Презентація "О.Олесь "По дорозі в казку"

Проблема вождя і народу супроводжує людство вже не одну тисячу років. Саме їй присвячена драма “По дорозі в Казку”. В ній Олександр Олесь зображає, як сміливці досягають мети. Для цього часто доводиться йти на подвиги, а нерідко — й на смерть.

Час створення. 1908 рік. Автор. Олександр Олесь (1878-1944) – український поет, драматург, представник символізму. Збірка – «Драматичні етюди». Рід літератури: епос. Жанр: драматичний етюд. Художній напрям: модернізм. Течія: символізм з ознаками романтизму. Тема. Зображення пошуку людиною шляху до щастя, обов'язковою умовою якого є розвиток її духовності.Ідея. Не зневірюватися навіть у найтяжчі моменти своєї історії, а твердо обстоювати ідеали волі та свободи; лише віра в торжество духу і добра, стійкість очільника є запорукою поступу. Проблеми. Взаємовідносини вождя і народу, героя і натовпу; конфлікт між мрією і дійсністю, ідеалом і реальністю; сенс життя людини й співвідношення в ньому двох світів – видимого матеріального й невидимого духовного. Дія в творі відбувається у хащах темного лісу. Твір “По дорозі в Казку” тематично перегукується з творами “Мойсей” І. Франка та “Сліпці” Моріса Метерлінка.

Теорія літератури. Драматичний етюд (фр. etude — вивчення, нарис) — невеликий, як правило, одноактний віршовий чи прозовий драматичний твір, у якому представлено епізод чи фрагменти світу, а дійові особи зображуються лаконічно, пунктирно, стаючи образами-символами. Жанрові ознаки драматичного етюду:- стислий, динамічний сюжет й одна сюжетна лінія; - переважно одна-дві картини; - невелика кількість персонажів; - гострий конфлікт, що виражається на рівні внутрішнього світу героя й часто призводить до трагічної розв’язки; - головний герой наділений суперечливими рисами характеру; - афористичність мови персонажів.

ІІсторія написання:1914-го року виходить збірка Олександра Олеся «Драматичні етюди». Особливо яскраве враження справляє етюд «По дорозі в Казку», створений письменником ще в 1908 року. Про популярність його свідчить той факт, що твір видавався у 1910, 1914, 1921, 1934 роках. Драматичний етюд Олександра Олеся «По дорозі в Казку» присвячений завжди актуальній проблемі вождя і народу. Поступ, мета завжди досягаються сміливістю одиниць, їхнім подвижництвом, а нерідко й смертю. Образ Казки як символ у цьому творі багатогранний. Це і держава, і мрія, і земля обітована – тобто все те, що манить і тривожить людські уми, спонукає до руху вперед.

Композиція і сюжет твору. Композиція драматичного етюду фрагментарна: представлено три символічні картини. У першій змальовано вбоге і жалюгідне життя людей, які заблукали у темному лісі й довгий час мешкають у ньому. Одяг їх перетворився на лахміття. Люди немов дичавіють, пасивно приймають Долю, скорились невідомій і страшній силі, що існує поза їхньою волею. Ця безлика маса не бачить надії на визволення, але найгірше те, що живе без сонця і мрії, стоїть на одному місці. У цій Юрбі знайшовся Він, ніжний душею і вразливий герой, який мріє знайти дорогу до світла. Він сповідує гуманізм дії. Його ідеалом є орел – символ борця за свободу: "Орли літають над землею, орли з-під хмар клекочуть і, наче дзвоном, клекотом до себе кличуть. Одних з землі здіймають, другим запалюють серця, на третіх жах наводять".

У другій частині драматичного етюду Юнак намагається знайти дорогу до Казки – вимріяної символічної країни краси, гармонії, братерства, свободи. Йому вдається захопити Юрбу цією ідеєю, спонукаючи людей до пошуку країни, де сяє Сонце, панує гармонія і немає пітьми, зла і лиха. Починається важкий похід крізь хащі лісу до мрії. Третя картина показує безсилля, втому і розчарування натовпу в поході, втрату ним надії і віри. Юрбу охоплюють засліплення, ненависть до поводиря, озвіріння, що призводить до розправи над ним. Побитого і знесиленого Юнака розгнівані люди залишають напризволяще і повертаються у хащі лісу до свого колишнього існування, занурюючись у свої повсякденні клопоти і рабський стан. Важливу композиційну функцію у розгортанні сюжету відіграють діалоги і полілоги, які увиразнюють експресію мовлення, динамізують розвиток дії. Переважає у творі не драматичне, а ліричне начало.

Особливістю композиції твору є зображення наскрізного образу дороги, яка виступає не стільки конкретним шляхом, скільки символічним узагальненням вибору людьми життєвого шляху. Дорога з усіма небезпеками й труднощами протистоїть у творі темному лісу, у якому хоч і безперспективне, але спокійне й усталене життя. Лише головний герой свідомо вибирає рух дорогою до ідеальної країни під назвою Казка. Він увесь час у русі: шукає вихід з лісу, спонукає до активності Юрбу та, власне, і смерть приймає в путі. Художній простір драматичного етюду зображено за принципом контрасту: тут — це темний ліс, у якому вічно панує ніч, і там — простір за лісом, де день, блискучий день. Художній час також визначає особливості композиції драматичного етюду та є одним з головних засобів утілення авторської ідеї. Його зображено у двох площинах: минуле, у якому були спроби відшукати шлях до Казки, та теперішнє, що, на перший погляд, не має майбутнього, ба більше — минуле знову повертається після втрати Юрбою бажання шукати Казку. Символічним є розгортання художнього часу в теперішньому. Юрба на чолі з Ним вирушає в дорогу зранку, тринадцять днів долає труднощі в путі й вранці зневірюється у своєму лідері та повертається до попереднього ладу життя. Завершення художньої дії етюду на світанку невипадкове, адже ранок — це завжди початок нового етапу в житті, він відкриває перед людиною нові можливості. Але, на жаль, не для героїв твору.

Експозиція. В лісі, де "завжди ніч – вночі і вдень", блукають люди, їхнє "убрання не має ознак нації й часу". Вони живуть у вічній і змирилися зі своїм жалюгідним існуванням. Їхня життєва мета – здобути щось їстівне, щоб не вмерти з голоду. Зав'язка. Серед гурту людей панує зневіра й байдужість, і лише один Він – юнак, який мріяв про сонце й світло, – кидає виклик тваринному існуванню одноплемінників і вирушає на пошуки дороги в Казку – місця, де "живуть крилаті люде". Розвиток дії. Він повертається із двома квітками маку на доказ того, що знайшов стежку, і закликає всіх вирушати в путь. Натхненні такою рішучістю, люди йдуть за своїм провідником. Вони наділяють Його рисами надлюдини, довіряють Йому своє життя – і така моральна підтримка окрилює юнака. Однак важкий шлях виснажує Його, тому за кілька кроків до мети Він починає вагатися в правильності вибору. Відчувши цю невпевненість, Юрба втрачає віру в нього як лідера й відрікається від своєї мети. Кульмінація. Позбавлені духовного сенсу життя, люди виродніють, стають жорстокими й закидають колишнього свого провідника камінням. Над собою вони ставлять істоту, зовні подібну на мавпу. Розв'язка. Головний герой зустрічає Хлопчика і дізнається, що Казка зовсім близько, але вже не може докликатись до людей, які пішли геть.

Образи твору “По дорозі в казку”: Людей: Хлопець. Дівчина. Юрба (старі, молоді, жінки, діти). Узагальнений образ Юрби символізує моральну й духовну “сліпоту”Символічні образи: Мак  –  символ жертовної крові, яку проливає той, хто хоче покращити життя людей. Терен  –  символ справжнього вождя, який готовий на жертву заради інших. Людина подібна до горили – символ духовної збіднілості й обмеженості. Хлопчик у в білому вбранні, який прийшов із Казки –  символ нового покоління, якому належить творити майбутнє. Квітку папороті (хлопчик мав намір зірвати) – символ щастя і безсмертя народного волелюбного духу. Дорога в Казку –  символ духовних поривань людини до кращого життя.

Сюжетний ланцюжок твору “По дорозі в казку”: Люди з юрби жаліються, що в лісі де вони живуть холодно, мало їжі, там не можна жити. Молодий хлопець пропонує шукати дорогу з лісу, але з нього сміються. Дівчина його жаліє, але він ображається. Дівчина каже, що любить шевця. Хлопець запевняє, що той — не орел, а кохати треба орлів, героїв. Хлопець жаліється на байдужість людей, рабську покору, те що вони вдовольнилися малим. І йде шукати дорогу до сонця. Народ хоче іти за хлопцем, який показав їм мету життя.

Юрба визнала свого лідера, учителя, довірилась йому, побачила його силу й мужність (він одним поглядом приборкував хижих звірів)Люди слідують за вождем, долають труднощі, гинуть. Він просить їх не боятися перешкод, які можуть бути на шляху

Вождь знесилений, він втомився. На секунду йому здається, що він загубив дорогу. Юрба зневіряється, сміється зі нього, кидає в нього каміння, залишає його і йде назад до свого дому в лісі. До побитого камінням, але ще живого вождя підходить хлопчик із Казки. Йому здається, що це привид. Але той відсовує гілки й показує вождеві сонячне проміння й золоту браму Казки. Він зве людей, але вони його не чують, бо вибрали собі нового вождя – людину схожу на горилу.

Можна припустити, що саме дорога до Казки є метою блукань, що характеризує її як символ страждань, можливість очищення від темряви. Така сліпота натовпу (чи то вроджена, чи набута) в умовах вічної темряви, коли «В цім лісі завжди ніч — вночі день», є співзвучною до сліпоти в драмі М. Метерлінка «Сліпі». В етюді «По дорозі в Казку» відчутний вияв філософії двох світів — матеріального й духовного. І хоча духовний світ є вищим, ціннішим, перемагає матеріальний, звідси й песимістичний фінал твору, адже до Казки не потрапив ніхто. Автор залишає відкритим питання, чи вдасться комусь із тих, хто пішов назад у темряву, бодай одним оком побачити цю Казку.

Центральним образом драми є Герой. Він не має імені, біографії, власної історії. На відміну від традиційного романтичного героя, який незадоволений дійсністю і прагне відшукати ідеал в іншій реальності, неоромантичний герой Олександра Олеся не тільки йде сам до цього ідеалу, а й хоче вивести до нього інших. Люди, засліплені прагматизмом, лінощами та страхом змін, блукають лісом, у якому немає нічого «рідного й знайомого», а Герой прагне вивести їх із темряви. Однак головному героєві затісно в хаті, де «ніде й крил розправить». Сутність психології маси, яка думає тільки про сьогодення, а не про майбутнє, розкривається в словах: «Ти сам йди, а ми і тут свій вік як-небудь доживем». У творі представлено типовий неоромантичний образ героя. Автор поєднав європейську неоромантичну тенденцію самопожертви заради людей та власне українську традицію, що символізує довгий шлях блукань у пошуках кращої долі для свого народу. Герой Олександра Олеся, породжений людською масою, веде її до світлої мети і гине, залишившись не сприйнятим цією ж масою.

Він. Юнак-ідеаліст, який сповідує гуманістичний ідеал: людяне начало має перемогти тільки в боротьбі зі злом, подолавши закостенілість душ, знищивши темряву і неволю через активну дію. Герой має промовисте походження: син кобзаря, наділений здатністю сіяти духовність і добро, захоплювати маси натхненним словом, передвіщати майбутнє. Хоча в уявленні примітивно мислячої Юрби Він неспроможний принести користі громаді, герой реалізує своє покликання: духовно підносити загал, вселяти в нього віру в ясний день, що настане у Казці, до якої потрібно прямувати. У моделюванні образу вождя Олесь використав християнську символіку. Вінок з червоного маку і терну, яким вождя уквітчує Дівчина, символізує пролиту кров і жертовність. Драматург звертається до образу-архетипу Христа, якому люди одягли на голову терновий вінок і якого розп'яли на хресті. Хресний шлях героя Олеся поєднує тимчасове і вічне, низьке і високе. Побитий камінням, Він стікає кров'ю і вдивляється в невідоме. Його терновий вінок є знаком, що пов'язує світ духовності й темряви, земний та ірреальний виміри буття, світ добра і зла. Спочатку Його зір охоплює земний горизонт, світ матеріальний, темний і бездуховний, а відтак – закостенілий, прирікши героя на страждання. Спрямованість погляду пророка вгору, до неба, символізує світ духовний, вимріяний ідеал Казки.

Дівчина — символ вагання між примарною мрією та дійсністю. Дівчина на певному етапі пошуку дивовижної країни вступає в суперечку з Героєм, однак остаточно не зневірюється в існуванні Казки. Її образ теж має важливе значення. Вона залишається однією з тих, хто "йде зустрічати ранок", на відміну від юрби, що вбиває провідника. Фігура Дівчини підкреслює розкол, який відбувся серед людей. Більшість із них уже не прагне ввійти до Казки, але невелика когорта сміливців хоче продовжувати шлях. Крім того, Дівчина — уособлення віри в себе, у власні сили, духовної міцності, символ світлих днів майбутності, яких Він не собі, чого не вистачило навіть Героєві.

Хлопчик років десяти, який справді живе в Казці, є доказом того, що вона існує. Найголовніше смислове навантаження цього образу в тому, що для того, аби потрапити в Казку, треба бути як дитина духовно чистим, відкритим до всього нового, вірити в свої сили, довіряти самому Згори, з небесного світу, сходить Хлопчик у білому вбранні, почувши стогін Юнака, поспішає йому допомогти. Він повідомляє пораненому, що прийшов з узлісся, з Казки, і має намір зірвати квітку розквітлої папороті. Він підтверджує правдивість ідеї, яку сповідував Юнак. Для провідника Хлопчик – це символ здійсненої мети Юнака, образ Божого вісника.

Юрба. Цей образ змальований непривабливими фарбами і нагадує скупчення сумирних безсловесних істот: "Їм очі зав'яжи на цілий рік, вони мовчатимуть, аби їм хліб дістати можна вільною рукою. Удар їх батогом, — вони не закричать від гніву. У очі плюнь і дай їм шеляг – вони тобі устами припадуть до рук". Доповнено образ Юрби репліками про те, що маса пасивна, звична до темряви, тобто неволі, тому й не прагне змінити своє беззмістовне існування. Бездуховне начало охопило натовп, привело до примітивної жорстокості, тупості. Натовп – це люди без облич, без індивідуальних рис, знеособлений загал, неспроможний на шляхетні поривання навіть в ім'я майбутнього своїх дітей. Своєму поводиреві вони кажуть: "До сонця кличеш ти, для нас дорога ця далека". Маса не вірить у майбутнє, прийдешню Казку, живе тогочасними меркантильними інтересами, не думаючи про майбутнє. Отже, узагальнений образ Юрби символізує моральну й духовну "сліпоту" людства на шляху до прогресу.

Тести1. Жанр твору "По дорозі в казку"- це? А. Драма-феєрія Б. Легеда В. Казка Г. Драматичний етюд2. Кому належать слова: " Не дивиться їм грізно в очі " завтра" " ?А. Дівчині Б. Хлопцю десяти років у білих шатах. В. Хлопцю, Учителю Г. Юрбі3. Яку несподівану звістку приніс Хлопець , що знайшов дорогу до Казки? А. Там усі багаті. Б. Там люди всі крилаті.  В. Там немає ночі. Г. Там усі харчуються сонячним сяйвом. 4. З чого сплела вінок Дівчина коханому?А. З маку та волошок.  Б. З маку та ромашок. В. З маку та терну. Г. З маку та шипшини.5. Знайдіть продовження фрази : " Згоріть в житті-єдине щастя. І ми всі горимо, як......."А. Свічі на вітрі. Б. Неопалима купина. В. Факели вогняні. Г. Смолоскипи вночі. 6. Навіщо хлопчик з Казки опинився біля Учителя?А. Щоб урятувати його. Б. Щоб подарувати еліксир безсмертя. В. Щоб зірвати папороть. Г. Щоб покарати юрбу.

7. Останні слова твору які?А. У Казці завжди сонце. Б. Ти бачив браму Казки! У золоті вона горіла!В. Де жертви, там і перемога. Г. Твого вже голосу почуть ніхто не зможе.8. Що символізує Дівчина?А. Сліпе кохання. Б. Вагання між мрією та дійсністю примарною. В. Фанатичну відданість ідеї. Г. Кохання швидкоплинне. 9. Що символізує дорога до Казки?А. Перехід від матеріального занедбання до добробуту. Б. Фантастичні мрії про утопію. В. Очищення від темряви через страждання. Г. Перемогу фантазії над дійсністю. 10. Що символізує Казка?А. Утопічну державу. Б. Духовність Учителя. В. Державу,мрію,землю обіцяну. Г. Перемогу.11. Яка доля спіткала Учителя?А. Янголи перенесли його до Казки. Б. Юрба забила камінням,він помер зневіреним. В. Юрба забила камінням, але пересвідчився, що на порозі казки був йог народ. Г. Зневірився у Казці й щасливо жив після одруження з Дівчиною. Чому дорога до Казки для всіх народів і на всі часи?А. Не зазначено час, коли відбувалися події. Б. Одяг людей без ознак нації і часу. В. Усі народи мріють про Казку. Г. Дорога через терни до зірок тут зображена на тлі лісу нічного.

Можна переглянути за посиланням:https://youtu.be/-Lxr. Hqj. My0 Yhttps://www.youtube.com/watch?v=o. J3 KTa9 TXk. Qhttps://youtu.be/p1 Op. FDdzi_E

Питання для роздумів:1. Якою є композиція твору “По дорозі в Казку”? (Представлено три символічні картини )2. Кому пощастило дійти і жити в Казці? (нікому )Що таке "казка" у творі Олеся?(вимріяна символічна країна краси, гармонії, братерства і свободи)3. Конфлікт драматичного етюду "По дорозі в казку" базується на протистоянні... ( герой – натовп )4. Чому ж юнакові не вдалося здійснити свій благородний намір? 5. Чи допомагали йому в досягненні мети одноплемінники?6. Що в драматичному етюді "По дорозі в Казку" символізує вінок із терну й маку?

Домашнє завдання1. Написати власне висловлення за змістом прочитаного твору « Як би я був на місці лідера, щоб зробив для власного народу?»2. Підготуватись до контрольної роботи за творчістю Лесі Українки, Миколи Вороного, Олександра Олеся