Презентація "Навички ефективного ненасильницького спілкування в родині"

Навички ефективного ненасильницького спілкування в родиніЯрова Л. В.

З історії ненасильницького спілкування. Міжнародний день ненасильства світова спільнота відзначає щорічно 2 жовтня, у день народження Махатми Ганді, національного героя Індії, борця за незалежність країни. Ненасильницьке спілкування — підхід до спілкування, розроблений американським психологом докто-ром Маршаллом Розенбергом, який ґрунтується на емпатії.

В основі конфлікту лежить непорозуміння, а мова ненасильницького спілкування – це мистецтво розуміти, що тобі потрібно й чого ти хочеш від іншої людини, вміння висловити свої потреби в екологічній формі. Маршалл Розенберг «Мова життя. Ненасильницька комунікація».

Вовки та жирафи{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Позиція ВОВКАПозиція ЖИРАФААгресивна поведінка. Доброзичливість. Негативне світосприйняття та прогнозування майбутнього. Позитивне світосприйняття та прогнозування майбутнього. Опір, захист, оцінка. Налаштованість на контакт. Маніпуляція. Задоволення своїх потреб та оточення. Домінування. Чуйність, емпатія. Ти-повідомлення. Я-повідомлення. Нав’язування своєї позиціїРозуміння себе і бажання зрозуміти іншого. Негативна інтерпретація фактів. Безоцінкове сприйняття фактів. Автоматичне реагування на ситуацію. Співчутливий аналіз ситуації

4 кроки ННССпостереження Почуття Потреби. Прохання

КРОК 1: ОЗВУЧИТИ СПОСТЕРЕЖЕННЯВажливо відрізняти спостереження від оцінки. Коли ми їх поєднуємо, люди швидше чують критику і починають противитися тому, що їм кажуть. Наприклад, мама звертається до сина: «Ти досі не вимкнув гру, ти безвідповідальний і не поважаєш мене». Це критична оцінка. Натомість вона може зауважити: «Ти казав, що вимкнеш гру за 10 хвилин, а минуло вже 20 хвилин». Це спостереження. Ідея в тому, щоб озвучувати те, що могла б зняти камера, – факти без оцінок.

КРОК 2: ВИСЛОВИТИ СВОЇ ПОЧУТТЯПотрібно сказати, що ми відчуваємо стосовно нашого спостереження. Виражати почуття треба через конкретні емоції, а не «мені погано чи мені добре». Формулювання «мені сумно, мені радісно» будуть зрозумілішими іншій людині та викличуть її співпереживання.

КРОК 3: ПРИВ’ЯЗАТИ ПОЧУТТЯ ДО ПОТРЕБТут ми пояснюємо, чому в нас виникають ті чи інші емоції. Наприклад: «Ти сказав, що звільнишся за 10 хвилин, а минуло 20. Я злюся на тебе, бо хочу бути почутою. Коли ти не чуєш мене, я почуваюся неважливою».

КРОК 4: ВИСЛОВИТИ ПРОХАННЯПрохання має виражати конкретну дію, а не бути абстрактним. Сказати «перестань мене дратувати» – це не прохання. Екологічний варіант: «Я б хотіла, щоб ти вимкнув гру зараз і ми пішли у справах, про які домовлялися». Головний складник четвертого кроку – готовність почути «ні». Прохання не має бути вимогою. Коли від людини починають чогось вимагати, вона одразу чинить опір.

Дякуємо за увагу!