Презентація "Нуклеїнові кислоти"

Нуклеїнові кислоти — найважливіші сполуки, які обумовлюють можливість існування та розвитку всіх живих істот. Вони відіграють основну роль у збереженні та реалізації генетичної інформації

ВІДКРИТТЯ НУКЛЕЇНОВИХ КИСЛОТ Нуклеїнові кислоти були відкриті у середині 60-х рр. XIXст. швейцарським вченим Ф. Мішером

Хімічний склад нуклеїнових кислот був остаточно встановлений лише у кінці 30-х рр. XX ст. Їхню будову встановили значно пізніше вчені Д. Уотсон та О. Крик, за що у 1953 р. вони були нагородженні Нобелівською премією.

НУКЛЕЇНОВІ КИСЛОТИ ДНК – дезоксирибонуклеїнова кислота РНК рибонуклеїнова кислота носій генетичної інформації бере участь у передачі генетичної інформації

БУДОВА НУКЛЕОТИДУ Нуклеїнові кислоти – це біополімери, мономерами в яких є нуклеотиди. До складу нуклеотиду входять: 1. Моносахарид - це може бути рибоза або дезоксирибоза 2. Нітрогеновмісні(азотисті) основи – аденін, гуанін, тимін(урацил), цитозин 3. Залишок ортофосфатної кислоти. . Нуклеотиди, об’єднуючись один з одним, утворюють полінуклеотидний ланцюг.

НУКЛЕОТИДИ – це мономери, з яких складаються нуклеїнові кислоти Склад нуклеотида в ДНК Нітрогеновмісні (азотисті) основи: Аденін (А) Гуанін (Г) Цитозин (Ц) Тимін (Т) Дезокси- рибоза залишок фосфорної кислоти Нітрогеновмісні (азотисті) основи: Аденін (А) Гуанін (Г) Цитозин (Ц) Урацил (У): Рибоза залишок фосфорної кислоти Склад нуклеотида в РНК

СТРУКТУРА МОЛЕКУЛ ДНК І РНК

ПОРІВНЯННЯ ДНК ТА РНК Ознаки ДНК РНК Мономери Нуклеотиди Нуклеотиди Відмінності у будові мономера: а) нітрогеновмісні основи б) пентоза А, Г, Ц, Т дезоксирибоза А, Г, Ц, У рибоза Структура Подвійна спіраль (еукаріоти) Один ланцюг Місце знаходження Ядро, мітохондрії, пластиди Ядро, цитоплазма, рибосоми, мітохондрії, хлоропласти Розташування у ядрі Хромосоми Ядерце

МОЛЕКУЛИ ДНК найбільші молекули серед всіх відомих, їх довжина може досягати кількох сантиметрів організми довжина молекул Невеликі віруси Вірус віспи Бактерія кишкової палички Дріжджі Плодова мушка (дрозофіла) Людина 0,0016 – 0,0052мм 0,093 мм 1,53 мм 6,12 мм 61,2 мм 2,0 м ДОВЖИНА МОЛЕКУЛ ДНК (АМЕРИКАНСЬКИЙ БІОЛОГ Г. ТЕЙЛОР)

З’єднавшись між собою, два полінуклеотидні ланцюги скручуються у спіраль таким чином, молекула ДНК представляє собою подвійну спіраль

Ці ланцюги з’єднуються між собою водневими зв’язками за суворими правилами (принцип комплиментарності): тимін із одного ланцюга з’єднується лише з аденіном із протилежного ланцюга, а цитозін — лише з гуаніном.

ПРИНЦИП КОМПЛЕМЕНТАРНОСТІ (ДОПОВНЕННЯ) Просторова конфігурація азотистих основ різниться, і кількість зв’язків між різними азотистими основами неоднакова. Отже, вони можуть з’єднуватися лише попарно: А (аденін) одного ланцюга двома водневими зв’язками з Т (тиміном) іншого ланцюга, а Г (гуанін) – трьома водневими зв’язками з Ц (цитозином) протилежного ланцюга, так формуються пари А - Т, Г - Ц .

ПРАВИЛО Е. ЧАРГАФФА (Е. ЧАРГАФФ – ВІДОМИЙ АМЕРИКАНСЬКИЙ БІОХІМІК) Вміст аденіну рівний вмісту тиміну, а вміст гуаніну — кількості цитозину: А=Т, Г=Ц. 2. Кількість пуринів дорівнює кількості піримідинів: А+Г=Т+Ц 3. Кількість основ з 6 аміногруп дорівнює кількості основ з 6 кетогруп: А+Ц=Г+Т (Це правило слідує з першого). 4. Разом з тим, співвідношення частка Г+Ц (вміст ГЦ) може бути різним у ДНК різних видів. У одних переважають пари АТ, в інших — ГЦ.

Входить до складу рибосоми, Функція: структурна Складається з 3000-5000 нуклеотидів, займає більшу частину РНК у клітині- 80-85% Містяться в цитоплазмі клітини Функція: перенесення амінокислот до місця синтезу білка – рибосом Складається з 76-85 нуклеотидів, займає 10% у клітині іРНК тРНК рРНК Міститься в ядрі і цитоплазмі Функція іРНК: переносить інформацію про структуру білка від ДНК до місця синтезу білка Складається з 300-30000 нуклеотидів, займає 5% від загальної кількості РНК у клітині (інформаційна або матрична РНК) (транспортна РНК) (рибосомна РНК)

БІОЛОГІЧНА РОЛЬ НУКЛЕЇНОВИХ КИСЛОТ Особливості їх хімічної будови забезпечують можливість зберігання, переносу до цитоплазми і спадкову передачу дочірнім клітинам інформації про структуру білкових молекул, які синтезуються у кожній клітині Стабільність структури нуклеїнових кислот – найважливіша умова нормальної життєдіятельності клітин і організму в цілому