Презентація "Зупинимо булінг разом!"

Булінг

Булінг це агресивна і вкрай неприємна поведінка однієї дитини або групи дітей по відношенню до іншої дитини, що супроводжується постійним фізичним і психологічним впливом. В перекладі з англійської – це цькування, тиск, дискримінація. Причин — безліч, а жертвою може стати кожен, хто не вписався у рамки того чи іншого колективу.

Цькування завжди починає одна людина для того, аби:1. Затвердити свій авторитет.2. Розважитися.3. Отримати якусь вигоду.

Соціальна структура булінгу:1. Кривдник (булер, агресор)- той,хто вчиняє цькування до іншого учасника освітнього процесу.2. Потерпілий (жертва булінгу) – учасник освітнього процесу , щодо якого було вчинено цькування.3. Спостерігачі ( свідки)- безпосередні очевидці випадку булінгу (діти з кола кривдника,однокласники,випадкові учні).

Основні ознаки булінгу:1. Агресивна і негативна поведінка.2. Нерівність сил агресора і жертви. З. Здійснюється регулярно.4. Така поведінка є навмисною.5. Гостра емоційна реакція жертви.

 Цькування - це тривалі, повторювані дії, а одинична сутичка між учасниками таким не може вважатися. Наприклад, якщо друзі посварилися та побилися чи діти разом весело штовхалися, але одна із них впала і забилася -  це не вважається булінгом. Проте, якщо однолітки на чолі з булером регулярно насміхалися, принижували або ховали та кидали речі дитини, штовхали, не вперше нецензурно обзивали та били, викладали в соцмережі непристойні чи відфотошоплені знімки дитини – потрібно негайно діяти!Чим конфлікт відрізняється від булінгу?

Види булінгу: Людину, яку вибрали жертвою, намагаються принизити, залякати, ізолювати від інших різними способами. Найпоширенішими видами булінґу є:фізичний (штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, стусани, ляпаси, нанесення тілесних пошкоджень);психологічний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміка обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж);економічний (крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей, вимагання грошей);сексуальний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти);кібербулінг (приниження за допомогою мобільних телефонів, Інтернету, інших електронних пристроїв).

Риси здобувачів освіти, схильних ставати булерами:1. Відчувають потребу панувати й підпорядковувати собі інших.2. Вони імпульсивні.3. Часто зухвалі та агресивні в ставленні до дорослих.4. Не виявляють співчуття до жертв.5. Якщо це хлопчики, вони ,зазвичай ,сильніші за інших.6. Мають велике коло друзів. Булерами найчастіше стають ті, хто росте без заборон та авторитету батьків, але в той же час, їм не вистачає уваги і поваги дорослих. Таким дітям весь час доводиться самостверджуватись за рахунок інших людей, доводити власну перевагу.

Типові риси жертви булінгу: Жертвою цькування може стати будь-яка дитина, не дивлячись на те, якою сильною або здібною вона не була б. Однак найчастіше жертвами стають ті, хто найбільше виділяється, хто швидко втрачає самоконтроль, легко піддається емоціям1. Відрізняються від інших за зовнішністю(повні, худі, руде волосся тощо), станом здоров’я, говорять та думають не так, як більшість дітей.2. Майже не має друзів.3. Невпевнені в собі, замкнуті, мовчазні, сором’язливі.4. Не можуть себе захистити, фізично слабші однолітків.5. Занижена самооцінка.

Факти:1. 67% дітей в Україні стикалися з проблемою булінгу.2. 40% жертв булінгу ні з ким не діляться проблемою.3. Сором’язливі та закриті до спілкування діти стають жертвами булінгу в 2р. частіше за інших.4. Більшість дітей булять за те, що вони відрізняються від інших дітей.5. 24% українських школярів зараховують себе до числа жертв булінгу.6. 44 % школярів – спостерігачів ігнорували булінг, тому що їм було страшно за себе.

Як зрозуміти, що учень є жертвою булінгу?мало, або не має друзів,уникнення спілкування,ізоляціявтрачає інтерес до навчання або раптом погано починає вчитися,з’являється тривожність, знижується самооцінка,починає пропускати школу,при спілкуванні вчителя з батьками учня вони скаржаться на те, що дитина приходить зі школи похмура, сумна, зі сльозами, в пошкодженому одягу,шукає причини, щоб не йти до школи, дитина постійно просить гроші.

Якщо не зупинити булінг, іноді це може довести дитину до думок про самогубство . Щороку в Україні близько 2,5 тисяч дітей намагаються здійснити самогубство. Причиною 40% самогубств є булінг, який здійснюється над дитиною у школі.

Найголовніше, що потрібно зрозуміти, – це те, що в ситуації булінгу страждають усі: і жертви, і переслідувачі, і свідки. Це і психічні розлади, і погіршення інтелектуальних здібностей, захворювання, зниження імунітету, головні болі. Також соціальні наслідки: ізоляція та антисоціальна поведінка, проблеми зі спілкуванням у дитячому та дорослому житті, рост злочинності.

Що робити, якщо ви стали свідком булінгу?Втрутитися і припинити цькування – булінг не слід ігнорувати. Зайняти нейтральну позицію в суперечці – обидві сторони конфлікту потребують допомоги. Пояснити, які саме дії вважаєте булінгом і чому їх варто припинити. Уникати в спілкуванні слів «жертва» та «агресор», аби запобігти тавруванню і розподілу ролей. Повідомити керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася, і вимагати вжити заходів щодо припинення цькування.

Варто пам’ятати: Дітям важко вирішувати такі ситуації самотужки, адже з кривдником не завжди можна порозумітися. Дітей потрібно вчити, як вести себе, якщо вони потрапили в таку ситуацію: звернутися до батьків,педагогів,психолога або старшого, якому дитина довіряє. Якщо вона не хоче розмовляти з близькими людьми, то варто звернутися на Національну гарячу лінію :116-111 Педагогам не можна закривати очі навіть на найменший прояв цькування, адже розібратися з ситуацією можна лише спільними зусиллями і тільки, якщо вчасно звернути на неї увагу.

Зупинимо булінг разом!

Дякую за увагу 