Презентація "НЕЗЛАМНІ ЛЮДИ РІДНОГО МІСТА"

Незламні ЛЮДИ РІДНОГО МІСТАВчитель ЗОШ №26 Шаповалова Л. Л.

Краматорськ! Наше рідне місто – неймовірно родюче на відомих людей, які залишили свій слід в історії міста, області та навіть країни. Серед них: письменники, художники, скульптори, культурні діячі та прості трудівники. Погодьтеся, завжди приємно згадувати тих, ким по праву можна пишатися і при нагоді казати: “А ось він жив у Краматорську, це мій земляк!”.

Леонід Биков Леонід Биков народився у невеликому селі Знаменське, яке розташоване у Слов’янському районі. Проте більшість його життя пройшла у нашому Краматорську. Тут батько Бикова влаштувався на металургійний завод, а сам Леонід почав відвідувати спочатку залізничну школу, а потім після повернення сім’ї з евакуації в 1943 році, навчався 2 роки в машинобудівному технікумі, потім у ЗОШ №6, де й здобув середню освіту. Ще навчаючись в інституті, актор-початківець виходив на сцену Харківського театру імені Тараса Шевченка, а після закінчення вишу в 1951 році його було прийнято в трупу театру.

Військова тематика, що часто зустрічається у фільмах з Биковим, незмінно знаходила відгук у серцях кожного. У своїх картинах він оспівував подвиг солдатів, що наближали заповітний День Перемоги, але невідомі широкому загалу. У знаменитій картині “У бій ідуть одні “старики” режисер Биков розповів реальні історії солдатів, своїх знайомих або близьких людей. Леонід Биков

Пам’ятник знаменитому актору та режисеру Леоніду Бикову було встановлено у 2002 році, перед Палацом культури, який зараз носить його ім’я - ЦКД ім. Бикова.

Микола Рибалко Поет народився у селі Оріхово-Василівка (зараз Бахмутський район). Пізніше його родина переїхала до Краматорська, який став для Миколи рідним містом. Тут він закінчив 10 класів середньої школи №1. Потім став студентом ДДУ. Навчання на філологічному факультеті було перервано початком Другої світової війни на території СРСР. Серед інших Микола Рибалко пішов на фронт добровольцем. У лютому 1945 року на Одеському плацдармі Микола Рибалко був тяжко поранений. Пройшли довгі місяці лікування в шпиталях, але медицина, на жаль, була безсила, він назавжди втратив зір. Тоді йому було лише 23 роки. Перший вірш «Квіти» було опубліковано 1954 року у «Літературній газеті». Автор отримав безліч теплих та підбадьорливих відгуків. Вже за два роки Микола Рибалко приніс у видавництво «Донбас» рукопис книги своїх віршів. 1956 року вийшла перша збірка поета «Під сонцем батьківщини». У наступні роки з’являлися нові збірники.

Іван Кирилкін Перший директор Краматорського заводу важкого машинобудування. 8 жовтня 1929 року відбулося урочисте закладання Краматорського заводу важкого машинобудування, на якому Івана Кирилкіна призначено директором. На той час він уже встиг побувати на будівництві в Америці, Англії, Франції, Чехословаччині, Німеччині та був досить досвідченим для довіреного проєкту. Під його керівництвом у 1932 році створено Старокраматорський машинобудівний завод та Новокраматорський металургійний завод. У 1934 році запущено першу чергу Новокраматорського машинобудівного заводу. На той момент НКМЗ за своєю виробничою потужністю не мав рівних у світі: щороку він міг випускати 30 комплектів обладнання для мартенівських печей, 6 комплектів для доменних печей, 3 блюмінги, 16 прокатних станів, а також обладнання шахт і коксових батарей. За безпосередньою участю Івана Кирилкіна одночасно з Новокраматорським машинобудівним заводом було побудовано нове містечко машинобудівників.

Руслан Пономарьов Руслан Пономарьов у 14 років став гросмейстером, а у 18 – чемпіоном світу з шахів. Родом Руслан з Горлівки. У 9 років на відбірному турнірі до першості України “до 12” Руслан вийшов у фінал і став першорозрядником. У дитячих турнірах Пономарьов виступав успішно, а у 1993 році у Краматорську виграв чемпіонат Донецької області серед дорослих. На талановиту дитину звернув увагу директор шахового клубу міста, і в 10 років Руслан переїхав до Краматорська. У 1994-му став бронзовим призером першості світу. 1995-го у Франції відбулася першість Європи “до 12”, і тут Руслан вже переміг. А 1996-го, коли йому ще не виповнилося 13 років, він став чемпіоном Європи у турнірі “до 18”.

