Презентація "Навчання з попередження ризиків від вибухонебезпечних предметів. Інші види загроз"

Про матеріал
Дана презентація належить до розробок з розділу "Мінна небезпека" Це друга за рахунком презентація в якій ви ознайомите своїх учнів з різними видами вибухонебезпечних предметів.
Зміст слайдів
Номер слайду 1

"Навчання з попередження ризиків від вибухонебезпечних предметів"Інші види загроз

Номер слайду 2

Мета заняття: Ознайомити учнів з різними типами небезпек, які можуть загрожувати мирному населенню під час воєнних дій та навчити їх ідентифікувати загрозу і правильно вести себе в екстремальних ситуаціях.

Номер слайду 3

Насправді, міни не є єдиним видом смертельної загрози для населення. Ми розглянемо різні види вибухонебезпечних предметів, об’єднаних у шість типів загроз:1. Міни.2. Боєприпаси, що не вибухнули.3. Залишені боєприпаси.4. Детонатори (запали, підривники).5. Саморобні вибухові пристрої та Міни-пастки.6. Набої.

Номер слайду 4

Нікополь під обстрілами. Російські загарбники обстріляли Нікополь касетними боєприпасами, мешканців міста просять не підходити до підозрілих об'єктів. Про це повідомив голова Нікопольської районної військової адміністрації Євген Євтушенко в Telegram. "Якщо ви побачите на вулицях елементи подібні зображеним на світлині - не наближайтесь до них, відразу викликайте поліцію та ДСНС", - додав Євтушенко. За його словами, фахівці займаються усуненням цих боєприпасів з міста. "Поясніть дітям та обмежте сьогодні їх перебування на вулицях міста", - зазначив Євтушенко. Сьогодні навіть не виникає жодного сумніву чи потрібно розглядати дану тему з учнями. Тим більше що ми знаходимось поруч з епіцентром бойових дій!

Номер слайду 5

БОЄПРИПАСИ, ЩО НЕ ВИБУХНУЛИ (НВБ)​Боєприпас, що не вибухнув – вибухонебезпечний предмет, підготовлений до використання або використаний шляхом установлення капсуля, запалу/підривника / детонатора, переведення в бойове положення або іншим чином. Він міг бути вистрілений, скинутий, запущений або випущений, проте не вибухнув через несправність, або з будь-якої іншої причини.

Номер слайду 6

У чому небезпека?1. Їх дуже багато (набагато більше, ніж мін).2. Частина з них візуально абсолютно непомітна (снаряди часто заходять повністю у землю).3. Вони дуже нестабільні, чутливі та непрогнозовані – можуть здетонувати й вибухнути будь-якої хвилини.4. Ставлення до них людей та, відповідно, поведінка є вкрай неправильними – абсолютно не відповідають ступені небезпеки, яку несуть у собі нерозірвані боєприпаси.5. Інколи вони виглядають як купа покрученого металу, схожа на металобрухт, але в собі можуть зберігати елементи, що не вибухнули, детонатори, і становити серйозну загрозу безпеці людини.

Номер слайду 7

З огляду на те, що під час обстрілів використовуються боєприпаси, які вже десятки років лежали на складах і давно мали бути утилізовані та з ряду інших причин, біля 30 % випущених боєприпасів не розривається. І це дуже оптимістична статистика. Інколи їх набагато більше. Частину з них можна частково спостерігати у землі, асфальті чи в будівлях, інші входять у землю повністю, становлячи страшну загрозу для населення. Якщо, наприклад, поле було в зоні обстрілів, немає ніякої гарантії, що хоча б один снаряд не потрапив у землю. Цього абсолютно достатньо, щоб завдати шкоди як людям, так і техніці при обробці земельної ділянки. Вважати територію безпечною можна буде тільки після її ретельної перевірки та розмінування.

Номер слайду 8

Міжнародна статистика свідчить: «Один рік війни тягне за собою 10 років розмінування». Якщо ж військові дії були активними (як в Україні), рік війни може потягнути за собою 20 років очищення території. Якби війна закінчилася сьогодні, нашій країні знадобилось би біля 100 років, щоб повернути безпеку на ті території, яких торкнулася війна. Це дуже довгий та дороговартісний процес. Враховуючи те, що у боєприпасі може бути більше, ніж один детонатор, можливий частковий розрив. Зовні він може виглядати як спрацьований та цілком безпечний, але насправді, зберігаючи в собі частину вибухової речовини та детонатор, залишається чутливим до будь-якого впливу.

