Важкі порушення сенсорної сфери у дітей зі зниженим зором впливають на їхній розвиток, вимагають особливого підходу до процесу навчання та умов життєдіяльності. Характерний для слабозорих дітей вербалізм уявлень призводить до формального заучування та викладу знань, набутих з комунікативного оточення та інформаційних джерел. Нечіткість, уповільненість, вузькість сприйняття зумовлюють труднощі впізнавання, розрізнення предметів і явищ довкілля, їхніх форм, характерних зовнішніх ознак тощо. Недорозвиненість тактильних відчуттів, загальної й дрібної моторики спричиняє неточність координації рухів, труднощі в орієнтуванні, уповільнює виконання дій. Особливості психофізичного розвитку дітей зі зниженим зором вимагають специфічної організації змісту освіти, особливих методів і прийомів їх навчання та виховання. Спеціально організоване навчання сприяє формуванню життєвих компетенцій у дітей з вадами зору. З цією метою розробляється блок корекційно-розвивальних занять, однією зі складових якого є орієнтування у мікропросторі (за столом, на аркуші паперу) та макропросторі (кімната, школа, клас, вулиця, транспорт).
Print master I етап Ознайомлення з малим простором та предметами ближнього оточення: - орієнтування в підручнику, на парті, за столом; - орієнтування на своєму тілі й відносно нього; Вивчення життєво важливих маршрутів: «клас-спальня»,«клас-їдальня» тощо. Навчання алгоритму обстеження предметів. Розвиток збережених анализаторів до сприйняття ознак оточуючого світу. II етап Розширення простору: вивчаємо територію школи, вулиці поряд з нею, правила дорожнього руху і вивчення видів транспорту, ускладнення маршрутів. III етап Використання громадського транспорту, вивчення маршрутів в межах міста: «школа-аптека», «школа-автовокзал», «школа-пошта», «школа-залізниця». Орієнтування в закладах громадського призначення. Розвиток комунікативних навиків. Навчання орієнтуванню в макропросторі проходить в три етапи:
Уявлення і мислення слабозорих дітей відрізняється від уявлень зрячих. Щоб уявлення були найбільш наближені до реальних, на заняттях з орієнтування використовуються різноманітні види наочності: макети, рельєфні схеми, мапи міста, доступні сприйняттю на дотик та за допомогою залишкового зору.
Необхідно, починаючи з наймолодшого віку, за допомогою різномнітних ігор навчати дітей орієнтуватися в макропросторі. Вчити визначати просторове розташування предметів з точкою відліку від себе, орієнтуватися за допомогою тактильних відчуттів (далі, ближче, ліворуч, праворуч). Розташування й знаходження предметів в названих напрямках навколишнього простору «від себе». Орієнтування на звук. Вчити розташовувати і знаходити предмети в заданому напрямку, пересуватися й виконувати дії згідно зі словесними інструкціями (Ігри «Ідемо до театру», «Магазин», «Дзвіночок», «Хованки», «Піжмурки», «Знайди предмет» тощо)