Презентація "Насильницька колективізація.Голодомор 1932-1933рр."

1. Курс на суцільну колективізацію. Причини колективізації 2. Перехід до суцільної колективізації, її основні заходи та результати. 3. «Ліквідація куркульства як класу» 4. Наслідки колективізації ПЛАН

Основні поняття: націоналізація землі хлібозаготівельна криза колективізація колгосп комуна артіль МТС розкуркулення

Колгоспи були 3-х видів: ТСОЗИ (товариства сумісної обробки землі) – об’єднувалися лише для роботи, а земля та інше залишалися у приватному користуванні. Артілі - об’єднували ще й інструмент та землю, але частину худоби та землі залишали собі; (саме в такому вигляді будуть утворюватись радянські колгоспи з 1935 р.) Комуни - об’єднували все майно, селянські господарства повністю розчиняються в колективному.

Колективізація – перебудова сільського господарства в СРСР, в процесі якої відбувалося масове створення колективних господарств (колгоспів), що супроводжувалося ліквідацією одноосібних господарств, переданням у колгоспи землі, худоби, інвентаря. Курс на колективізацію прийнято в грудні 1927р. на XV з'їзді ВКП(б)

Причини колективізації: 1. Економічні: нестача зерна в державі в умовах форсованої індустріалізації; 2. Політичні: в умовах тоталітарної системи колгоспами легше керувати, згідно з радянською ідеологією дрібнотоварний селянський уклад на селі постійно породжував капіталізм, тому потрібно було перевести село на соціалістичні рейки; наявність передумов для колективізації

Суцільна колективізація 1929 р.- початок суцільної колективізації 24 лютого 1930 р. С. Косіор підписав лист-директиву в якому було завдання: колективізуватиа всю Україну - до осені 1930 р.». Прийом до колгоспу

34. Урочистий виїзд в поле членів артілі «Ленінський шлях» на Київщині. 1936 р.

Використання тракторів у сільському господарстві. Фото з радянської газети початку 1930-х pp. Карикатура із західноукраїнського часопису «Комар». 1933р.

МТС (машинно-тракторні станції) Вони обслуговували колгоспи і радгоспи. . Перша в СРСР МТС була створена в 1928 р, у радгоспі ім. Т. Шевченка Березівського району на Одещині.

Офіційна ідеологія зображувала куркулів, як лютих ворогів радянської влади, жорстоких експлуататорів. Розкуркулення – позбавлення майна заможних селян, їх депортація або виселення

Категорії куркулів Куркулі, які взяли участь у боротьбі з радянською владою Куркулі, які чинили частковий опір при розкуркулюванні Куркулі, які не чинили ніякого опору розкуркулюванню «Ізоляція» у в'язницях, у таборах або розстріл Висилання з сім'ями у північні, східні райони Росії Надання після розкуркулювання ділянки землі за межами села

«Знищимо куркуля як клас». Радянський плакат. Активісти виносять речі з хати «куркуля». Поділля. 1929 р.

Відбирають майно у «куркуля». Донецька (Сталінська) обл. 1930 р. Сім’ю «куркуля» виганяють із дому. Донецька (Сталінська) обл. 1930 р

Наслідки колективізації: Держава отримала хліб, засоби для індустріалізації Село втратило третину робочої сили Завершилося одержавлення економіки Збереглося присадибне господарство Злам устоїв селянського життя (розселянювання), поступовий занепад сільського господарства Відчуження засобів праці та її результатів від самого виробника Голодомор 1932-33рр. Формування історично нової системи господарювання, що заснована на примусовій праці, прикріпленні до колгоспу (радгоспу), натуральній платі оплати.

Наслідки колективізації: ГОЛОДОМОР 1932 -1933рр Розкуркулення підірвало економічну базу селян Зникла зацікавленість селян у результатах своєї праці Селянство втрачало вироблені століттями риси: господарність, ініціативність, працелюбність. У життя увійшли зрівнялівка, безгосподарність, відсутність економічних стимулів, незацікавленість Українські хлібороби фактично були розселянені: частина із них, насамперед молодь, йшла до міст, у промисловість. Відбувалося зубожіння селянства. Колгоспники не отримали паспортів.

Дякую за увагу!