Номер слайду 9

Незадовільний матеріальний стан більшості сімей, які проживають у безпосередній близькості до місць бойових дій, та відсутність роботи підштовхують людей до пошуку додаткових джерел доходу. Один з найпоширеніших – це збір металобрухту, до якого долучають і дітей, не думаючи про наслідки. Вибухонебезпечні залишки війни несуть смертельну загрозу всім, хто перед ними: військовим, цивільним чи дітям. Заборонено займатися збором металобрухту на територіях, яких торкнулася війна, збирати залишки від боєприпасів, зброї, техніки тощо.

Номер слайду 10

ЗАЛИШЕНІ ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНІ БОЄПРИПАСИЗалишені вибухонебезпечні боєприпаси (ЗВБ) ⎯ це вибухонебезпечні боєприпаси, що не були використані під час збройного конфлікту та були залишені або кинуті однією зі сторін збройного конфлікту і більше не знаходяться під контролем жодної зі сторін конфлікту.

Номер слайду 11

Залишені вибухонебезпечні боєприпаси можуть бути або можуть і не бути остаточно спорядженими, мати вставлений підривник/детонатор, бути переведеними у бойовий стан чи іншим чином підготовленими до використання.

Номер слайду 12

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Причини виникнення загрози: Небезпека такого виду загроз полягає у наступному: Військовий підрозділ не встиг чи не зміг (вийшов з ладу транспорт або його не вистачило) вивезти всі боєприпаси та був змушений залишити їх. Боєприпаси можуть бути зняті з запобіжників та перебувати у бойовому стані, що під час необережних маніпуляцій з ними може призвести до вибуху;Боєприпаси були залишені навмисно в певній схованці для подальшого цільового використання​ВНП можуть потрапити в неконтрольований обіг та нести велику загрозу суспільству. Залишені боєприпаси (заміновані різними засобами, частіше – за допомогою мін-сюрпризів) з метою пригорнути увагу супротивника та завдати йому втрат під час спроби взяти, підняти, перенести їх тощо. Залишені боєприпаси можуть бути заміновані та вибухнути від будь-якого контакту чи наближення до них;

Номер слайду 13

ЗАБОРОНЕНО:! Підходити до боєприпасів, піднімати та торкатися їх;! Допускати інших;! Будь-яким чином впливти на них (механічно, кидати чимось в них, заливати рідиною тощо);! Користуватися поруч з боєприпасами джерелами відкритого вогню, палити;! Користуватись поруч з ними радіоелектронними засобами (мобільним телефоном, рацією, сигналізацією автомобіля тощо);! Намагатися якимось чином позначити (промаркірувати) знахідку у безпосередній близькості до неї.

Номер слайду 14

ПРАВИЛЬНІ ДІЇ:​Якщо Ви виявили залишені боєприпаси, в жодному разі не наближайтеся до них та не пускайте інших!Обережно відійдіть на безпечну відстань. Якщо є можливість, сховайтесь за будівлею або іншою захисною перешкодою. (Пам’ятайте, що, наприклад, для мінометних мін безпечною є відстань 500 м, а для артилерійських боєприпасів – не менше 800 м). Терміново повідомте про небезпечну знахідку у Державну службу України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) за телефоном 101 чи до Національної Поліції за телефоном 102, місцеві органи влади чи за спец. номером (особливо поблизу лінії розмежування, де телефони екстрених служб можуть не працювати). У безпечному місці залиште якусь позначку (червону стрічку, хустину тощо). Не намагайтеся якимось чином позначити (промаркувати) підозрілі предмети поруч з ними!Дочекайтесь у безпечному місці фахівців ДСНС чи працівників поліції. У разі виявлення подібної знахідки потрібно обережно відійти на безпечну відстань та звернутися до дорослих. Якщо такої можливості немає, зателефонувати за телефоном 101 (ДСНС) чи 102 (поліція) з безпечної відстані. Біля мін, боєприпасів та інших видів ВНП заборонено користуватися телефоном!

