Презентація "Найдавніші держави Дворіччя. Давній Вавилон"

НАЙДАВНІШІДЕРЖАВИ ДВОРІЧЧЯ. Вавилон.

Міста-держави. Міста Дворіччя були самостійними, тому їх називали містами-державами. Між ними постійно точилася боротьба за владу в регіоні. Поступово міста обростали стінами й баштами із цегли. Їх зводили настільки широкими, що ними вгорі міг проїхати запряжений волами віз. Кількість населення в деяких містах сягала 40 – 50 тис. осіб. Містом-державою управляли жерці. У часи, коли загрожувала небезпека, обирали царі. Цар керував своїми підданими, господарством, судом, релігією.

Мона́рхія— форма державного правління, за якої найвища влада належить одній людині.

Близько 2330 р. до н. е. з півночі на Шумер напав аккадський цар Саргон. У полон потрапили царі всіх міст - держав. Саргон приніс їх в жертву своїм богам. Після цього він об’єднав Шумер і Аккад в єдине Шумеро-Аккадське царство, що проіснувало 100 років. Близько 2000 р. до н. е. шумерські міста-держави припинили існування, завойовані кочовиками-амореями.

Вавилонія Імперія – держава, утворена за рахунок завоювань інших держав. Місто-держава — держава, яка складається з одного міста та навколишньої території.

Місто Вавилон виникло у ХХІІІ ст. до н. е. на березі річки Євфрат. Засновники – шумери – називали його Кадінгірр, що в перекладі означає “ворота бога”, по-аккадськи – Бабілі. Після завоювання міста амореями за ним закріпилася саме аккадська назва – Вавилон. Вавилон був одним з найбільших міст Стародавнього світу і був столицею Вавілонії, царства, що проіснувало півтора тисячоліття, а потім держави Олександра Македонського. За свою трьохтисячолітньої історію тричі був зруйнований дощенту і кожного разу знов поставав з попелу, поки повністю не занепав під владою персів і македонців в VI-V століттях до н.е.

Найбільшої могутності Вавилон досяг за часів правління царя Хаммурапі, який правив від 1792 до 1750 рр. до н. е. Діяльність: Підкорив території міст-держав Дворіччя, протягом майже 30 років вів безперервні війни;Встановив контроль за торгівельними шляхами;Поділив країну на області, якими керували царські чиновники;Реконструйовано канали й дамби;Скасував борги бідняків;Упорядкував податки та заборонив продаж землі за борги;Вдосконалив судову систему;Складено перший в історії людства звід законів країни.

Найголовніше досягнення Хаммурапі — перший в історії людства збірник записаних законів. 282 закони були вибиті клинописом на на базальтовому стовпі. У верхній частині стели зображений сам Хаммурапі, що одержує закони з рук бога сонця Шамаша. Частина тексту законів була збита й може бути частково відновлена з інших джерел, наприклад, цитат законів на глиняних табличках. Основна увага приділена опису покарань за різні правопорушення. Закони передбачають сувору систему покарань: практично будь-яка крадіжка карається смертною карою. Завдяки законам Хаммурапі у державі було встановлено чіткий порядок у відносинах представників різних верств населення, визначено покарання за кримінальні злочини.“Дати сяяти справедливості в країні, щоб знищити беззаконня та зло, щоб сильний не гнобив слабшого”.

“Кодекс Хаммурапі”У кожному місті були поставлені судді. Звинувачення без доказів суд не приймав. Злочинців зазвичай змушували зазнати того самого, що вони заподіяли своїй жертві. Захищено приватну власність. Уведено грошові податки замість натуральних. Обмежено боргове рабство. Надано привілеї військовим.

Клинопис. Вавилоняни писали клинописними значками на глиняних табличках, які в чималій кількості дійшли до наших днів (більше 500 000, з них близько 400 пов'язані з математикою). Писемність. Найдавнішою відомою письмовій системою є шумерська писемність, надалі розвинулася в клинопис. Клинопис поширився на все Межиріччя і став основною писемністю стародавніх держав Близького Сходу аж до I ст. н. е.

Найважливішими спорудами міст були зрошувальна система та головний храм – зикурат (свята гора). Храм мав дуже важливе значення ще й тому, що в ньому зберігали запаси їжі. Зикурат у місті Ур, збудований у ХХІ ст. до н. е. (сучасний вигляд). У Межиріччі мало дерев і каменю, тому першим будівельним матеріалом були сирцеві цеглини з суміші глини, піску і соломи. Основу архітектури Межиріччя становлять світські (палаци) і релігійні (зіккурати) монументальні споруди і будівлі. Перші з храмів Межиріччя відносяться до IV-III тисячоліть до н. е. Зиккурати були квадратними і нагадували ступінчасту піраміду. Ступені з'єднувалися сходами, по краю стіни йшов веде до храму пандус. Стіни забарвлювалися в чорний (асфальт), білий (вапно) і червоний (цегла) кольору.

