Презентація "О.Генрі_Останній листок"

«Останній листок»О. Генрі

О. Генрі (1862-1910)Справжнє Ім'я — Вільям Сідні Портерю. Американський письменник. Після школи почав працювати в аптеці у дядька продавцем і фармацевтом (1878). Також працював бухгалтером у фірмі нерухомості, креслярем в земельному управлінні, касиром і бухгалтером в одному з банків Остіна (Техас). Був звинувачений в крадіжці, півроку ховався від правосуддя в Гондурасі, потім в Південній Америці. Повернувшись в США, був засуджений і посаджений у в’язницю, де провів три роки (1898–1901). Перебуваючи в ув’язненні Портер написав кілька літературних творів. Тоді ж узяв псевдонім – О. Генрі (іноді підписувався як Олів’є Генрі) . До написання творів його підштовхнула відсутність грошей, щоб привітати доньку з Різдвом.

Творчість. О. Генрі займає в американській літературі виняткове місце як майстер жанру оповідання. Перед смертю він висловив намір перейти до складнішого жанру — до роману. У творчості, проте, ці настрої нічим не виявилися — і О. Генрі залишився органічним художником «малого» жанру, розповіді. В цей період письменник почав цікавитися соціальними проблемами і виявив своє негативне ставлення до тогочасного суспільстваю. Його герої різноманітні: мільйонери, ковбої, спекулянти, клерки, пралі, бандити, фінансисти, політики, письменники, артисти, художники, робітники, інженери, пожежники — змінюють один одного. Оригінальність О. Генрі виявилася в блискучому застосуванні жаргону, гострих слівець і виразів, і в загальній колоритності діалогів. Вже за життя письменника оповідання в його стилі стало вироджуватися в схему, а до 1920-х років перетворився на чисто комерційне явище: «методику» його виробництва викладали в коледжах і університетах, видавалися численні підручники тощо.

Останній листок (1907)Вперше було надруковано у збірці «Палаючий світильник». Одна з найкращих новел у світовій літературі, присвячених темі відданості людини, любові до ближнього. Вона вирізняється великою увагою до «маленької людини», порушує проблеми злиденного життя людей мистецтва, боротьби за виживання, взаємопідтримки і самопожертви.

сюжет. В одному з районів Нью-Йорка утворився мистецький квартал, в якому поселились здебільшого бідні художники, що не мають сталих доходів. На горищі триповерхового цегляного будинку в спільній студії живуть дві подруги — Сью і Джонсі. Разом з похолоданням у листопаді почалася епідемія пневмонії. Джонсі злягла, Сью дбає про неї, але вирок лікаря однозначний: хвора зможе одужати лише якщо сама знайде сили і бажання жити. Тим часом слабка і зневірена Джонсі вже почала зворотній відлік. Сью з жахом слідкує як щогодини падають останні з листків. Сью запрошує позувати сусіда з першого поверху. Це шістдесятирічний художник-невдаха Берман, який все життя готується створити шедевр і непомітно скочується в алкоголізм. Сью між іншим розповідає йому про хворобливі думки Джонсі. А наступного ранку після сильної нічної бурі на плющі залишається тільки один листок. Дивно, як його не здуло вітром. Цей подив надихає Джонсі, вона починає одужувати. А тим часом за кілька днів стрімкої пневмонії у лікарні помирає Берман. Сью відкриває Джонсі секрет — останній листок не впав, тому що був намальований Берманом на стіні будинку. Це і є шедевр усього його життя.

Головні героїБерман – старий художник, невдаха і пияк, який мріяв намалювати шедевр. Образом Бермана – художника, який так і не спромігся на написання видатного твору живопису, автор утверджує ідею, що мистецтво разом з людяністю здатне творити справжні дива. Сью- молода художниця зі штату Мен, вірна і віддана подруга, яка доглядає Джонсі, турбується про неї. Сью разом з подругою жили бідно, заробляли на життя тим, що малювали ілюстрації для журналів. Джонсі –молода художниця зі штату Каліфорнія, подруга Сью. Вона від занепаду сил втратила бажання боротися із хворобою і вже готова була вмерти, але побачивши, як, незважаючи на негоду, тримається останні листок, вирішила, що повинна жити.

Аналіз твору. Новелу вирізняє динамічний сюжет і зразкова композиція. О. Генрі використав свій улюблений прийом побудови сюжету — несподівана кінцівка, однак цього разу ще й з подвійною розв'язкою. Отже «Останній листок» має дві сюжетні лінії, одна з яких розповідає про життя і хворобу молодої дівчини Джонсі, а друга — про старого художника-невдаху Бермана та його шедевр.

Аналіз твору. Спочатку здається, що головною сюжетною лінією є хвороба дівчини, але насправді це самовідданий вчинок Бермана, на який ніхто не очікував. Обидві сюжетні лінії набувають несподіваного розв'язання в кінці новели, коли стає відомо чим пожертвував старий художник заради порятунку молодої дівчини, яка вже втратила надію на одужання і віру в себе. Ніхто навіть не міг сподіватись, що саме Берман врятує життя Джонсі, ще й втративши своє. Завдяки такому прийому автор тримає читача в напрузі аж до кінця новели. Образ Бермана кардинально змінюється, він виростає в очах читача завдяки вчинку самопожертви, врятувавши життя, створивши свій перший і останній шедевр. Через образ Бермана автор розкриває найкращі риси характеру, притаманні людині, зокрема почуття любові до інших, небайдужість до чужого горя, взаємовиручка.

Аналіз твору. Описане в «Останньому листку» психологічне підґрунтя, на якому зав'язується сюжет — не авторська вигадка, а науково доведений факт. Ще з кінця XIX століття психіатри звернули увагу на зв'язок між психологічним станом людини і фізичним станом її здоров'я. Для багатьох хвороб було доведено можливість виникнення на тлі стресу, депресії. Позитивне або негативне самонавіювання також відіграє важливу роль у динаміці одужання. Втім, у цій новелі присутня й наукова неточність. Заради художньої образності О. Генрі описав листопад на плющі, хоча в дійсності ця ліана є вічнозеленою.