Складність та багатогранність педагогічної діяльності є чинником, що відкриває простір для багатьох педагогічних технологій. Сучасна освіта перебуває у пошуках нової стратегії розвитку й спрямована на впровадження інновацій. Використовуючи нові інформаційні технології, методи, прийоми можливо зробити процес навчання більш наочним і динамічним. Гурова ВМ
Поняття інновація в перекладі з грецької означає «оновлення», «новизна», «зміна» з'явилося вперше в зарубіжних дослідженнях XIX ст. в техніці.Інновація в освіті— це: - результат творчого пошуку оригінальних, нестандартних рішень різноманітних педагогічних проблем; - процес оновлення чи вдосконалення теорії й практики освіти, який оптимізує досягнення її мети. Гурова ВМ
Деякі новітні освітні технології та інновації: - інформаційні технології; - технології дистанційного навчання; - технології критичного мислення; - технології інтерактивного навчання; - проектні технології;- ігрові технології; - креативні творчі технології; - технології проблемного навчання;- мультимедійні технології; - мережеві технології; - кейс- технології… Гурова ВМ
Деякі методи та прийоми новітніх освітніх технологій та інновацій: - метод «Сторітеллінг»; - «Кейс-стаді» метод; - «Кластер-гроно» метод; - метод складання асоціативних структурно-логічних схем; - «Прес» метод; - метод «Навчання на протилежностях»;- прийоми: «Я знаю, що я знаю»; -«Сенкан»; - «Асоціативний кущ»; - «Продовж речення»- «Спіймай помилку»; - «Оптимісти та песимісти»; «Мозкова атака»; -Гурова ВМ
Метод «Сторітеллінг» Сторітеллінг (англ. Storytelling, «розповідання історій») – це мистецтво захоплюючої розповіді. Ця методика була розроблена та успішно випробувана на особистому досвіді Девідом Армстронгом, головою міжнародної компанії Armstrong International. У процесі створення сторітеллінга, Девід Армстронг врахував відомий психологічний фактор: історії значно легше сприймаються, вони більш захоплюючі та цікаві, ніж правила або директиви. Після того, як людина вислухала вас, вона починає вам довіряти. Вам же стає значно простіше переконати її у чомусь чи мотивувати на якусь дію. Гурова ВМ
Професійна педагогічна література пропонує безліч засобів для урізноманітнення способів проведення уроку, щоб знайти підхід та зацікавити будь-яку дитину. Сторітеллінг - це один із таких засобів. Його перевага у тому, що він не вимагає витрат і може бути застосований у будь якому місці та у будь який час. У кожної людини є її основна потреба – ділитися історіями, історіями про досвід або про важливі події. Сторітеллінг – це чудова форма дискурса, адже розповіді становлять великий інтерес, а також розвивають фантазію, логіку та підвищують культурну освіту. Історії дозволяють розповісти про те, як приймаються та будуються відносини. Через обмін історіями, будуючи емоційні зв’язки, учні та вчителі створюють правильні та якісно кращі взаємовідносини. Чому саме сторітеллінг?Гурова ВМ
Використання методу «Сторітеллінгу» на уроках хімії та біології. При вивченні ХЕ: галогенів та інертних газів чи при вивчені повітря можна на етапі мотивації розповісти цікаву історію про те, що у 1868р француз Жансе і англієць Лок’єр під час вивчення сонячних протуберанців відкрили спектр нового ХЕ, що не належав жодному з відомих на земній кулі. Його назвали «небесним», а саме той що утворює газ, який піднімає кульки у височінь неба. І це - …(Гелій). Гелій виявився другим найлегшим газом після водню. Через 25 років Релей виявив у звичайному повітрі домішок, який не вступав у хімічні реакції та назвали його «ледачий» або Аргон. Англієць Рамзай передбачив існування Неону(1897р), а через рік його відкрили. А потім за короткий час Рамзай та Траверс відкрили у земній атмосфері ще 2 гази утворені такими ХЕ: «таємничий» - Криптон, «прихований» – Ксенон. Тривалий час не знаходили сполук цих ХЕ тому їх назвали інертними газами. Та стало відомо, що до складу повітря крім азоту та кисню, входять 5 інертних газів: гелій, неон, аргон, криптон, ксенон. Гурова ВМ
«Кейс-стаді» метод Метод кейс-стаді (від англ. case study – "вивчення ситуації), відомий у вітчизняній освіті як кейс-метод або метод ситуацій (чи навчання на конкретних прикладах). Цей метод є дуже поширеним педагогічним інструментом в університетах США. Найбільш широко кейс -метод застосовується під час вивчення економіки та бізнес-наук. Використання кейс-методу також здобуло широке поширення у педагогіці, медицині, юриспруденції, математиці, культурології та політології. Гурова ВМ