Вавилонська вежа — символ сум'яття і безладу.  За стародавньою історією з Біблії про Вавилонське стовпотворіння, понад чотири тисячі років тому усі люди мешкали у Месопотамії, тобто в басейні річок Тигру і Євфрату, і спілкувались однією мовою. Оскільки земля цих місць була дуже плодовита, то люди жили заможно. Від цього вони дуже запишалися і вирішили побудувати вежу аж до самого неба. Вежа усе росла і росла вгору. Нарешті Бог розгнівався на нерозсудних і пихатих людей та покарав їх. Він змусив будівельників розмовляти різними мовами. Зарозумілі творці вежі, не зрозумівши один одного, занедбали будівництво та розійшлися у різні боки. Так вежа залишилася недобудованою, а місто, де відбувалося будівництво і змішалися усі мови, назвали Вавилоном.

Конструктивною особливістю монументального зодчества було що йде від 4 тисячоліття до н. е. застосування штучно зведених платформ, що пояснюється, можливо, необхідністю ізолювати будинок від вогкості грунту, увлажняемой розливами, і разом з тим, ймовірно, бажанням зробити будинок видимим з усіх боків. Іншою характерною рисою, заснованої на настільки ж древньої традиції, була ламана лінія стіни, утворена виступами. Вікна, коли вони робилися, містилися у верхній частині стіни і мали вигляд вузьких щілин. Будівлі висвітлювалися також через дверний проріз і отвір в даху. Покриття в основному були плоскі, але відомий був і склепіння. Ворота богині Іштар

Наука і винаходивинахід колесавинахід писемностівинахід гончарного круга. Вавилоняни внесли у світову культуру точну систему вимірювання часу, вони першими розділили годину на 60 хвилин, а хвилину на 60 секунд, поділили коло на 360 градусів, склали таблицю множення, навчилися вимірювати площу геометричних фігур, відрізняти зірки від планет і присвятили кожен день ними ж «винайденої» семиденної тижня окремому божеству. Залишили вавілоняни нащадкам і астрологію, науку про передбачувану зв'язку людських доль з розташуванням небесних світил. Містобудування та планування вулицьвиготовлення блакитної та синьої керамічної плитки

Верховним богом у язичницькому пантеону вавилонян був Мардук, який згідно з вавилонською легендою про створення світу, переміг чудовисько хаосу Тіамат, тим самим внісши порядок в одвічний хаос і поклавши початок нашому світу. Саме цьому богові і присвячувалися численні храми та зікурати, але крім нього прості вавилоняни часто поклонялися і цілому ряду інших більш дрібних богів. Так, наприклад, жінки вавилонянки молилися жіночій богині кохання Іштар, яка представляла собою божественне втілення жіночого начала. Богині Іштар були присвячені і названі її іменем знамениті парадні ворота, про які ми писали трохи вище. Також шанувалися боги Сонця і Місяця: Шамаш і Син, бог мудрості та рахунку Набу і багато інших менш відомих богів. Релігія

Найбільшого розквіту Вавилон досяг у період Нововавилонського царства (626-538 до н. е.). Незліченні багатства, які надходили в державну скарбницю з підкорених земель, дали змогу Навуходоносору II прикрасити Вавилон величними спорудами й оточити могутніми захисними мурами

Висячі сади Семіраміди Цікаві факти: Створені ці сади були для дружини царя Вавилону;У зелених стінах садів Семіраміди у 323 році до н.е. помер Олександр Македонський (32 роки);Встановити точно де знаходяться Висячі сади Семіраміди досі не представляється можливим. Висячі Сади Семіраміди, відомі також під назвою Висячі сади Вавилона, є одним з семи Чудес Світу. Висячі сади Семіраміди були описані багатьма істориками давнини. Але до сих пір існують деякі сумніви щодо реальності цього твору інженерного мистецтва.

Цей шедевр побудували за наказом вавилонського правителя Навуходоносора II. Він віддав наказ найкращим інженерам, математикам і винахідникам створити диво дивне на радість своїй дружині Амітіс. Дружина правителя була родом з Мідії, землі наповненою ароматом квітучих садів і зелених пагорбів. В душному і запиленому Вавилоні вона задихалася і тужила за рідними краями. Щоб утішити її, Навуходоносор наказав звестивисячі сади. В архітектурному плані Висячі Сади являли собою піраміду, що складалася з чотирьох ярусів , їх підтримували колони висотою до 25м. Нижній ярус мав форму неправильного чотирикутника, найбільша сторона якого становила 42 м, найменша - 34 м

У 729 р. до н. е. асирійці підкорили Вавилон. Ассирійська держава простягалася на величезні території від Середземного моря до Перської затоки. Найбільше в історії уславилося ассирійське місто-столиця Ніневія — «лігво левів». У VII ст. до н. е. Ассирія почала слабнути, натомість свою могутність поступово відновив Вавилон. У 612 р. до н. е. Вавилон спільно з Мідією захопив Ніневію. Згодом Нововавилонському (Халдейському) царству підкорилися Сирія, Фінікія, Палестина, Аравія. За царя Навуходоносора ІІ (605-562 рр. до н. е.) Вавилон переживав нове піднесення. Він став найбільшим містом Давнього Сходу з населенням 200 тис. осіб. Останній правитель Вавилона Бел-шарр-уцур закинув державні справи, весь час проводив у бенкетах і розвагах, незважаючи на поради жерців і чиновників. Тим часом у Вавилона з’явився грізний ворог — перси. У 539 р. до н. е. перський цар Кір II без особливих труднощів підкорив Вавилон.