Колгоспи були 3-х видів: ТСОЗИ (товариства сумісної обробки землі) – об’єднувалися лише для роботи, а земля та інше залишалися у приватному користуванні. Артілі - об’єднували ще й інструмент та землю, але частину худоби та землі залишали собі; (саме в такому вигляді будуть утворюватись радянські колгоспи з 1935 р.) Комуни - об’єднували все майно, селянські господарства повністю розчиняються в колективному.
Колективізація – перебудова сільського господарства в СРСР, в процесі якої відбувалося масове створення колективних господарств (колгоспів), що супроводжувалося ліквідацією одноосібних господарств, переданням у колгоспи землі, худоби, інвентаря. Курс на колективізацію прийнято в грудні 1927р. на XV з'їзді ВКП(б)
Причини колективізації: 1. Економічні: нестача зерна в державі в умовах форсованої індустріалізації; 2. Політичні: в умовах тоталітарної системи колгоспами легше керувати, згідно з радянською ідеологією дрібнотоварний селянський уклад на селі постійно породжував капіталізм, тому потрібно було перевести село на соціалістичні рейки; наявність передумов для колективізації
Категорії куркулів Куркулі, які взяли участь у боротьбі з радянською владою Куркулі, які чинили частковий опір при розкуркулюванні Куркулі, які не чинили ніякого опору розкуркулюванню «Ізоляція» у в'язницях, у таборах або розстріл Висилання з сім'ями у північні, східні райони Росії Надання після розкуркулювання ділянки землі за межами села
Наслідки колективізації: Держава отримала хліб, засоби для індустріалізації Село втратило третину робочої сили Завершилося одержавлення економіки Збереглося присадибне господарство Злам устоїв селянського життя (розселянювання), поступовий занепад сільського господарства Відчуження засобів праці та її результатів від самого виробника Голодомор 1932-33рр. Формування історично нової системи господарювання, що заснована на примусовій праці, прикріпленні до колгоспу (радгоспу), натуральній платі оплати.
Наслідки колективізації: ГОЛОДОМОР 1932 -1933рр Розкуркулення підірвало економічну базу селян Зникла зацікавленість селян у результатах своєї праці Селянство втрачало вироблені століттями риси: господарність, ініціативність, працелюбність. У життя увійшли зрівнялівка, безгосподарність, відсутність економічних стимулів, незацікавленість Українські хлібороби фактично були розселянені: частина із них, насамперед молодь, йшла до міст, у промисловість. Відбувалося зубожіння селянства. Колгоспники не отримали паспортів.