Презентація "Осінь така мила,осінь славна "

Осінь така мила, осінь славна.

Жовтень Подивись : на видноколі мов змінилися ліси. Хто це їх у жовтий колір так барвисто прикрасив? Ось край річки – жовті клени І берези золоті. Ялинки лише зелені залишились в самоті. І пишаються дерева золотим своїм вбранням: - Це якийсь маляр, напевно, догодити хоче нам. А маляр цей – місяць Жовтень: у відерцях чарівних жовту фарбу перебовтав і розбризкує по них. Наталя Забіла

Осінь приходить у край непомітно, Тиха у неї хода. Небо високе сміється блакитно, В річці синіє вода.

Висне небо синє, Синє ,та не те; Світить, та не гріє Сонце золоте. Темная діброва Стихла і мовчить. Листя пожовтіле З дерева летить.

гРИБОЧКИ Ми – грибочки лісові, Проростаємо в траві. Любим сонце, любим дощ, З нами буде добрий борщ. Ми – грибочки чарівні, Ми співаємо пісні. А кому нас заманеться, Хай до лісу забереться.

Йдуть, і йдуть, і йдуть дощі. Стали чорними кущі, І дерева чорні стали. Бо листочки всі опали.

Осінь, осінь… Лист жовтіє. З неба часом дощик сіє.

Осінь Привітно сонечко ще сяє і як улітку гріє, а літо вже від нас тікає, - холодний вітер віє. Ліси, гаї ще зеленіють. краси не покидають, На липі тільки лист жовтіє, а інший опадає.

Вже брами літа замикає осінь.

Красива осінь вишиває клени червоним, жовтим, срібним, золотим. А листя просить:- Виший нас зеленим! Ми ще побудем, ще не облетим.

Сумно у гаях блукає, Жовті шати одягає, Золотисту стелить постіль Жде сестрицю білу в гості.

Осінь золотава вже від нас іде , Розкидає злото й пурпур де – не –де. Вітер невгамовний листя обрива, З ним в повітрі вогкім досхочу кружля.

Осінь в гості завітала. Холодком усіх обняла: І дерева в гайку, І водичку на ставку. Баю – бай , баю – бай, До весни засинай. Осінь

Осінню дмухнуло,- Висохли листочки. Хмуро, без притуло Глянули садочки.

Загасило літо піч Та відтоді плаче: Сльози ллються день і ніч. Крізь сито неначе

Ой, навіщо мені листя, Коли вже іде зима, Коли холодно вже стало І пташок ніде нема. Краще скину я листочки І тихесенько засну. Буду спати, буду ждати Сонце, радість і весну. Берізка

Золота казка осені

Прислів’я та приказки Весна багата на квітки, а осінь на сніпки. Осінь збирає, а весна з’їдає. Осінь усьому рахунок веде. Осінь на рябому коні їздить. Курчат восени лічать. Восени багач, а навесні прохач. Жовтень ходить по краю та виганяє птиць із раю. З осінньої дороги не витягнеш ноги. Осінь – наша мати, і жебрака нагодує. Без хмари дощ не приходить. Погода:один день блисне, а сім днів кисне. Восени й горобець багатий. В осінній час сім погод у нас:сіє, віє, крутить,мутить, реве, припікає, поливає.

Ясне сонце не гріє, холодок повіва, засихає, жовтіє на узліссі трава, небо втратило просінь – наближається осінь.

Вишиває осінь На канві зеленій Золоті квітки…

Плаче жовтень холодними сльозами

Народні прикмети Якщо у вересні гримить грім,то буде довга й тепла осінь. На рослинах багато павутиння – на тривалу теплу погоду. Лягає горілиць опалий лист – на теплу зиму й добрий урожай наступного року. Чим тепліший і сухіший вересень,тим пізніше прийде зима. Опало листя з верхів’їв дерев – на ранню зиму. Якщо шишки на ялинах виросли знизу – будуть ранні морози,а згори пізні. Вересневий дощ, що почався вранці, довго не йтиме. Якщо листя з дуба й берези упало чисто – рік буде легким,а коли листя лишилося на дереві – до лютої зими.

Грім у жовтні - на малосніжну, м’яку й коротку зиму. Якщо в листопаді з’являються комахи – зима буде теплою. Пізній листопад – до суворої й тривалої зими. Якщо перший сніг упав на мокру землю – залишиться, на суху – скоро зійде. Бурхливий листопад – на сувору зиму. Пізній гриб – пізній сніг. Червона вечірня зірка віщує вітер,світло – жовта – дощ. Червоне коло навколо місяця вказує на мокрий сніг з вітром. Ожеледиця починається з туману. У дуба й осики найпізніший падолист; рано опало листя на липах – зима буде люта. Перший тривалий сніг випадає вночі; денний сніг довго не затримається.