Презентація "Наш край. Звенигородське князівство"

Звенигородське князівство. Наш край. X – XIII ст.

Перша згадка про місто Сторінка Радзивилівського літопису із згадкою про Звенигород ( 1087р. )

Документ. «Рівнина, на якій розташований Звенигород, утворена льодовиком понад 12 тисяч років тому. Тоді ж виникла й водна система одного з лівобережних допливів Західного Буга – річки Білки, яка на широкій заплаві від Пліхівської височини до Гологорів протягом тисячоліть багато разів міняла своє річище. Людина кам’яної доби опанувала горбки, що підвищувались над заболоченою місцевістю. Археологічними розкопками тут виявлено могильники землеробсько – скотарських племен бронзової доби, залізної доби. У VII – VIII ст. долину річки Білки заселяли бужани. Звенигород був добре захищений річкою Білкою і болотами та стояв на схрещенні шляхів, що вели від Володимира – Волинського до Галича і землі Угорської та від Києва до Перемишля й землі Лядської. Усе це сприяло швидкому розвитку ремесел і торгівлі. Майже всі відомі давньоруські міста складались з трьох основних частин: фортеці з системою укріплень – так званого дитинця, окольного города, оточеного валами і ровами, та пригородів – основного місця проживання ремісників. Город з дитинцем ( обгороджена частина міста ) та незахищені укріпленнями пригороди були основними компонентами міста. За західним валом городища знаходився невеликий пригород площею 3 га – це урочище Загородище, в давнину оточене рукавами річки Білки і болотами урочища Пробій. Інший пригород знаходився в урочищі П’ятницькому.» 1-ша командаопишіть де знаходився Звенигород, а також покажіть торговельні шляхи, які вели зі Звенигорода; доведіть, спираючись на документ, що Звенигород був заселений з давніх часів; 2-га команда доведіть, що Звенигород був неприступною фортецею.опишіть Звенигородське городище.

Звенигород у сер. XII-на поч. XIIIст.

Столиця князівства. Першим князем у Звенигороді був Ростислав Володимирович. Згодом – його син Володар, а після його смерті, у 1124р. Звенигород вже іменується столицею удільного князівства, на чолі якого стояв син Володаря Володимирко. Саме йому належить ідея об’єднати Звенигородське, Теребовлянське і Перемишльське князівства в одне ціле. Столицею Володимирко вибрав Галич, що й дало назву Галицькій державі.

Князь Володимирко ( 1124 – 1152 )За правління Володимирка місто досягло найбільшої політичної і економічної могутності

Економічний розвиток Звенигорода. Розвиткові ремісництва і торгівлі сприяв князь Володимирко. Через Звенигород проходили обози з товарами з різних міст. Тут осідали ремісники, вдосконалювалися вироби місцевих майстрів.

Фрагмент дороги. XII ст.

Дорога до міста“Від колишніх міських укріплень через пригород з півдня на північ пролягає мощена деревом вулиця 5,1 метр завширшки, розкрита на відтинку 70 м. Вона складається з покладених вздовж її країв і середньої лінії дубових колод, перекритих поперечним настилом з плах. Від довгого перебування у вологому грунті дуб почорнів, став «мореним» і дуже твердим. Обстеженням встановлено, що через якийсь час після побудови дорога почала заглиблюватись у м’який болотний грунт, і тому її перекрили ще одним шаром такої ж дерев’яної конструкції. Дерево нижнього горизонту було зрубано у 1110 р. , верхнього – через 27 років. Можна припустити існування двостороннього руху на цій давній вулиці: колоди, що лежать вздовж її середньої лінії, розділяють її на дві рівні половини. Вм’ятини на залишках поперечного перекриття є, ймовірно, коліями возів, що проїжджали тут понад 800 років тому. У південній частині розкопу частково розкрито бічну дорогу, яка йде перпендикулярно до основної. Вона була мощена обрізками колод, дошками, кусками каміння. Вздовж її краю простежено залишки плетеного з хмизу тину.” І. К. Свєшніков

Шкіряне взуття XII ст.

Засоби праці

Ремісники. Велика кількість кістяних виробів і заготівок, залізних знарядь для обробки кістки та рогу, знайдена у напівземлянках, свідчать про те , що це були житла і майстерні ремісників косторізів. Місцеві майстри ковалі виготовляли не тільки вудила, підко­ви, остроги, а й зброю, зокрема, наконечники стріл, списи, бойові сокири та плетені з сталевих кілець сорочки-кольчуги. Виготовля­ли різноманітні цвяхи, долота, побутові ножі, навісні замки. У місті знайдено майстерню ремісника – бронзоливарника, а також залізоплавильні горни. У давньому Звенигороді працювали ремісники різних професій. Археологами знайдено вироби гончарів, ковалів, теслярів, майстрів по обробці каменю, шевців, ювелірів. Знайдено бурштинові, металеві і скляні прикраси – намистини, персні, браслети, підвіски, у тому числі бурштинові медальйони. Всередині одного збереглася унікальна живописна іконка. Тут були художники.

СвятиніП’ятницька церква. Церква Богородиці

Занепад Звенигорода. На початку 1241р. Звенигород, як і більшість міст Київської Русі, був знищений ордами хана Батия

Галиця