Руслан Пономарьов У 15 років вперше зіграв за збірну України на олімпіаді в Елісті, показав найкращий результат у команді, яка завдяки його успішній грі виборола бронзові медалі. З Елісти він одразу вирушив до Донецька на зональний турнір першості світу ФІДЕ. Здобувши на старті три перемоги поспіль вирвався вперед і зберіг лідерство до кінця. Навесні 2001-го у Донецьку відбувся цікавий матч наймолодшого у світі гросмейстера проти найсильнішого ветерана шахів Віктора Корчного, який завершився рахунком 4:4. За досягнуті високі спортивні результати та пропаганду шахів, Руслану Пономарьову надано звання “Заслужений майстер спорту України”, він нагороджений орденом Ярослава Мудрого та орденом «За заслуги» третього ступеня.

Галина Онацька Поетка Галина Онацька народилася на Рівненщині в родині сільського зоотехніка. Після школи вступила на філологічний факультет Рівненського педагогічного інституту, але, після одруження, здобуття вищої освіти завершувала вже в Слов’янському педагогічному інституті, оскільки переїхала до Краматорська, звідки був родом її чоловік. З 2014 року почала друкуватися в колективних збірках: «Він, вона і війна» (2014), «Галактика любові», «Скарбниця мудрості», «Огні горять…», «Серце Європи» (2017), «Думки романтика», «Лине слово понад Тором», «Понад усе нам – Україна» (2018). У 2016 видала перші авторські збірки «Незримий шлях моєї долі» та «Попереду – життя».

Валентин Шейман Вчитель фізики загальноосвітньої школи І-III ступенів № 35 з профільним навчанням, вчитель найвищої категорії, вчитель-методист, новатор, двічі лауреат премії Фонду Сороса. Автор низки книг та статей з методики викладання фізики. Понад 30 років керував міським методичним об’єднанням вчителів фізики. Понад 300 його учнів – переможці та призери міських, обласних, республіканських та міжнародних олімпіад. За 44 роки роботи в школах міста вивчив понад 4000 учнів, більшість з яких здобули вищу освіту, а багато з них з фізико-математичним профілем. Серед вихованців Валентина Шеймана – понад 40 кандидатів наук, 4 доктори наук, понад 200 вчителів. Автор 13 книг, співавтор 40 книг, брошур та посібників.

Ліцей N35 імeні В. Шеймана Валентин Шейман

Володимир Летенко. Володимир – енергетик, інженер Краматорського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів товариства “Оператор газотранспортної системи України”, лауреат відзнаки Президента України «Національна легенда України», яку отримав цього року, напередодні Дня Незалежності. Через влучання ракети в газову трубу сталася пожежа на газогоні, що веде до газорозподільної станції Вуглегірської ДРЕС. Стовп вогню сягав понад 100 метрів. Володимир під обстрілами зупинив викид газу і врятував життя людей. Він також брав участь у розмінуванні Харківщини.

Денис Коваленко Молодший сержант Денис Коваленко народився у Краматорську, був призваний на військову службу у лютому 2022 року. Зараз він проходить військову службу на посаді командира міномета третього взводу мінометної батареї. Виконував бойові завдання у Донецькій області. 16.06.2023 профессійно виконуючи обов’язки, в районі н.п. Новобахмутівка Краматорського району Донецької області було знищено диверсійно-розвідувальну групу. Був поранений і після лікування повернувся в стрій. За виконання завдання був нагороджений нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України – “Золотий хрест”.

КРАМАТОРСЬК - АЛЕЯ НЕЗЛАМНИХ

Щоночі сниться рідний дімІ вулиці моїй каштани,Птахів веселий передзвін,Алеї, парки і фонтани... А та альтанка під вікном, Мабуть, за нами вже сумує... Дерева осінь бурштином. Чарівним пензликом малює... Сезони змінює земля,Вже в календар не заглядаєш... Куди б дорога не вела, Ти все додому повертаєш... Переді мною 100 доріг,Життя - як долі забаганка... А серцем - ти на свій поріг... На рідну вулицю... з альтанкой... Тетяна Мішарьова. Викладач у Центрі позашкільної роботи управління освіти Краматорської міської ради. Театральна студія «Маскарад».

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!