Номер слайду 15

ДЕТОНАТОРИ (ЗАПАЛИ, ПІДРИВНИКИ)

Номер слайду 16

Детонатор Це пристрій, що містить чутливу вибухову речовину, призначений для утворення вибухової хвилі для ініціювання вибуху заряду міни чи боєприпасу. Це найбільш чутлива та небезпечна частина будь-яких боєприпасів. Деякі з них можуть мати не один детонатор. Під час проведення бойових дій детонатори можуть перебувати окремо від боєприпасів як під час транспортування та збереження, так і у випадках відокремлення від боєприпасів під час обстрілів та неспрацювання частини з них.

Номер слайду 17

ПОТРІБНО ЗНАТИ!Небезпека такого виду загроз полягає ще в тому, що зовні детонатори (запали, підривники) часто мають вигляд абсолютно безпечних предметів, можуть нагадувати знайомі нам речі на кшталт болтів, авторучок тощо. Кольорові та нержавіючі метали, з яких вони зроблені, додають їм ще більшої привабливості та викликають бажання підняти й роздивитися їх. Особливо схильні до цього підлітки, маючи природню жагу дослідити все нове та незвідане. А це, як правило, закінчується ампутацією пальців або частини руки, пошкодженням обличчя та очей, втратою зору. Трапляються і летальні випадки.

Номер слайду 18

ЗАБОРОНЕНО:​! Підходити, піднімати, підбивати ногою, торкатися чужих незнайомих предметів.! Допускати інших. ! Будь-яким чином впливти на них (механічно, кидати чимось в них, заливати рідиною тощо). ! Користуватися поруч з незнайомими підозрілими предметами джерелами відкритого вогню, палити.! Користуватись поруч з ними радіоелектронними засобами (мобільним телефоном, рацією, сигналізацією автомобіля тощо).! Намагатися якимось чином позначити (промаркувати) підозрілий предмет у безпосередній близькості до нього.

Номер слайду 19

ПРАВИЛЬНІ ДІЇ:​​Не панікувати!Відійти на безпечну відстань.І тут вже, у безпечному місці, залишити якусь позначку (червону стрічку, хустину тощо). Обов’язково повідомити (телефонувати тільки на безпечній відстані!) спеціальні служби за телефонами:- 101 – ДСНС;- 102 – Поліція. Будь-яка річ, залишена в громадському місці чи транспорті без нагляду, без господаря – це потенційна загроза, навіть якщо непомітно певних ознак саморобного вибухового пристрою.

Номер слайду 20

САМОРОБНІ ВИБУХОВІ ПРИСТРОЇСаморобний вибуховий пристрій (СВП) – закладений або виготовлений кустарним способом пристрій, який містить вибухову речовину, руйнівні, смертоносні, токсичні, запалювальні, піротехнічні матеріали або хімікати, призначений для того, щоб знищувати, калічити, відволікати або тероризувати. Може включати елементи з військових запасів, проте, як правило, виготовляється із невійськових компонентів. Саморобні вибухові пристрої використовують з метою проведення теракту, вбивства чи психологічного впливу на окремих людей, груп або суспільство. Часто приводяться в дію за допомогою мобільного телефону.Іноді цю групу загроз об’єднують з мінами-пастками тому що вони також виготовляються кустарним способом. Зазвичай їх маскують під знайомі предмети побуту: сумка, дипломат, валіза, пакунок, коробка, іграшка, цукерки, книжка тощо.

Номер слайду 21

Основні ознаки саморобних вибухових пристроїв:покинуті без догляду речі в місцях масового скупчення людей та громадському транспорті;наявність на предметі дротів, розтяжок, ниток, мотузок, ізоляції, скотчу;наявність антен та джерел живлення (батарейки, акумулятори тощо);мобільний телефон, часовий або електронний таймер;наявність підозрілих звуків, що надходять від предмета (цокання годинника, клацання та інші) чи світових сигналів (блимання, мерехтіння тощо);характерний специфічний запах (бензину, газу, розчинника, паливно-мастильних матеріалів, хімічних матеріалів тощо);предмет, незвичайно розташований;наявність сторонніх підозрілих предметів на дереві, вікнах, дверях, які можуть бути закріплені за допомогою дроту, скотчу, шпагату чи іншим способом).

Номер слайду 22

МІНИ-ПАСТКИМіна-пастка – вибуховий чи невибуховий пристрій (наприклад, капкан) або інший матеріал, який навмисно встановлюють для спричинення смерті або поранень внаслідок дотику до об’єкту, що здається нешкідливим, або виконання зазвичай безпечної дії. На відміну від переважної більшості попередньо описаних загроз, які встановлюють з розрахунком, що жертва не помітить їх, міну-пастку навпаки розміщують таким чином, щоби привернути увагу та викликати бажання жертви якимось чином контактувати з нею і привести її в дію.

