В чому полягає негативний вплив чужорідних речовин на організм людини?Ксенобіотики – чужорідні речовини, що не синтезуються в організмі людини, але потрапляючи в середину або на покриви тіла, можуть спричиняти алергічні реакції, мутації, хвороби, послаблювати імунутет, порушувати обмін речовин тощо. Підраховано, що в навколишньому середовищі є близько 6 млн. хімічних сполук, 90% з яких – синтетичного походження. Переважна більшість з них є ксенобіотиками
Перша літературна фіксація згадки про участь чинників навколишнього середовища у виникненні новотворів сягає 1775 р., коли П. Потт стверджував про зв'язок між захворюваннями на рак з-поміж англійських каменярів та їхнім ушкодженням з боку саджі. А. Кук у 1933 р. виділив із саджі бензо(а)пірен, один із найсильніших канцерогенних поліциклічних вуглеводнів. У наш час приймається, що кожна хімічна сполука, яка має здатність до творення адукту з нуклеїновими кислотами, є потенційним канцерогеном. Отже, канцерогенна дія полягає в ковалентному зв'язку активної форми ксенобіотику з нуклеофільним фрагментом ДНК, наприклад, з азотними основами. Продукт такої адукції (для спрощення подано тільки зображення молекули однієї з основ: гуаніну) з канцерогенним бензо(а)піреном.
Надходження ксенобіотиків у навколишнє середовище пов'язане передусім з антропогенним навантаженням на екосистеми – збільшенням об'ємів промислового виробництва, застосуванням екологічно небезпечних технологій у виробництві, накопиченням небезпечних токсичних відходів, хімізацією сільського господарства тощо. У навколишньому середовищі ксенобіотики піддаються процесам претворення, в результаті яких змінюються їх фізико-хімічні властивості, міграційна здатність, токсичність для живих організмів.
В чому полягає негативний вплив психоактивних препаратів на обмін речовин. Психоактивні речовини – речовини, що спричиняють звикання та залежність за умов систематичного їх вживання, внаслідок чого змінюється поведінка людини. Психоактивні речовини мають виражений нейротоксичний і психоруйнівний ефект, подібність до внутрішніх чинників обміну речовин і, замінюючі їх у процесах життєдіяльності, спричиняють залежність
Ксенобіотики підлягають біотрансформації в різних органах і тканинах організму, але найактивніше – в печінці (особливо якщо препарати вводять через травний канал), яка виконує дезінтоксикаційну, бар'єрну, екскреторну та інші функції. Біотрансформація відбувається також у нирках, стінці кишечнику та ін. Наприклад, місцевий анестетик – новокаїн гідролізується естеразами з утворенням діетиламіноетанолу і параамінобензойної кислоти. Ці сполуки не мають місцевознеболюючої активності. Утворені метаболіти можуть бути активнішими, ніж введені речовини. Так, антидепресант амітриптилін у процесі біотрансформації перетворюється в нортриптилін, який відрізняється вищою фармакологічною активністю. Спирт етиловий перетворюється в організмі в етиловий альдегід, що значно токсичніший.
Трансформація ксенобіотиків у навколишньому середовищі значною мірою ускладнює екологічне нормування різних забруднюючих речовин. Негативний вплив ксенобіотиків на живі організми обумовлений як безпосередньою токсичною дією, так і акумуляцією їх на різних ланках трофічного ланцюга, внаслідок чого різко зростає концентрація небезпечних речовин у живих організмах . Ксенобіотики здатні уражати практично всі системи організму: серцево-судинну, нервову, видільну, дихальну, репродуктивну, шлунково-кишковий тракт та органи кровотворення. Серед ксенобіотиків є речовини, здатні інгібувати синтез ДНК та РНК, та такі, що володіють мутагенними, тератогенними та канцерогенними властивостями