Кейс-метод або метод ситуаційних вправ є інтерактивним методом навчання, який дає змогу наблизити процесс навчання до реальної практичної діяльності людини. Він сприяє розвитку винахідливості, вмінню вирішувати проблеми, розвиває здібності проводити аналіз і діагностику проблем. Таким чином, ситуаційна вправа або кейс – це опис конкретної ситуації, який використовують як педагогічний інструмент. Ситуаційні вправи виконують ряд важливих функцій. Вони допомагають учням: • глибше зрозуміти тему, розвинути уявлення; • отримати грунт для перевірки теорії, дослідження ідей, виявлення закономірностей, взаємозв’язків, формулювання гіпотез; • пробудити інтерес, підігріти цікавість, заохотити мислення та дискусію; • отримати додаткову інформацію, поглибити знання; • переконатися у поглядах; • розвинути і застосувати аналітичне і стратегічне мислення, вміння вирішувати проблеми і робити раціональні висновки; • розвинути комунікаційні навички, • але, що особливо важливо – поєднати теоретичні знання з реаліями життя, перетворити абстрактні знання у цінності і вміння учня. Гурова ВМ
Основними елементами кейсу є: • Анатомія кейсу • Середовище: де відбуваються події в кейсі. • Тема: про що йде мова у кейсі. • Питання: які піднімаються питання у кейсі. • Дані: яка інформація подається у кейсі. • Розв’язок кейса: який вимагається стиль мислення (дедуктивний – застосування теорії, індуктивний – створення теорії, конвергентний – аналітичний, дивергентний – творчий). • Аналіз кейса: результат, який необхідно досягнути (закритий кейс – єдина відповідь, відкритий – кілька можливих відповідей). • Час, необхідний для обговорення (мало часу, багато часу). • Існує декілька типів кейсів. Найбільш поширеними з них є: кейс-випадок, кейс-вправа і кейс-ситуація. Кейс-випадок. Це короткий кейс, який розповідає про окремий випадок. Його можна використовувати під час лекції для того, щоб проілюструвати певну ідею або підняти питання для обговорення. Даний кейс можна прочитати дуже швидко і тому учням не треба готуватися вдома. Кейс-вправа Надає учневі можливість застосувати на практиці здобуті навички. Найчастіше використовується там, де необхідно провести кількісний аналіз. Кейс-ситуація Класичний кейс, що вимагає від учня аналізу ситуації. В ньому найчастіше ставиться запитання: "Чому ситуація набула такого розвитку і як становище можна виправити?”. Кейс-ситуація, як правило, вимагає чимало часу для ознайомлення, тому з метою економії часу бажана попередня підготовка вдома. Гурова ВМ
«Кластер-гроно» метод «Кластер»( від англ. «сluster» – гроно) – це спосіб графічної організації матеріалу, який дозволяє зробити наочними ті мисленнєві процеси, які відбуваються шляхом проникання у той чи інший текст. Кластер є відображенням неординарної форми мислення. Іноді такий спосіб називають «наочним мозковим штурмом». Послідовність дій при кластері проста й логічна: Гурова ВМ
Посередині чистого аркуша або класної дошки необхідно написати ключове слово або тезис, які є «серцем» твору, поняття, задачі,теми. Навколо «накидати» слів або пропозицій, що виражають ідеї, факти, образи, які підходять до даної теми (так звані «супутники»). По ходу запису слова, які з’явилися, з’єднуються прямими лініями з ключовим поняттям. У кожного із «супутників» у свою чергу теж з’являються «супутники», встановлюються нові логічні зв’язки. У результаті з’являється структура, яка графічно відображає роздуми, визначає інформаційне поле тексту. Під час роботи з кластером, як радять спеціалісти з роботи з текстом, треба дотримуватися наступних правил: Не боятися записувати все, що приходить на думку. Дати волю уяві та інтуїції. Продовжувати роботу, доки є час або ідеї. Спробувати побудувати якнайбільше зв’язків. Не йти за наміченим планом. Гурова ВМ
Слід зауважити, що кластерна схема не є суто логічною і дозволяє охопити зайвий обсяг інформації. У подальшій роботі, аналізуючи кластер як «поле ідей», слід конкретизувати напрямки розвитку теми. Можливі наступні варіанти роботи: укрупнення та деталізація смислових блоків (якщо необхідно); виділення декількох ключових аспектів, на яких буде зосереджена увага в окремі схеми. Використання кластера може застосовуватися на будь-якому етапі уроку. У залежності від мети учитель може організувати індивідуальну самостійну роботу або колективну діяльність у вигляді загального обговорення. Кластер може слугувати узагальненню і систематизації знань старшокласників, розвитку критичного мислення, логічності, аналітичності та інших компетенцій. Гурова ВМ