Номер слайду 23

У чому полягає небезпека саморобних вибухових пристроїв, у тому числі мін-пасток?При використанні як міна-пастка МС-3 встановлюється на місцевості так, щоб її не було видно (наприклад, у відриту лунку), а на неї укладається предмет, який обов'язково має викликати інтерес супротивника і спонукати його підняти (зброя, коробка, побутові предмети і т.п.) або скористатися їм (транспортний засіб, телефон, гаманець і т.п.). На жаль, дуже часто «супротивником» виявляється звичайна цивільна людина або дитина, якою керує цікавість чи просто жага заволодіти незнайомим предметом. Поразка завдається за рахунок сили вибуху (фугасна дія). На сьогоднішній день частіше використовується термін «міна-пастка», який вважається більш коректним. За допомогою такого типу мін можна замінувати будь який предмет. Міна-сюрприз

Номер слайду 24

ПРАВИЛЬНІ ДІЇ: Оскільки вони зазвичай зроблені кустарним способом, ці вибухові пристрої дуже нестабільні та непередбачувані. Інколи вони можуть вибухнути під час їхнього виготовлення, транспортування чи встановлення. Їх дуже важко ідентифікувати, тому що вони зазвичай маскуються під звичайний, знайомий та безпечний на вигляд предмет.! Заспокоїтись та заспокоїти інших.! Спокійно, але переконливо попросити всіх присутніх відійти від підозрілого предмету та зробити це самому.! Якщо це трапилося у транспорті, попросити водія зупинитися, заглушити двигун, всім вийти та відійти від транспортного засобу.! Якщо у приміщені – евакуювати всіх та відійти на безпечну відстань.! Передзвонити з безпечної відстані за телефонами екстрених служб (101– Служба порятунку, 102 – Поліція)

Номер слайду 25

ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНІ ЗАЛИШКИ ВІЙНИ (ВЗВ)Зазвичай боєприпаси, що не вибухнули, залишені боєприпаси та інші ВНП об’єднують у загальну групу «Вибухонебезпечні залишки війни» (ВЗВ), роблячи акцент на тому, що все це наслідки бойових дій.

Номер слайду 26

НАБОЇОкремо потрібно виділити цей вид загроз, який помилково сприймає населення відносно небезпечний, з яким начебто можна проводити певні маніпуляції. Найбільш небезпечними є набої крупних калібрів, особливо споряджені кулями трасуючої, запалювальної, пристрілочної та миттєвої дії. Також досить небезпечними є капсулі-детонатори. Дрібний металевий циліндрик (довжина 45-47 мм, діаметр 7 мм) часто не сприймається як якась загроза життю і здоров’ю ⎯ і в цьому полягає головна небезпека. Унаслідок маніпуляцій із цими капсулями можна отримати дуже серйозні травми: ампутація одного чи кількох пальців, травма чи втрата очей тощо.

Номер слайду 27

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ: Найбільша кількість випадків травмування від ВНП (опіки, втрата частини кінцівок, зору тощо) пов’язана саме з набоями. Рівень небезпеки від набоїв часто недооцінюють. Військові інколи лишають ці небезпечні подарунки дітям, наражаючи їх на небезпеку.

Номер слайду 28

ЗАБОРОНЕНО:! Зберігати, продавати чи передавати комусь набої (з одного боку, це кримінальний злочин згідно ч.1 ст. 263 Кримінального кодексу України, який передбачає покарання від 3 до 7 років позбавлення волі, а з другого – діти можуть знайти їх та постраждати); ! Проводити будь-які маніпуляції з ними (механічний вплив, нагрівання, розбирати тощо);! Носити з собою у кишені (це теж нагрівання, тертя).

Номер слайду 29

Презентацію створила вчитель Захисту України Чкаловського опорного ліцею. ПЕРШОТРАВНЕВСЬКОЇ ГРОМАДИЛебедин Наталя Володимирівна. Матеріали до навчального курсу взяті з навчальної платформи офіційного порталу «Асоціація саперів України»2022 рік

pptx
Додано
29 вересня 2022
Переглядів
2547
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку