Презентація "Образи руських князів у творі. Наскрізна ідея патріотизму. Символічно-міфологічні образи та їх значення. Фольклорні мотиви"

Образи руських князів у творі. Наскрізна ідея патріотизму. Символічно-міфологічні образи та їх значення. Фольклорні мотиви.

Мета: - розвивати навички визначення основної думки твору аналізу літературного героя, уміння висловлювати власні міркування щодо персонажів та актуальності ідеї твору в наш час; соціальну, комунікативну, творчу компетентності;дати характеристику головних героїв твору, визначити ідею «Слова...»; виховувати любов до рідної землі, патріотизм, почуття гідності та гордості за свій народ.

Бесіда.— Хто в центрі уваги творів світового героїчного епосу?— Назвіть воїна-лицаря, головного героя творів іспанського («Пісня про мого Сіда»); - грузинського («Витязь в тигровій шкурі»); - киргизького («Манас»); - карело-фінського («Калевала») героїчного епосу.— Хто в центрі уваги «Слова...»?— Назвіть героїв-воїнів, яким автор приділяє найбільшу увагу. Що їх об’єднує?

Найбільшу увагу автор слова приділяє князю Ігорю. Для автора він справжній рицар, який вважає, що краще вмерти від меча, ніж потрапити в полон, ставить на перше місце почуття воїнської честі. Ігор молодий, запальний та відважний. Але він необачний: нехтує попередженням — сонячним затемненням. Герой не корисний: із усієї здобичі після першої перемоги над половцями Ігор узяв для себе тільки бойові знаки ворога. Князь сповнений благородства. Наприклад, під час вирішальної битви він у розпалі бою «завертає» полки на допомогу брату Всеволоду. Автор виявляє до Ігоря любов і симпатію, називає його соколом, сонцем. Доказом цього є те, що коли Ігор зазнав поразки, сумує вся природа, вся Русь. Виявляє автор своє співчуття до князя і розповідаючи про втечу й повернення Ігоря з полону. Однак автор водночас засуджує егоїстичну політику цього князя, міжусобиці, що підривали міць батьківщини, її благополуччя: «Се моє, а то моє же». Саме подібна позиція лежить в основі поведінки й характеру Ігоря: вона призвела його до поразки й полону, наповнила «Київ тугою, а Чернигов напастьми» і «тоска розлияся по Руской земли». Гірка поразка Ігоря — це розплата за його егоїзм та самовпевненість. Князь Ігор. Заслуга автора в тому, що він зобразив князя Ігоря не як ідеал, а як звичайну людину — з її мужністю, безстрашністю й життєвими вадами одночасно. Саме цим приваблює персонаж і автора, і читачів.

Князь Всеволод. Автор явно симпатизує герою, бачить у ньому сміливого воїна, здатного постояти за рідну землю. Підносячи його мужність, винахідливість, благородство, автор у той же час засуджує Всеволода за безрозсудливість, необачність, егоїзм.

Князь Святослав. Святослав у «Слові...» змальовується як глава всієї Руської держави, мудрий державний діяч та організатор захисту Вітчизни, талановитий воєначальник, який у ХІІ столітті зумів об’єднати Русь і розгромити половецьке військо. Автор «Слова...» ідеалізує Святослава, змальовує його як основного виразника загальноруської єдності, як утілення ідеї необхідності спільних дій проти половців. Ця патріотична ідея найсильніше виявилась у «Золотому слові» Святослава.

Образи інших руських князів у «Слові...»У «Слові...» автор називає імена князів Романа Волинського, Рюрика Ростиславича, Всеволода Володимиро-Суздальського, Ярослава Осмомисла Галицького та інші. Кожен із них характеризується дуже стисло, але автору «Слова...» вдається підкреслити їх індивідуальність. Він більше розповідає про позитивні риси князів, ніж про негативні, гіперболізує їхні військові подвиги, могутність і славу. (Про велику кількість воїнів та зброї князів автор повідомляє так: «Всеволод Суздальський може Волгу веслами розкропити, а Дон шоломом випити, Ярослав Осмомисл, батько Ярославни, сильніший від угорського короля». У цій гіперболізації автор передає мрії про сильну владу на Русі, необхідність спільного захисту Руської землі.

Ярослав Осмомисл Галицький. Рюрик Ростиславичкнязь Роман Волинський. Всеволод Суздальський «може Волгу веслами розкропити, а Дон шоломом випити»батько Ярославни, сильніший від угорського короля

Наскрізна ідея патріотизму. Образ Руської землі у творі персоніфікований. Автор захоплюється її безмежними просторами — описує події в різних кінцях Русі, що відбуваються одночасно: «Коні іржуть за Сулою — дзвенить слава в Києві. Труби трублять в Новгороді — стоять стяги в Путивлі...». Глибоким патріотизмом сповнені слова, що кілька разів повторюються в творі: «Руськая земле, уже за горами єси!»Патріотичну ідею необхідності спільної боротьби проти половців автор виразив у «Золотому слові» Святослава. Дорікаючи Ігореві й Всеволоду за необдуманий вчинок, Святослав сумує з приводу їх поразки, яка завдала багато горя всій Руській землі, скаржиться на те, що князі не хочуть допомагати йому у великій справі захисту рідної землі.

Наскрізна ідея патріотизму, яка звучить у «Золотому слові»,— це заклик до єдності всіх сил держави заради спільної боротьби проти ворогів. Образ Руської землі створений автором із різних складових, об’єднаних спільним почуттям любові, вірності та відданості Батьківщині.

Руська земля. Народу «Слові...» — це мирні «ратаї», праця яких постійно порушується міжусобицями князів. Військо. Дружинники, вірні своїм князям, готові шукати собі честі, а князю — слави. Природау «Слові...» — справжній герой. Вона порадник, передвісник, помічник русичів

Проблемні питання. — Якому з героїв твору ви б порадили дотримуватися «золотої середини» у вчинках? Поясніть свою точку зору.— Якого з героїв твору ви б хотіли бачити своїм другом. Чому?— На вашу думку, чи зміг би вирішити Святослав сучасні проблеми держави?— Якби вам запропонували зіграти в екранізації «Слова...», яку роль ви б обрали? Чому?

Інтерактивна вправа «Мікрофон»— Вічні загальнолюдські цінності, які возвеличуються в «Слові...», це — ...— Найбільше враження справив на мене образ...— «Слово про похід Ігорів» є пам’яткою світової літератури, тому що...— Основна думка твору актуальна в наш час, тому що...

Домашнє завдання. Підготуйте від першої особи розповідь про Ігоря, Всеволода, Ярославну, Святослава. Повторіть поняття «пейзаж», «мотив», «тропи», «символ», «міф»