Метод складання асоціативних структурно-логічних схем. Одним із інноваційних підходів до викладання біології та хімії в сучасній школі є використання, асоціативних схем, структурно-логічних схем (СЛС) та опорних схем (ОС). Такий підхід допомагає дітям ефективно засвоювати навчальний матеріал, дає можливість успішно підготуватися до тематичного або семестрового оцінювання, олімпіад, інших конкурсів та ЗНО. Майндмепінг (mindmappinq – «малювання асоціативних схем») створив Тоні Базан, яку ще раніше використовував Леонардо да Вінчі. В результаті використання асоціативних схем, СЛС та ОС досягається:активізація учнів на уроці, планування, заощадження часу, підвищується інтерес до навчання;більша свобода в міркуваннях і доведеннях учнів, креативність;позбавлення від механічного зазубрювання, концентрується увага;зняття скутості та страху перед помилкою, бачення «цілісної картини». СЛС – це висновки, які народжуються на очах у вигляді карток, таблиць, малюнків. СЛС – це плани – конспекти, де працюють різні аналізатори пам’яті, декілька органів чуття, мислення, збільшується сприйняття, осмислення, пропускна властивість мозку. Гурова ВМ
Метод «Навчання на протилежностях»Цей метод доречно використовувати на уроках літератури, оскільки у значній кількості художніх творів наявні персонажі та ситуації, які є протилежними. Як зазначають дослідники теорії технології розвитку критичного мислення, «бесіда про протилежності може початися з героїв у літературі, потім продовжитися героями в історії та сучасному житті». Застосовуючи цей метод навчання, учням варто запропонувати обміркувати такі запитання: - Чому з персонажами повторюється те, що відбулося в історії?- Чи буває в реальному житті так, що ми перебільшуємо наші відмінності з людьми, яких знаємо, приміряючи на себе одну з протилежних ролей і віддаючи їм іншу?- Що відбувається, коли ми чинимо саме так?Цей метод можна частково використовувати на уроках екології, хімії, біології тоді можна запропонувати такі питання: - Що б було якби не відкрили: ядерну бомбу, антибіотиків, метану, наноречовин? - не було б речовин, які вибухонебезпечні чи горючі? якби не вийшли на сушу тварини чи не виникли Покритонасінні?.. Гурова ВМ
«Оптимісти та песимісти» Цей прийом допомагає учням критично поставитися до проблеми, поповнювати словниковий запас учнів. Наприклад, до будь-якого предмета чи явища поставити питання:- Що в цьому гарного?- Чим це погано?- Чи є це корисним? Чи це не корисне? - Це впливає на живі організми? - Чи не має шкідливого впливу?.. Гурова ВМ
Отже, нова освіта в умовах глобалізації та високих технологій – це гарантія економічного добробуту, соціальної захищеності, національної безпеки. Створення нових педагогічних технологій пов’язане з відмовою від багатьох стереотипів традиційної освіти. У зв’язку з цим актуальними і стають питання розробки та використання новітніх інноваційних методів і засобів навчання, значного поглиблення теоретичної бази знань, посилення прикладної спрямованості навчання, удосконалення педагогічної майстерності викладачів, відповідного дидактичного і науково-методичного забезпечення навчального процесу. Інформаційні технології сьогодні визначають розвиток суспільства. У галузі освіти вони знаходять застосування в багатьох напрямах діяльності, зокрема оновлюється зміст освіти, започатковується дистанційне навчання, упроваджуються нові форми спілкування. Це все потребує вищого рівня та якості запровадження інформаційно-комунікаційних технологій та інших інноваційних технологій у освітній процес. Використовуючи нові інформаційні технології, можливо зробити процес навчання більш наочним і динамічним. Специфіка сучасного навчання у навчальних закладах полягає в здатності формувати у студентів потребу в безупинному самостійному оволодінні знаннями, розвивати вміння й навички самоосвіти. Тому основним завданням є формування інформаційно-грамотної особистості, здатної розуміти поставлені перед нею завдання, осмислювати, аналізувати результати, шукати нові можливості їх застосування в умовах змін технологій та вимог ринку. А такою особистістю є якраз обдарована дитина. Гурова ВМ