1 означено-особове А Ні революцій, ані війн не відвернути, не спинити2 неозначено-особове Б Не зобидь ні старця, ні дитину, поділись останнім сухарем.3 безособове В Над широким Дніпром у промінні блакить.4 узагальнено-особове Г Нас зустрічають хлібом-сіллю. Д Зупинись, помолись, перехожий, за мене1 означено-особове А Пахне в домі димом і вогнем.2 неозначено-особовое Б Добру, і злу, і хлібу знаєм ціну.3 узагальнено-особове В Жіночі голоси і перегук дитячий.4 безособове Г На балконі посадили сонях. Д Уважніші будьмо до всього в природі
Односкладне речення1 означено-особове А Покосили трави, засіяли лан.2 неозначено-особове Б Добре діло роби сміло.3 безособове В Така шалена стужа, така крута зима.4 узагальнено-особове Г Для мене без тебе і життя нема. Д Сядемо гуртом та й поговоримо на близькі птахам і людям теми. 1. означено-особове А Не лінися рано вставати та змолоду більше знати.2. неозначено-особове Б Без мови нема народу. 3. безособове В У поезії завжди тернистий шлях. 4. узагальнено-особове Г Угамуйтесь, ліси, заспокойтесь, засніть Д Повідомляють про початок сезону дощів1 означено-особове А Сонним холодом од трав віє.2 неозначено-особове Б Хліб-сіль їж, а правду ріж.3 узагальнено-особове В Квітчастий луг і дощик золотий.4 безосо6ове Г Стою у колі мрій і спогадів. Д Задзвонили в усі дзвони по всій Україні
Означення може бути узгодженим і неузгодженим, відокремленим чи невідокремленим. Узгоджене означення в основному стоїть перед головним членом, ПІСЛЯ підмета воно буває рідко і здебільшого є відокремленим: Чорнії коси, як змії,скорбно затислі вуста. Це Магдалина-Марія,що полюбила Христа. В. Сосюра
РОЗРІЗНЯЙТЕ!Прикметник, що стоїть після підмета, у більшості випадків є іменною частиною складеного присудка (С І П): Як пишно квітка лотоса цвіте,Яка жагича врода у тюльпана,Яке в ромашки серце золоте. Яка троянда горда і дихмяна!М. Луків. Якщо в реченні є будь-яка обставина, то це речення не називне, а двоскладне з пропущеним присудком: (де?) Ромашки. Маки. Мальви біля хати (М. Луків)
Називні речення за значенням і дикцією в мовленні поділяють на:1. Суттєві, що стверджують буття, наявність предме-тів чи явищ у дійсності: Немирів. Парк. Стави. Алеї. Пливуть човни. Цвітуть лілеї. М. Луків2. Вказівні з частками ось, он, от: Ось місяць, зорі, солов’ї П. Тичина 3. Емоційно-оцінні зі словами який (яка, яке, які), такий (така, таке, такі), що за, ну й та окличною інтонацією: Ну й мороз! Яка краса! Яка ж заметіль! Що за диво? Такі візерунки…
Речення-звертання, у яких передається те чи інше почуття, волевиявлення (радість, страх, прохання, заборона), називають вокативними. За формою вони близькі до називних, але їхній головний член може бути виражений не тільки називним, але й кличним відмінком іменника: Кораблі! Шикуйтесь до походу!Мрійництво! Жаго моя! Живи!В. Симоненко.
ПРАКТИЧНА РОБОТАРозберіть синтаксично подані речення, визначте види односкладних. Тихо. Пізно. Сніжно. Степ і далина. Усміхнися ніжно. Не сиди сумна. Черемхова гілка,Вечірня пора. Далека сопілка. На схилах Дніпра. Альтанки, плющ, розарій, грот,Пісні і музика - курорт. Весняний день. Вологий вітер. Хмари. Гримлять струмки. Ламаються льоди. Граки в садах влаштовують базари. В полях — озера талої води. М. Луків