Чи заживе українська школа по-новому? Сьогодні говорити про це однозначно не можна. Але завжди є місце для прогнозів. Чи то оптимістичних, чи песимістичних…Неважливо. Можна сказати лише одне: навряд чи владі вдасться втілити щось у життя, якщо на це не буде підтримки знизу. Тож все залежить від вчителя.
По-перше, існуюють великі відмінності між школами, які територіально, соціально і демографічно працюють у різних умовах, що утруднює реальний доступ учнів до здобуття якісної освіти. По-друге, все ще недостатньо розвинена мережа дошкільних закладів – це унеможливлює обов’язкову передшкільну підготовку дітей старшого дошкільного віку. Такий стан, як засвідчує статистика, буде зберігатися у найближчі роки, тому постає потреба пошуку й інших шляхів здійснення підготовки дітей до школи. По-третє, умови навчання дітей, особливо 6-річних першокласників, – наповнення класів, режим навчання, вимоги до приміщення, забезпечення харчуванням, матеріальна база тощо – у переважній більшості закладів освіти не відповідають психофізіологічним особливостям розвитку учнів. По-четверте, з кожним роком збільшуються ризики погіршення фізичного та психологічного здоров’я дітей, що вимагає перегляду режиму їхньої навчальної праці, розвантаження і переструктурування змісту навчальних предметів, уникнення дублювання матеріалу тощо. По-п’яте, значно збільшилась кількість дітей, які потребують особливого і тривалого психолого-педагогічного супроводу, логопедичної, соціальної і медичної допомоги, – до цього виклику наша школа підготовлена лише частково.
По-шосте, у сільській місцевості якість освіти не витримує конкуренції із міською, – про це свідчать результати ЗНО1,По-сьоме, вимагає змін навчальне забезпечення – більшість підручників залишаються застарілими з огляду на інноваційні результати початкової освіти. Недостатнє виділення коштів на їх друк.
Провідною метою кожної освітньої реформи, в тому числі нинішньої, є підвищення якості освіти. Які ж чинники забез- печують якість початкової ланки загальної середньої освіти? Назвемо найвпливовіші з них:• повне і своєчасне охоплення навчанням усіх дітей мо-лодшого шкільного віку;• різнобічне використання досягнень дошкільного періоду;• осучаснення та оздоровлення освітнього середовища;• впровадження методик особистісно і компетентніснозорієнтованого навчання, виховання і розвитку мо-лодших учнів;• технологічність методик навчання;• моніторинговий супровід освітнього процесу;• адекватна підготовка педагогічних кадрів тощо
«Метою повної загальної середньої освіти є різнобічний розвиток,виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себегромадянином України, здатна до життя в суспільстві та цивілізованоївзаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення інавчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору тасамореалізації, трудової діяльності та громадянської активності».