­на. У 1846 році на ній було вироблено продукції на 12250 крб. Фабрика була оснащена 20 прядильни­ми машинами по 40 веретен на кожній. У 1846 році на підприємстві працювало 286 дорослих кріпосних та 117 дітей……Суконна фабрика також була в Низах.…Полотно виробляли на фабриках у Низах, Могриці. Діяло також три мануфактури з виробництва килимів в Юнаківці, Могриці, Хотіні…

…Виробництвом селітри для військових потреб на Сумщині займалися давно. Однією з найкрупніших селітрових мануфактур була Юнаківська. У 1827 році тут було виварено 5197 пудів селітри. Працювало на цьому підприєм­стві більше 180 кріпаків. Селітроварні у 1846 році працювали в Хотіні, Степанівці, Вільмах, Підліснівці, Терешківці, Токарях, Старому, Писарівці, Бездрику, Заліз­няку, Руднівці. Майже вся селітра відправлялася на Шосткинський пороховий завод…

…Певного розвитку набуло в повіті і виробництво цегли. На 1861 рік у Сумському повіті працювало 24 таких заводи. Усі вони були невеликі й виробляли цегли у 1846 році на 200 - 400 крб. Цегельні були в Терешківці, Юнаківці, Низах, Хотіні, Степа­нівці, Старому, Писарівці, Іволжиному, Олексіївці, Миколаївці, Капітанівці. У Сумському повіті було налагоджено виробницт­во кахлів. Так, у 1846 році два кахельних заводи села Руднівки випустили продукції на 5500 крб…

Промисловість нашого краю була представлена і паперовим виробництвом. Найбільше паперове під­приємство у Сумському повіті було у селі Верхня Сироватка. Ця паперова фабрика почала працювати у 1825 році. У 1846 році папірня випускала продук­ції на 5400 крб., а в 1860 році - на 24 тисячі крб.

Промисловий розвиток у Сумському повіті оде­ржали видобування крейди та виробництво вапна. Завод із виробництва вапна працював у Великій Чернеччині. Належав він державним селянам цієї громади. У 1852 році на хуторі Вільшанка у помі­щика І. І. Линтварьова також почали виробництво вапна. Там працювало 15 чоловік.

…У першій половині XIX століття в нашому краї посилюється антикріпосницький рух селян. У 1823 році селяни села Рогізне відмовилися коритися по­міщику Линтварьову. Порядок у селі був відновле­ний після застосування сили. У 1858 році селяни села Гудимівки відмовили­ся виконувати панщину. Кріпаків села Олексіївки поміщиці Крамаренкової в 1859 році тільки силою війська примусили йти на панщину. Рух селян у Таврію за волею охопив і Сумський повіт. У 1856 році більше 100 селян Пушкарівки, Тимофіївки, Юнаківки втекли на південь… 

 Зупинка № 3.«Культурний осередок Слобожанщини». Робота з інтернет –джерелом.

Паліцинська академія, 1792 р.

Олександр Паліцин (1749-1816) - просвітитель, поет, громадський діяч. Один із ініціаторів створення Харківського університету (1805) .

Найближчими друзями О. Паліцина були відомі особистості кінця XVIII — початку ХІХ ст.: В. Н. Каразін, В. В. Капніст, Є. О. Васильєв, І. Ф. Богданович, А. І. Кардашевський, В. А. Ушаков, ін. Також, практично всі місцеві поміщики: Кондратьєви, Шидловські, Надаржинські, Рахманови, Камбурлєй, Алфьорови, Кардашевські, Подольські, Романови, Подгоричані, Штеричеві, та ін. Найбільш відомі учні Паліцина: М. Алфьоров, В. Ярославський, Є. Станевич, С. Глінка.

Головний будинок садиби Штеричевої (1810) - архітектурна  пам'ятка національного значення, робота архітекторів Олександра Паліцина та Карла Шольца.

Зупинка № 4.«Цікаві сторінки історії рідного села»

До наших днів дійшло 3 досить коротких повідомлення про Терешківку та її жителів: «…по сведениям 1854 року число жителей -1734 человек обоего пола (855 мужского населения), 302 двора, церковь православная». Друге повідомлення свідчить про збудовану церковно-приходську школу та навчання в ній 40 хлопчиків та 4 дівчаток. В школі викладало 2 вчителя.

В третьому документі читаємо: «Первый храм в Терешковке построен был, вероятно, Андреем Кондратьевым и следует не позже 1800 году» - так засвідчує державний документ освяченого кам’яного храму на честь святого Іоанна Предтечі у 1818 році. Другий храм побудував Іван Степанович Кондратьєв...»

Підсумки екскурсії: Визначення кращих дослідників уроку. Підсумовуюче слово вчителя. Кожна людина повинна знати свій рід, своє коріння, витоки національної культури. Надзвичайно важливими для народів є їх історична пам'ять, духовний зв'язок поколінь.Історія - це буття людства, і починається воно з малого. Для кожного з нас найдорожчим є близьке і рідне. І кожен з нас, не помічаючи того сам, творить історію.

Домашнє завдання: Скласти кросворд на тему «Меценати Сумщини».

Використані джерела: Мій край Слобожанський: Збірник історико - краєзнавчих матеріалів. - К.: Видавничий дім «Фолігрант», 2006 .-М 58 356 с., іл. – (Сер. «Малі міста – велика слава»). Сумщина в історії України: Навчальний посібник. -Суми: Видавництво «Мак. Ден», 2005. - 496 с.https://www.ukrainianline.info/maps/karta-kharkovskoj-gubernii-1871-godahttp://museum.shostka.org/publ/historical_works/shostkinskiy_potohoviy_zavod/4-1-0-59https://web.archive.org/web/20180923162912/http://library.sumdu.edu.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=275